Волиняни, які «постачали» українок у польський бордель, уникли тюрми

Двоє волинян, які впродовж 2009-2011 років, обіцяючи українкам офіційну роботу, відправляли їх у польський бордель, уникли тюрми. Пенсіонер і колишній депутат Милятинської сільської ради на Володимирщині Юрій Грицюк за скоєне отримав два роки позбавлення волі, але в рахунок покарання йому зарахували рік перебування під вартою ще в 2011 році з розрахунку один день за два. Його спільниця Ольга Іванова отримала п’ять років позбавлення волі. Та посадять її лише якщо вчинить повторний злочин впродовж трьох років іспитового строку.

Такий вирок 12 березня 2021-го ухвалив суддя Ратнівського районного суду Станіслав Лозинський.

На час подій Юрій Грицюк вже був пенсіонером, багатодітним батьком і заодно депутатом Милятинської сільської ради, що у Володимир-Волинському районі. Чоловік періодично возив заробітчан до Польщі й назад і, вочевидь, мав «корисні» знайомства.

Коли у 2008-му він вкотре віз людей з заробітків назад на Волинь, то сказав кільком жінкам, що у разі потреби зможе допомогти влаштувати їх на хорошу роботу у Польщі. А вже за пів року до нього звернулася перша жінка з проханням допомогти знайти підробіток їй та ще одній дівчині.

«Приблизно в лютому 2009 року вона зателефонувала до Юрія Грицюка, в якого запитала чи зможе він її влаштувати на роботу. Він повідомив, що саме зараз є робота для двох дівчат, пов’язана із прибиранням та готуванням їжі в одному із готелів Республіки Польща терміном на 1 місяць… На його запитання, чи має вона ще когось з дівчат на вказану роботу, вона повідомила, що є її знайома», — йдеться в матеріалах справи.

Жінки погодились. Обидві були у скруті і хотіли заробити. Проте напередодні поїздки так і не дочекалися від Грицюка деталей про майбутню роботу. Чоловік лише сказав, що їм не потрібно брати з собою гроші. Мовляв, проживання та харчування повністю покриє роботодавець.

Коли ж волинянин привіз їх у Польщу, виявилося, що жінок хотіли найняти для сексуальних послуг. Їхні паспорти забрали працівники готелю, а Грицюк поїхав назад ще до того, як заробітчанкам сказали, у чому полягатиме робота. Та жінки влаштували скандал, пригрозили поліцією та почали вимагати у Грицюка, щоб він повернувся по них. Неохоче чоловік все ж погодився та через тиждень приїхав по ошуканих жінок, яких впродовж того часу неодноразово намагалися вмовити зайнятися проституцією.

«Потерпілим періодично пропонували переїхати на роботу у бордель, але вони відмовлялись та чекали приїзд Юрія Грицюка. ОСОБА_47 навіть один раз привів у готель мужчин — німців, а їм повідомив, щоб вони спустились в хол до гостей. Через декілька хвилин ОСОБА_47, поспілкувавшись із ними (чоловіками, — ред.) на німецькій мові, повернувся до них (потерпілих, — ред.) та запитав, чи підуть надавати сексуальні послуги німцям за 50 Євро», — написано у тексті вироку.

Попри те, що секс-працівницями жінки не стали, гроші за них Грицюк отримав і вирішив не зупинятись на «досягнутому». Пенсіонер почав регулярно пропонувати жінкам легальну роботу у Польщі. Та зрештою привозив їх у нічний клуб «Міленіум», готель «Верона» в місті Костшин-над-Одрою, що мали одного власника, або у клуб «Сімона» в селі Осінув-Дольни.

На пропозицію Грицюка заробити погодилася і друга підсудна Ольга Іванова. Наприкінці червня 2009-го вона разом з Юрієм Грицюком поїхала у Польщу, де той влаштував її на полуничну плантацію в селі Шамбоу. За кілька місяців, коли Іванова вже була в Україні, їй знову знадобилися гроші.

«В червні 2009 року помер батько чоловіка, а приблизно в липні 2009 року зателефонувала його матір і сказала виселятися з квартири. Вона була в розпачі, змушена була винаймати квартиру. Грошей не було, роботи також, а тому в серпні 2009 року вона вирішила поїхати в Республіку Польща на роботу. З цією метою звернулась з питанням працевлаштування до Юрія Грицюка. Останній запропонував їй роботу по збиранню яблук. Вона погодилась», — йдеться у вироку.

Проте, коли Іванова розповіла Грицюку про фінансові труднощі і про те, що утримує маленького сина, він запропонував їй роботу стриптизерки у нічному клубі. Жінка прийняла пропозицію. Коли вона потрапила у клуб, лише за кілька днів їй сказали, що доведеться надавати сексуальні послуги. Як йдеться у матеріалах справи, заробітчанка відмовилась від такої роботи, але потім була змушена змінити рішення.

«Юрій Грицюк телефоном пообіцяв приїхати за нею, однак обманув і не приїхав, при цьому йому було відомо, що в неї з собою не було грошей, так як вона їхала їх заробляти, чим поставив у безвихідне становище. Залишившись без коштів, вона змушена була прийняти пропозицію займатися проституцією. Робота була важкою в моральному та фізичному плані, за добу в середньому вона обслуговувала по два-три клієнта. Ця діяльність ніяких негативних наслідків для її здоров’я не спричинила. За час роботи заробила 1400 Євро», — йдеться у вироку.

Через якийсь час після повернення в Україну Іванова почала співпрацювати з Грицюком. Вона переконувала жінок, яким він обіцяв легальну роботу, не відмовлятися від секс-праці. Всім потерпілим про характер роботи говорили вже у Польщі і кожну з них напередодні переконували не брати з дому гроші, таким чином формуючи фінансову залежність від сутенерів.

Загалом через дії Грицюка та Іванової у сексуальну експлуатацію потрапили більше десяти жінок. Не всіх потерпілих вдалося встановити. На користь двох із них з Грицюка стягнули по 5 тисяч гривень компенсації за моральну шкоду.

Перший судовий розгляд справи завершився ще у 2013-му році. Тоді суддя Луцького міськрайонного суду Олег Ющук обрав обом фігурантам справи покарання у вигляді п’яти років позбавлення свободи, але зі встановленням трирічного і дворічного іспитового строку. За півтора року в апеляції вирок скасували, бо слідчі допитали не всіх свідків та встановили не всі деталі. Справу відправили на новий розгляд в той самий луцький суд.

Вдруге справа потрапила до судді Андрія Сівчука. В середині 2016 року він виніс новий вирок: вісім років позбавлення волі Юрію Грицюку з конфіскацією всього майна. Рік перебування під вартою у 2011-2012 роках йому мали зарахувати з розрахунку день за два. Івановій же лишилися тих самих п’ять років позбавлення волі із трирічним іспитовим строком.

Підсудний Юрій Грицюк та прокурор знову подали апеляції. Цього разу справу розглянула колегія суддів Рівненського апеляційного суду. У жовтні 2018-го вони винесли свою ухвалу, якою скасували вирок Андрія Сівчука 2016 року і знову відправили справу на новий розгляд у Луцьк.

Втретє у Луцькому міськрайонному суді справу почав розглядати вже служитель Феміди Ярослав Артиш. За два місяці розгляду суддя відзначився відмінним від колег рішенням: повернути справу прокурору на додаткове розслідування! І це через вісім років з початку справи…

Прокурор знову подав апеляцію. У квітні 2019-го колегія суддів Волинського апеляційного суду підтримала правоохоронців і підтвердила, що відсутні підстави для повернення справи на додаткове розслідування. Феміда скасувала постанову Ярослава Артиша і… направила справу на новий розгляд до Луцького міськрайонного суду.

Цього разу за справу взявся уже Ратнівський районний суд. За півтора року четвертого судового розгляду у першій інстанції обвинуваченим суддя Станіслав Лозицький виніс черговий вирок. За торгівлю людьми та організацію злочинного угрупування, в яке крім Юрія Грицюка з Ольгою Івановою входили також особи, яким він продавав жінок, пенсіонер отримав два роки позбавлення волі без конфіскації майна. У цей строк йому зарахували 13 місяців, впродовж яких він перебував під вартою у 2011-2012 роках в розрахунку один день за два. Ольга Іванова отримала п’ять років позбавлення волі. Але вирок встипить у дію лише, якщо вона вчинить повторний злочин впродовж трьох років іспитового строку.

Остаточний вирок уже набрав законної сили і найімовірніше, що це вже крапка у цій довгій історії.