Президент Зеленський почав карати чиновників за незаконне збагачення

Рік тому, 28 листопада 2019-го, президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає відновлення кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Про це пише Газета.юа.

Згідно з законом набуття посадовими особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Позови розглядатиме Вищий антикорупційний суд, до якого звертатимуться прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генпрокуратура.

Так відкрили 110 кримінальних проваджень, в яких досліджували близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних даних до декларацій. 7 особам, серед яких троє екснардепів, повідомили про підозру.

Кримінальні справи відкривали щодо: мера Одеси Геннадія Труханова, екснардепів Максима Полякова, Сергія Скуратовського, суддів Людмили Толкачової, Геннадія Молібога, Олега Голяшкіна та інших. Але через рішення КСУ щодо визнання неконституційною статтю, яка передбачає покарання за брехню в декларації, справи закривають, а вироки можуть скасовувати.

Ключовим завданням встановлення відповідальності за незаконне збагачення була можливість притягнення до відповідальності посадовців, які набули майно незаконним чином і не можуть пояснити його походження. Про це сказав для Gazeta.ua нардеп з "Голосу", заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.

Які результати планували отримати, коли ухвалювали закон про покарання за незаконне збагачення?

— Відповідальність за незаконне збагачення продовжує діяти на сьогоднішній день. Але зараз діє вже друга редакція статті про незаконне збагачення № 368-5, оскільки попередню КСУ скасував 2019 року. Згідно з законом, була можливість притягувати до відповідальності посадовців, які набули майно незаконним чином і не можуть пояснити його походження.

Та практика застосування цієї статті двояка у зв'язку з необхідністю її трактування в взаємодії з іншою статтею КК - № 366-1 "Недостовірне декларування", яку і скасував КСУ. Мова йде про те, що або ти не зазначаєш всю інформацію в декларації, або неповну. В іншому випадку, якщо одна з цих двох статтей не діє, є можливість уникати відповідальності, оскільки ти можеш просто не зазначати відповідні відомості в декларації і не будеш за це покараний.

Чому не всі справи про незаконне збагачення мають вироки в судах?

— Усі справи по незаконному збагаченню були скасовані у зв'язку з визнанням цієї статті неконституційною 2019 року. Нова редакція почала діяти лише рік тому, і перші обвинувальні акти по цій статті тільки зараз почнуть надходити до новоствореного ВАКС.

Як треба змінити систему правоохоронну чи судову, щоб до відповідальності притягували не лише сільських голів і дрібних чиновників, а топів різних рівнів?

— Потрібна працююча незалежна прокуратура і справедливий суд. По цілій низці антикорупційних справ, які раніше роками затягувалися в судах, були значно швидше винесені вироки, коли за справу взялися справді професійні і незалежні судді ВАКС.

Які правки треба внести в документ з огляду на все, що відбувалося в країні?

— Парламент повинен ухвалювати не компромісні, а професійні і виважені рішення, які дозволять ухвалювати норми, що працюватимуть. Водночас, за відсутності працюючої системи органів правопорядку та правосуддя, досягти успіху не вдасться. Тому це складові одного рішення.

Чому суд прибрав покарання за корупцію і тіньові доходи, скасувавши е-декларування? Для кого це вигідно?

— У рішенні КСУ сплелись інтереси великої кількості стейкхолдерів та груп впливу, які були зацікавлені у розвалі існуючих кримінальних справ та відсутності працюючої системи декларування. На жаль, частина справді професійних суддів КСУ підтримали це рішення, повівшись на аргументи про нібито втручання в діяльність судової гілки влади та не взявши до уваги цілісну картину антикорупційної системи в Україні.

Яку загрозу несуть державі одіозні рішення КСУ, які йдуть на руку корупціонерам?

— КСУ є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, рішення якого є остаточними та не підлягають оскарженню. У зв'язку з цим, КСУ, користуючись своїми ексклюзивними повноваженнями, може вплинути на будь-яку реформу в Україні. Саме тому критично необхідним є:

-відкрита процедура призначення суддів КСУ із залученням міжнародних експертів, яка дозволить упевнитись у наявності справді незалежних та професійних людей у складі суду;

- вдосконалення процедури прийняття рішень суддями для того, щоб судді досягали спільного рішення по справді складних та критичних для держави питаннях.

26 лютого Конституційний суд визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за незаконне збагачення. На його думку, це не узгоджується із принципами верховенства права та презумпції невинуватості. До суду на покарання за незаконне збагачення поскаржились 59 народних депутатів.

У результаті Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила 65 кримінальних проваджень, що відкрили за статтею про незаконне збагачення. У сумі йдеться про 1,3 млрд грн, $1,1 млн і €500 тис.

Серед фігурантів справ — міський голова Одеси Геннадій Труханов, ексголова Державної фіскальної служби Мирослав Продан, ексміністр фінансів Олександр Данилюк, народні депутати Ігор Мосійчук і Володимир Новинський, керівник Радикальної партії Олег Ляшко та інші.