Показали, як на волинському заводі варять полуничний джем. ФОТО
24 червня, 2020, 18:18
На Волині у самому розпалі сезон збору полуниці. Берестечківський плодоконсервний завод теж не стоїть без роботи. Цьогоріч там вирішили запустити у виробництво новий вид продукції під ТМ «ZaXaR» – густий полуничний джем у 400-грамовій баночці.
Про це пише Zaxar.com.ua
Таким чином, керівництво заводу закупило партію свіжої полуниці у місцевих одноосібних селянських господарствах.
«Днями я купувала полуницю у подружжя, яке мешкає в селі поблизу Берестечка. Соковита, запашна, солодка полуниця. Але мене вразили руки господині, яка її продавала – спрацьовані і зморені роботою. Видно, що кожна копійка дається цим людям важкою працею, та й щоб виростити ту полуницю теж треба докласти багато зусиль. Тому ми вирішили закупити першу партію сировини і запустити у виробництво полуничний джем. Без домішок, штучних консервантів чи підсилювачів смаку. Усе натурально і дуже просто: свіжа полуничка і цукор», –запевняє директор заводу Наталія Захарчук.
Тож ми попрямували за місто Берестечко, аби побачити як місцеві мешканці вирощують та збирають полуницю.
«У нас полуниця тільки починається. Збираємо раз на 2-3 дні і вичікуємо поки поспіє. Солодка і соковита. Маємо кілька великих грядок. Звісно що і біля полуниці багато роботи: і просапати, і прополоти треба кілька разів у рік. Кожні 3-4 роки насаджую нову полуницю, бо старі кущі перестають так рясно родити. А скільки треба «погорбатитись» поки її визбираєш… Але що поробиш, у нас в селі роботи такої немає, тому намагаємось виростити щось на городі та продати», – розповідає місцева мешканка Лариса.
Опісля того, як полуницю зібрали у ящики, її обережно транспортують на завод. Місцеві працівники очищують ягоди від плодоніжок і заливають водою, аби від м'якоті відійшли зовнішні ворсинки і маленькі кісточки.
«Ми беремо свіжу полуничку, ретельно перебираємо її і миємо. Спосіб приготування дуже простий, рецептура – класична: лише полуниця і цукор. Ніяких секретів тут немає, як і немає ніяких інших консервантів чи підсилювачів смаку. Усе згідно ДСТУ. Напевно саме тому цей джем такий смачний. У нас є власна лабораторія, де ми перевіряємо кожну партію виготовленої продукції. Тому я з впевненістю можу сказати, що наші повидла і джеми не просто смачні, а й якісні та корисні», – зауважує технолог Берестечківського плодоконсервного заводу Ольга Струбіцька.
Тим часом у виробничих цехах кипить робота. Про це свідчить солодко-медовий полуничний аромат, який вирує навкруги Берестечківського заводу і ловить пересічних з самісінького порогу. У цеху гамірно. На одній лінії працівники пакують яблучне повидло з полуничним ароматом. Тут же на другій лінії технолог приступив до своєї магії: у великих тазах виблискує вимита полуниця, а поруч Ольга Струбіцька вже взялась закладати інгредієнти у варочну ємність.
Молода жінка чітко вимірює пропорції цукру і полуниці, завантажує усе в чан і ретельно вимішує. За кілька хвилин вже з'являються бульбашки, і медово-полуничний аромат ще рясніше розлягається по цеху. Після приготування джем розфасують у 300-грамові баночки.
«Нам захотілось випустити традиційний полуничний джем: лише полуничка й цукор… і щоб ягідка відчувалась цілою. Певно багато хто пам'ятає це відчуття з дитинства, коли на скрайчик свіжого хліба кладеш ложечку полуничного джему, а як воно смакує з млинцями чи свіжими сирничками… М-м-м-м.. Наразі ми виготовили тільки першу партію цієї полуничної смакоти. Але я вже відчуваю, що нашим клієнтам припаде до вподоби цей джем. Адже все, що вирощене важкою працею і зроблене з любов'ю – обов'язково матиме успіх», - переконана Наталія Захарчук.
У цьому Наталію цілком підтримує її чоловік Олександр Захарчук.
«У цій справі я повністю довіряю дружині. Її ідеї завжди мають успіх, а тому на виробництві періодично з'являються якісь новинки, на які згодом ми спостерігаємо хороший попит. Це її улюблена справа, в яку вона вкладається на всі 100%», - зауважив Олександр Захарчук.
Про це пише Zaxar.com.ua
Таким чином, керівництво заводу закупило партію свіжої полуниці у місцевих одноосібних селянських господарствах.
«Днями я купувала полуницю у подружжя, яке мешкає в селі поблизу Берестечка. Соковита, запашна, солодка полуниця. Але мене вразили руки господині, яка її продавала – спрацьовані і зморені роботою. Видно, що кожна копійка дається цим людям важкою працею, та й щоб виростити ту полуницю теж треба докласти багато зусиль. Тому ми вирішили закупити першу партію сировини і запустити у виробництво полуничний джем. Без домішок, штучних консервантів чи підсилювачів смаку. Усе натурально і дуже просто: свіжа полуничка і цукор», –запевняє директор заводу Наталія Захарчук.
Тож ми попрямували за місто Берестечко, аби побачити як місцеві мешканці вирощують та збирають полуницю.
«У нас полуниця тільки починається. Збираємо раз на 2-3 дні і вичікуємо поки поспіє. Солодка і соковита. Маємо кілька великих грядок. Звісно що і біля полуниці багато роботи: і просапати, і прополоти треба кілька разів у рік. Кожні 3-4 роки насаджую нову полуницю, бо старі кущі перестають так рясно родити. А скільки треба «погорбатитись» поки її визбираєш… Але що поробиш, у нас в селі роботи такої немає, тому намагаємось виростити щось на городі та продати», – розповідає місцева мешканка Лариса.
Опісля того, як полуницю зібрали у ящики, її обережно транспортують на завод. Місцеві працівники очищують ягоди від плодоніжок і заливають водою, аби від м'якоті відійшли зовнішні ворсинки і маленькі кісточки.
«Ми беремо свіжу полуничку, ретельно перебираємо її і миємо. Спосіб приготування дуже простий, рецептура – класична: лише полуниця і цукор. Ніяких секретів тут немає, як і немає ніяких інших консервантів чи підсилювачів смаку. Усе згідно ДСТУ. Напевно саме тому цей джем такий смачний. У нас є власна лабораторія, де ми перевіряємо кожну партію виготовленої продукції. Тому я з впевненістю можу сказати, що наші повидла і джеми не просто смачні, а й якісні та корисні», – зауважує технолог Берестечківського плодоконсервного заводу Ольга Струбіцька.
Тим часом у виробничих цехах кипить робота. Про це свідчить солодко-медовий полуничний аромат, який вирує навкруги Берестечківського заводу і ловить пересічних з самісінького порогу. У цеху гамірно. На одній лінії працівники пакують яблучне повидло з полуничним ароматом. Тут же на другій лінії технолог приступив до своєї магії: у великих тазах виблискує вимита полуниця, а поруч Ольга Струбіцька вже взялась закладати інгредієнти у варочну ємність.
Молода жінка чітко вимірює пропорції цукру і полуниці, завантажує усе в чан і ретельно вимішує. За кілька хвилин вже з'являються бульбашки, і медово-полуничний аромат ще рясніше розлягається по цеху. Після приготування джем розфасують у 300-грамові баночки.
«Нам захотілось випустити традиційний полуничний джем: лише полуничка й цукор… і щоб ягідка відчувалась цілою. Певно багато хто пам'ятає це відчуття з дитинства, коли на скрайчик свіжого хліба кладеш ложечку полуничного джему, а як воно смакує з млинцями чи свіжими сирничками… М-м-м-м.. Наразі ми виготовили тільки першу партію цієї полуничної смакоти. Але я вже відчуваю, що нашим клієнтам припаде до вподоби цей джем. Адже все, що вирощене важкою працею і зроблене з любов'ю – обов'язково матиме успіх», - переконана Наталія Захарчук.
У цьому Наталію цілком підтримує її чоловік Олександр Захарчук.
«У цій справі я повністю довіряю дружині. Її ідеї завжди мають успіх, а тому на виробництві періодично з'являються якісь новинки, на які згодом ми спостерігаємо хороший попит. Це її улюблена справа, в яку вона вкладається на всі 100%», - зауважив Олександр Захарчук.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Коментарі:
Тому ми вирішили наварити варення бла-бла-бла.
І до чого ця мова?
Вони важко працюють, я побачила їхні спрацьовані руки і наварила варення.
Ну наварила, а руки і важка праця тут до чого?
Ну зкупила полуницю дешевше.
В чому прикол?
Філантропи ви наші.
Є таке сміттєве інтернет-"видавництво" "Таблоїд Волині".
Стиль написання схожий.
Наталка - це ви знову "калякаєте"?