Покровський, «СВІДОМІ» та нова Луцькрада: інтерв'ю з Тарасом Шкітером

З Тарасом Шкітером ми знайомі вже майже 5 років.

Кандидат в народні депутати України, співзасновник Громадянського Руху «СВІДОМІ», директор інформаційного агентства «Конкурент» та продюсер ток-шоу «Протилежний погляд» – регалії, якими за короткий час «обріс» молодий громадський діяч та медіа-менеджер.

В яскравий сонячний день ми вкотре зустрілися з ним на території мальовничого «Сіті парку», щоб записати чергове, вже четверте літнє інтерв’ю.

Тарас одягнутий в білу сорочку та сині джинси. На ногах – кросівки. Упродовж години ми говоримо про місцеві вибори та команду «СВІДОМИХ», яка на чолі з депутатом Андрієм Покровським боротиметься за право представляти лучан у міській раді. Проте розпочинаємо з іншого – коронавірусу та карантину…

– Понад два місяці ми провели на карантині. Для багатьох людей він став справжнім випробуванням: і фінансовим, і моральним. Розкажи, як ти пережив цей час? Чи був він складним для тебе?

– Всі проєкти, до яких я маю відношення, пішли на карантин з 15 березня. Ми працювали дистанційно. Я особисто максимально самоізолювався, сприйняв це дуже серйозно. Але, як тільки виїхав громадський транспорт, з колегами повернулися до роботи у повну силу. Коли оголосили, що Луцьк потрапив до червоної зони, я обурився та написав трохи жорсткий пост у фейсбуці.

Я проти такого. Інформація, що з понеділка нічого, окрім деяких магазинів, не працюватиме, з ‘явилася у п’ятницю ввечері. Для бізнесу це дуже погано, оскільки, наприклад, власник ресторану закупив продукти, вони псуються і так далі. Потрібно спочатку запровадити хоча б помаранчевий рівень, підготувати людей.

Так, коронавірус – інфекція від якої хворіють та помирають у всьому світі. Необхідно дотримуватися заходів безпеки та берегти себе. Проте разом із цим варто розуміти, що ми не можемо сидіти вдома до моменту, поки не придумають дієвих способів протидії хворобі. Люди більше бояться бідності ніж вірусу. Такі рішення повинні бути дуже зваженими. Оскільки бізнес не може без наслідків поставити себе на паузу і потім натиснути кнопку «play».

– Незважаючи на пандемію коронавірусу, наприкінці жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. Вкотре обирати депутатів будемо по-новому, оскільки вступив в дію Виборчий кодекс. Що ти думаєш про сьогоднішню виборчу систему? Які її переваги та недоліки?

– Упродовж усіх попередніх місцевих виборів, центральна влада створювала законодавство під себе. Мені не подобається, що правила гри пишуть, враховуючи власні інтереси. Хочеться, щоб в нас була цивілізована демократія, був один закон, яким користуватимуться десятки років. Я сподіваюся, що Виборчий кодекс стане таким документом і що ніяка наступна влада не буде його змінювати.

Що зміниться під час виборів до Луцькради? Було 42 округи, а тепер – 4, 5 чи 6. Раніше партія виставляла одного кандидата на одному окрузі, а тепер – близько 10. Загалом, проаналізувавши закон, я не побачив чогось такого, щоб дуже мене збентежило.

Раніше обов’язково потрібно було потрапити у список на прохідне місце, щоб зайти у раду. Сьогодні ж з’явилася конкуренція та однакові умови. Якщо кандидат має підтримку людей і набере 25% виборчої квоти, то не залежно від місця у списку, він отримає свій мандат. Звісно, якщо його політична сила здолає прохідний п'ятивідсотковий бар’єр.



– В чому особливість «СВІДОМИХ»? Чому ви думаєте, що зможете конкурувати з загальнонаціональними партіями?

– Ми – місцева партія, місцева команда. Наш головний пріоритет – Луцьк та його розвиток. Загальнонаціональним політичним силам не так важливо зайти у місцеві ради. Вони на це дивляться, як на плацдарм для подальшої боротьби за парламент. Їх цікавить Верховна Рада, написання законів тощо. Популярним партіям байдуже, як живуть лучани. Для них, що ковельчани, що львів’яни – однаково. А в нас у пріоритеті виключно добробут Луцька.

Ми поважаємо і любимо людей з інших міст, але зосереджуємося на своєму. Якщо бізнесмен займається десятьма справами, то його увага розсіюється. Якщо ж максимально вкладається в один бізнес, то він його любить та леліє на повну. Так і ми. У нас на першому місці Луцьк.

Є ще один дуже важливий момент. Люди хочуть голосувати за місцеву партію та місцевих лідерів, які працюють не лише під час виборів. Вони хочуть професіоналів, які підтвердили свою ефективність власною роботою. Одне з недавніх досліджень, яке зробила Соціологічна група «Рейтинг», свідчить, що 53 % українців, схиляються до того, аби підтримати у жовтні саме місцеву команду. Натомість лише 27 % мають намір голосувати за відому національну політичну силу.

– Ваша команда вирішила брати участь у виборах. Ви маєте намір заповнити половину списку (21 місце) у рамках конкурсного відбору. Чому так? Навіщо вам всі ці люди, якщо у «СВІДОМИХ» й так чимала команда?

– Сучасна політика змінюється. Завдяки технологіям та відповідним запитам суспільства, все стає прозорим. Ми завжди були відкритою організацією, у нас від початку створення працює відкритий офіс. Тому ми дали шанс людям прийти до влади разом з нашою командою.

Чому це робимо ми, а не інші? Бо це велика праця та відповідальність. Жодна національна партія навряд чи б проводила такий об’єм роботи. Так, вони можуть просто взяти заявки від людей і розглянути їх. Але ми зустрічалися з ними, обговорили їхнє і наше бачення спільної праці, виявили фахівців з різних сфер, які досягнули чогось у своєму житті. Ці люди – свідомі лучани, наші однодумці. Для нас не самоціль прийти до влади у Луцьку, ми хочемо привести туди лучан.

– Ми маємо приклад минулорічних парламентських виборів, коли «Слуга народу» теж набирала кандидатів з народу. Для держави результат це дало такий собі, оскільки у владу, на думку багатьох, зайшло чимало некомпетентних людей. Чи не боїтеся ви наступити на ті ж самі граблі? Чи ваш підхід до відбору відрізняється від їхнього?

– Все вірно, наш підхід реально відрізняється від їхнього. Ми зустрілися з кожним бажаючим долучитися до нас і повір, далеко не всі потрапили до наступного етапу. Ми відсіяли тих, хто за нашими переконаннями не підходить. Сьогодні триває відкритий праймеріз і свої місця в списку отримають лучани, які мають реальну підтримку, а не просто виявили бажання. Я впевнено заявляю, що наш відбір набагато ефективніший ніж в інших партіях.

– У проєкті «Стань депутатом Луцькради» взяло участь майже 300 осіб. Лише 21 із них отримає реальний шанс поборотися за місце у раді. Чи є у вас плани на людей, які не пройдуть? Чи хочете ви їх якось залучати?

– Так, ми й справді це плануємо. Ми, як команда, яка прийде у Луцьку міську раду та буде налаштована на збільшення продуктивності роботи виконавчого комітету, проводитимемо кадрові зміни. Є ряд комунальних підприємств, вони теж мають чимало вакансій, які можуть обійняти фахові спеціалісти. Ми маємо кадровий резерв. Ти ж розумієш, що прийти до влади – це політична технологія. А ось вміло користуватися владою, щоб покращити місто, – це професіоналізм. Це дуже важливо.



– Окремі особи в соціальних мережах та анонімні телеграмканали звинувачують «СВІДОМИХ» у тому, що вся ваша ініціатива – це банальний маркетинговий хід. Як ти прокоментуєш ці закиди?

– Як не роби, а цим конкретним людям все одно буде погано. Якби ми не реалізовували цей проєкт, нам би сказали, що одноособово формуємо команду. Зробили ж – це все маркетинг, скажуть вони. Насправді, це пусті балачки осіб, які не готові брати відповідальність, а лише сидять на місці диванних експертів.

Є гарна ілюстрація. На ній – два олівці. Один новенький, а інший – дуже списаний. І на тій картинці сказано: «Як гарно виглядаєш, коли нічого не робиш». Так само і тут.

Наш проєкт – це реальна можливість для людей потрапити до влади. Якщо зважати на таку критику, то взагалі потрібно кулуарно формувати список. Бо все на світі – це піар. Такі звинувачення грають на руку тим людям, які непрозоро набирають кандидатів. Ті, хто критикує наш підхід, зацікавлені у кулуарному формуванні списків політичних партій.

– Розглянемо пріоритети вашої команди. Один із основних – збільшення робочих місць. Проте простіше сказати ніж реалізувати. За рахунок чого ви плануєте виконати це завдання, будучи вже у міськраді?

– У Луцьку відсутній єдиний структурний підрозділ, який опікується бізнесом у місті, залучає та обслуговує інвесторів. Як наслідок, бізнес має багато комунікаційних проблем з владою. Зараз підприємцями займається департамент економічної політики. Цей напрям веде перший заступник міського голови Григорій Недопад. Ще є управління розвитку підприємництва, яке підпорядковується Костянтину Петрочуку. Окрім цього, є управління міжнародного співробітництва, яке теж курує Недопад.

Ми ж хочемо створити один орган. З усіх підрозділів потрібно позабирати фахівців, які повинні працювати з бізнесом і на базі департаменту економічної політики створити департамент економіки, інвестицій та підтримки бізнесу у Луцьку. Цей структурний підрозділ повинна очолювати авторитетна людина, яка підпорядковуватиметься безпосередньо міському голові. Найкраще, щоб ця людина була заступником мера. Тобто, заступник очолюватиме орган, який опікується усім розвитком бізнесу та залученням інвестицій у місті.

Весь бізнес повинен розуміти та знати до кого він може звертатися. На наше переконання, ця чітка структура допоможе створити кращі умови для їхнього розвитку та стане першим кроком для покращення інвестиційного клімату.



– Також серед ваших пріоритетів – доступні комунальні послуги. Знаєш, звучить, ніби популізм, адже місто не дуже то й впливає на тарифи. Поясни, в чому полягає ваша ідея дешевшої комуналки? Як місцева влада зможе на це вплинути?

– Коли ми кажемо про доступні комунальні послуги, то говоримо про енергоефективність. Ми плануємо продовжувати програму встановлення індивідуальних теплових пунктів, збільшення фінансування міських програм щодо енергозбереження та підтримку ОСББ.

Використовуючи ресурси бюджету, потрібно зробити все для того, щоб зменшити витрати ресурсів. Це дає разючі результати. До нашої команди долучилися відповідні фахівці і вони зможуть ці ініціативи реалізувати не на словах, а на ділі.

– Ти знаєш, що люди дуже люблять, коли будують нові дороги, тротуари, проводять благоустрій дворів, встановлюють дитячі майданчики. Це демонструє, що у місті відбуваються зміни. Своєю чергою «СВІДОМІ» кажуть: «Ми змінимо підходи до проведення капітальних ремонтів». Як зміните? І навіщо?

– Перш ніж заасфальтувати дорогу за гроші громади, необхідно відремонтувати мережі водопостачання, газові, теплові тощо. Тому що вони старі, дісталися нам у спадок ще з часів СРСР.

Як на мене, дуже погано «вбухати» 2 мільйони гривень в асфальтування, а потім різати ці дороги, щоб поремонтувати труби, які прорвало. Це абсолютно неякісне використання коштів. Наші підхід: спочатку ремонт мереж, а потім – проведення благоустрою.

Окрім цього, люди не знають, коли і який двір будуть ремонтувати. Тому ми хочемо створити публічний та відкритий перелік ремонту прибудинкових територій, щоб всі знали, що, коли та за чим.



– Ну й про стратегію. Експерти постійно говорять, що повинно бути бачення розвитку громади на 5-10-15-20 років вперед. У Луцьку такого нема, але ви обіцяєте, що буде. Окей, в це можна вірити, але скажи, як ту стратегію ви будете створювати? Що точно повинно туди увійти?

– У стратегії повинні обов’язково відобразитися інтереси лучан та мешканців громад, які приєднуються до Луцька. В цьому році площа міста збільшується втричі! Цей документ потрібно створювати, виходячи з потреб і самого міста, і його жителів. Наприклад, якщо бізнес хоче працювати в IT-сфері, то це потрібно ставити у пріоритет.

Необхідно проводити відкриті та публічні опитування і обговорення, метою яких має бути збір та узагальнення потреб лучан. І цю роботу реально провести в найближчі місяці.

Сьогодні не можна просто написати свою стратегію і змусити містян її сприймати. Ні, зараз інший час і ми маємо відштовхуватися від інтересів людей. На моє переконання, це європейський підхід, те, чому ми навчалися у розвинутих країн. Люди знають, чим хочуть займатися. Це потрібно вивчити і тоді підготувати та затвердити стратегію на 10-15 років.

– На мою думку, йдучи на вибори великою командою, маючи кандидатів на всіх округах, потрібно висувати й претендента на посаду міського голови. Андрій Покровський вже казав, що такою людиною може стати він, ти, Алла Надточій, Михайло Наход або будьхто авторитетний зі «СВІДОМИХ». За яким принципом ви визначатиме остаточне прізвище?

– Вибори мера – це не змагання конкретних осіб, це – конкуренція команд та ідей. Тому від нас буде кандидат на посаду Луцького міського голови. Прийшовши до влади ми, як команда, виконаємо те, що зараз декларуємо. Кінцеве рішення буде ухвалено ближче до виборів. Але необхідно розуміти, що для міського голови критично важлива підтримка депутатського корпусу. Без більшості, він, фактично, обмежений у своїх повноваженнях. Його роботу можуть банально блокувати.



– Наостанок, не можу обійти стороною, напевно, найвідомішу людину нашої країни – Володимира Зеленського. Багато людей і досі обожнюють президента, чимало розчарувалися, ще частина – ненавидить. Що ти думаєш про гаранта та його перший рік на посаді? Чи вдалося йому чогось досягти?

– Якщо говорити як лучанин, то я не відчув ніяких позитивних змін для міста з приходом нового президента. Мій Луцьк не став кращим, він не отримав чогось нового. Якщо у Зеленського запитати, що він та його команда за рік зробили для Луцька, то думаю, що йому відповісти буде складно.