У Луцьку обговорили перспективи впровадження уроків християнської етики у школах

Питання провадження уроків християнської етики в шкільний навчальний курс у Луцьку вже місяць викликає бурхливі дискусії. Прихильники такого рішення наголошують на необхідності духовної складової у формуванні особистості учня, а противники говорять, що церква в Україні відокремлена від держави, а отже присутність конкретної конфесії у навчальному плані суперечить Конституції.

Аби зрозуміти настрої та виділити головні тези дискусії, Громадянський Рух "СВІДОМІ" у четвер, 15 квітня ініціював круглий стіл, на якому серед іншого обговорили доцільність впровадження уроків християнської етики та головні проблеми, які це може викликати.



З'ясувалося, що такі практики вже давно і активно працюють у декількох луцьких школах. Однак, це працює не масово і не примусово.

Викладачка християнської етики у школі Наталія Шпалерчук впевнена, що такий курс потрібно впроваджувати з першого по одинадцятий класи, і не як факультатив, а як обов'язковий предмет. Зараз вона навчає християнської етики учнів 2 і 5 класів. За її словами, є велика зацікавленість батьків і дітей у предметі, але те, що християнську етику викладають першим чи останнім уроком у розкладі, багато хто не приходить, вибираючи собі інші пріоритети.



У свою чергу кандидат педагогічних наук Валерій Петрович переконаний, що викладання християнської етики потрібне виключно як факультатив. Однак, у його основі має стояти завдання сформувати в учнів соціальний досвід. На його думку, знання, отримані під час уроків християнської етики у школі, повинні бути прикладними. Тому слід переглянути методики, які пропоновані у рамках цього курсу.

"Якщо ми забудемо, що на першому місці в курсах духовно-морального спрямування стоїть формування соціального досвіду, тоді ми не будемо в середовищі батьків мати прихильників. Ми мусимо обґрунтувати, як наш курс буде допомагати в житті вирішувати проблеми", – наголосив він.



Його підтримала голова асоціації педагогів і психологів християн Волині Антоніна Євтодюк. Вона додала, що тут у першу чергу потрібно працювати з батьками. Вони мають вирішувати, чи потрібен їх дітям такий предмет.



Дещо інша думка була у представника Волинської єпархії ПЦУ отця Дмитра. На його переконання, християнська етика у школах Луцька має бути православно християнською.

"Мені здається, що рух до поліконфесійності, толерантності – це такий собі прояв гібридної війни. Це як переписувати підручник історії так, щоб всі були хороші. Ми – Православна церква України – не боїмося вводити в підручник християнської етики не якісь аморфні загальнохристиянські цінності. Ми не боїмося сказати, що Україна – це православна країна. Не буває поліконфесійного чи позаконфесійного християнства. Це нонсенс радянської системи", – підсумував священнослужитель.



Кардинально іншу думку мав депутат Луцькради, редактор ІА "Конкурент" та батько Андрій Лучик. Він нагадав, що згідно з Конституцією України, у громадян не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками релігії, а тому, якщо вводити християнську етику, нарівні потрібно ввести мусульманську чи, до прикладу, крішнаїтську. За його словами, учні луцьких шкіл і так перевантажені навчальними дисциплінами. Немає потреби вивчати якусь певну релігію. Доцільніше просто залишити урок "етика".

"Ми фактично хочемо інтегрувати недільну школу у шкільний курс. Ми не можемо заборонити будь-кому сповідувати будь-яку релігію, але крім більшості, якою в Україні, безперечно, є християни, є меншості: мусульмани, іудеї, буддисти, крішнаїти і багато інших. Ми будемо вводити мусульманську етику, етику іудаїзму, щоб задовільнити потреби всіх релігійних конфесій? Навряд чи. Навіть говорячи про християнство, з якого погляду ми будемо виступати? Православ'я, протестантизму, католицизму, мормонства?

Діти перевантажені тими програмними курсами, які їм дають. Кількість годин не зменшується, а ми тут пропонуємо навіть не факультатив, а ввести християнську етику вже в основну програму. Можливо, коли ми говоримо про морально-етичне виховання, варто казати не про християнську етику, а про етику взагалі? Або збільшити кількість уроків ОБЖД, на яких ми зможемо говорити про якісь інші корисні речі, наприклад, як поводитися зі сміттям, як його правильно сортувати, про правила дорожнього руху.

Якщо говорити про цінності в цьому контексті – ми можемо казати, що всі живемо в одному світі, наша планета одна, давайте думати, яким чином її зберегти. Я вважаю, що уроки християнської етики не доцільні в луцьких школах", – заявив Андрій Лучик.



Модератор круглого столу, депутат Луцькради від фракції "СВІДОМИХ" Михайло Наход вважає, що слід розглядати проблему ширше і говорити про духовно-моральне виховання. На його думку, ці курси мають включати і духовну основу, і християнську основу, і національно-патріотичну, та елементарні знання етики – як людині поводитися в різних ситуаціях – за столом, в колективі, в громадському транспорті, як сортувати сміття, з ким і як спілкуватися в соціальних мережах.

"За результатами круглого столу ми прийшли практично до одностайної позиції – що курс духовно-морального виховання у школі має бути присутнім. В якій формі – чи це у формі християнської етики, чи в якійсь іншій – але це має бути. Друга позиція – ці курси мають бути добровільними.

Звичайно, є ряд проблем із впровадженням такого курсу. Перша – це методичне забезпечення. Має бути чітка програма, щоб діти виносили з подібних курсів практичну користь. Друга проблема, яку я особисто бачу – це педагоги, які би могли доступно, якісно доносити цю інформацію до дітей. Якщо ці дві проблеми вдасться вирішити, то, я вважаю, такі курси мають право на існування у школах Луцька", – підсумував Михайло Наход.