Електросамокати: благо чи проблема Луцька

У серпні на вулицях Луцька з’явилися електросамокати, які відразу набули величезної популярності серед лучан. Кілька десятків транспортних засобів розставили у різних частинах міста. Пунктів прокату, як таких, немає. Для того, щоб скористатися самокатом, достатньо встановити на смартфон спеціальний додаток, відсканувати QR-код та оплатити поїздку.

Про це пише Конкурент.

Кататися можна в межах зони покриття, що, переважно, у центральній частині міста. Після закінчення оплаченого часу поїздки повертати самокат на місце не потрібно, його можна залишити будь-де, у межах зони покриття. Тож разом із електросамокатами в лексиконі лучан з’явилося слово «шерінг». І разом з цим явищем у місто прийшли як нові зручності і можливості, так і нові проблеми та виклики, які ще не вирішені на державному рівні.

«Шерінг» без «хейтингу»: як у світі та Україні розв’язують протистояння пішоходів і «електросамокатників»

Шерінг – це можливість орендувати транспортний засіб на деякий час за певну суму та використовувати в межах виділеної міської зони. Він відрізняється від звичайного прокату тим, що зазвичай використовується для коротких спонтанних поїздок в межах міста, які часто поєднуються з іншими видами транспорту.

Ідея шерінгу зародилась у далекому 1965 році в Амстердамі. Тоді активні мешканці пофарбували велосипеди у білий колір та залишали їх у будь-яких місцях для безкоштовного користування всіма охочими. Цю акцію назвали White Bicycle Plan. У 90-х до ідеї велошерінгу повернулися, але вже за грошову заставу, яку можна було забрати при поверненні неушкодженого транспортного засобу. Окрім того, велосипеди стояли вже у визначених місцях із механічними замками. Ідея шерінгу саме електросамокатів виникла у США декілька років тому, поширилася на країни Європи, а звідти – і в Україну.

Велосипеди та електросамокати – не лише зручно, а й екологічно чисто. Втім, це має бути ще й безпечно. Тож у країнах Європи взялися упорядковувати правила дорожнього руху після появи цього нового виду транспорту.

Наприклад, у Польщі правила врегулювали лише кілька місяців тому, у Німеччині - у квітні минулого року, у Британії - у вересні. У Туреччині цей вид пересування ще не врегулювали, а у Сінгапурі законодавство щодо е-самокатів міняли тричі за останні два роки. А в Нідерландах, наприклад, електросамокати прирівняні до мопедів, відтак, для їх водіння потрібно отримати водійські права. А ось рух тротуарами на е-самокатах заборонений в більшості європейських країн. Або ж дозволена швидкість обмежена середньою швидкістю руху пішохода.

В Україні на законодавчому рівні правила руху е-самокатів ще не врегулювали. Однак для Києва проблема постала досить гостро. У столиці користувачів е-самокатами називають «стоячими вершниками», а їх засилля на тротуарах порівнюють із «навалою хрущів». У Києві кількість електросамокатів для шерінгу вже перевищила 7 тисяч. Тож столична влада запровадила локальні правила їх використання. Зокрема, максимальна дозволена швидкість – 20 кілометрів на годину. А в окремих зонах – 14 км/год.

Кожен користувач самокатів застрахований на суму 100 тисяч гривень. Оператори зобов’язані щодня дезінфікувати транспортні засоби та перевіряти їх технічний стан. Також у Києві безоплатно поширюють браслети та відбивачі для підвищення безпеки їзди. За допомогою мобільного додатку людей інформують про правила безпечного користування самокатами. Окрім того, при потраплянні в окремі зони міста, заборонені для катання, самокат буде автоматично вимикатися.

Розвинена інфраструктура та здорова конкуренція: послідовна позиція Громадянського руху «СВІДОМІ» у «самокатному» питанні
Громадянський рух «СВІДОМІ» впродовж пів року докладав зусиль до того, аби такий популярний в інших містах Європи та України сервіс з’явився і в Луцьку. «СВІДОМІ» активно працювали над розробкою концепції розвитку велосипедної інфраструктури у місті, яку ухвалила Луцька міська рада 30 липня 2021 року. Концепція передбачає облаштування головних елементів велосипедної інфраструктури. Зокрема, у місті облаштують чотири категорії велосипедних шляхів відповідно до їх цільового призначення.

Вже у вересні Луцька міська рада визначила зону дії мережі прокату електрсамокатів, які дуже швидко стали для лучан не лише розвагою, а й засобом пересування. Зокрема, у місті визначили п’ять локацій для їх розміщення:

проспект Василя Мойсея, 2;
Театральний Майдан;
вулиця Лесі Українки, 67;
вулиця Лесі Українки, 6;
проспект Волі, 13.

Задля безпеки водія самокату та сторонніх осіб у Луцьку діє обмеження максимальної швидкості руху до 20 кілометрів на годину. Також у вартість поїздки включене страхування життя і здоров’я користувача електросамокату та його відповідальність перед третіми особами. Кожного самоката та водія, який ним керує, можна ідентифікувати за допомогою спеціального номера, який розміщений на рульовій трубці електросамоката.

У міській раді наголошують, що це рішення є екологічною альтернативою іншим видам транспортних засобів. Переваги для міста полягають в наступному: екологічність, сучасність, інвестиційна привабливість, комфортність переміщень, надходження до бюджету.

Та якщо у Луцьку запрацював лише один сервіс, то у Києві вже діє сім компаній прокату: Bolt, Scroll, BikeNow, Kiwi, Zelectra та Vzhooh. Останнім новачком стала компанія з Казахстану Jet.

Сервіс Jet має одну велику відмінність від усіх своїх конкурентів — в ньому немає плати за розблокування. Платити потрібно тільки за час користування — 2,5 грн/хв. Є і другий варіант оренди — на 12 годин або «поки не розрядиться»: в такому випадку спишеться сума, яка дорівнює обсягу зарядки (це близько 375 гривень, якщо самокат повністю заряджений), а платити за хвилини не потрібно. Це зручно для тих, хто хоче взяти самокат в оренду на весь день, хоч і не планує їздити на ньому без зупинки. У такому випадку користувач буде впевнений, що самокат закріплений за ним і його ніхто не забере.

Компанії, які «зайшли» в Україну через Київ, відкривають свої мережі й в інших містах. Зокрема, шерінг їхніх електросамокатів запрацював в Одесі, Львові та Харкові. Наприклад, у Вінниці компанія Nextbike здає в оренду самокати за ціною 25 гривень за годину. Абонемент на місяць вартує 250 гривень. А на рік – 1 150. Окрім того у Вінниці є можливість орендувати транспортний засіб на вікенд (з п’ятниці по неділю). Це обійдеться в 600 гривень. Також компанія пропонує таку послугу, як туристичний абонемент – 150 гривень за три дні. Тож і Луцьк може стати одним із наступних міст, де жителі матимуть можливість вибору між компаніями, які надають в оренду електросамокати на різних умовах.

Голова фракції ГР «СВІДОМІ» у Луцькій міській раді Тарас Шкітер ще у квітні взяв участь у Zoom-конференції зі співзасновником компаній Nextbike та Bikenow Остапом Буденкевичем щодо запуску прокату велосипедів та електросамокатів у Луцьку. Компанія вже давно розглядає Луцьк для розширення свого бізнесу.

«Я ще раз переконався, що велопрокат та велоінфраструктура мають розвиватися паралельно, а не бути відірваними одне від одного. Наприкінці ми домовилися про низку наступних кроків для впровадження велошерінгу у місті, тому не зупиняємося та рухаймося до поставленої цілі», – зазначав тоді голова фракції «СВІДОМИХ».

Окрім того у липні Тарас Шкітер поспілкувався зі співвласником ужгородської компанії̈ з шерінгу електросамокатів VEVI Віктором Жулканичем та домовився про майбутню співпрацю. За словами Віктора Жулканича, самокати його компанії – антивандальні й оснащені GPS. Нині вони успішно працюють в Ужгороді. Співвласник VEVI зауважив, що вони постійно вдосконалюють деякі елементи в самокатах, щоб адаптувати до користувацьких реалій.

У VEVI розблокування самокату коштує 10 гривень. Однак компанія пропонує три тарифні плани: 20, 100 і 500 гривень. Компанія пропонує кешбек: зі 100 гривень на рахунок повертається 10, із 500 – 100 гривень. Окрім того за пересилання лінку на додаток другу – обом зараховується по 30 гривень на рахунок. Таким чином, запросивши 10 людей, можна отримати 300 гривень на рахунок для поїздок. Окрім того, у день відкриття діятиме знижка 50%.


«Пішокати» чи «самоходи»: поки безправних «електросамокатників» прирівняють до велосипедистів

Не дивлячись на те, що шерінг електросамокатів – це модно в усьому світі, екологічно та сучасно, не всі у захваті від появи на вулицях цього виду транспорту. Об’єктивно, це нове явище має як свої переваги, так і недоліки, над усуненнями яких потрібно працювати.

Сьогодні в Україні активісти працюють над тим, щоб легкий персональний транспорт (ЛПТ) вагою до 50 кілограмів офіційно визнали транспортними засобами та впорядкували їхній офіційний статус. Зокрема, у першому читанні Рада вже ухвалила законопроєкт №3023, який має допомогти організувати дорожній рух для електричних гаджетів.

Поки що водіїв електросамокатів фактично прирівнюють до велосипедистів. Однак, чинні Правила дорожнього руху чітко визначають права і обов’язки велосипедистів. Зокрема, заборонено на велосипеді рухатися пішохідною зоною, проїжджати «зеброю» тощо. За це на велосипедиста можуть скласти адмінпротокол, в той час як рух на електросамокатах офіційно ніяк не врегульований. Відтак, їх неможливо притягнути до відповідальності за «гасання» тротуарами, переповненими людьми та навіть за їзду у нетверезому стані. Не знають, як правильно кваліфікувати дії «електросамокатників»-порушників і в поліції, адже де-юре вони є пішоходами.

Користувачі електросамокатів в Україні вже неодноразово збивали людей на тротуарах і пішохідних переходах. Зокрема, у Луцьку електросамокат збив трирічну дівчинку. Тому поки що водії електросамокатів заважають автомобілістам на проїжджій частині, а пішоходам – на тротуарах. Допоки не існує чітких правил руху електросамокатів, учасникам дорожнього руху доводиться сподіватися лише на взаємоповагу, яка, поки що, не на дуже високому рівні в Україні.

На високу культуру користування самокатами розраховують і власники, адже після деяких користувачів двоколісні буквально розпадаються на шматки. А деякі й взагалі можуть поцупити самоката і принести додому, не знаючи, що він відслідковується за допомогою GPS. Враховуючи вартість транспортного засобу, така витівка цілком тягне на кримінал.

Електросамокати у місті – це щось нове. А до будь-чого нового завжди виникає неоднозначна реакція. Прогресивна частина суспільства готова максимально активно споживати нові можливості, не дивлячись на те, що новинка ще не зовсім адаптована до реалій інфраструктури і законодавства. Більш консервативні люди завжди будуть ставитися до всього нового з пересторогою, недовірою, а іноді й ворожнечею.

Однак прикрі ситуації, які стаються через тимчасову відсутність нових правил, не повинні ставати на заваді природному прогресу технологій. Електросамокати, як і всі інші засоби ЛПТ, це зручно та екологічно чисто і прогресивно. Відтак центральна влада, органи місцевого самоврядування спільно із бізнесом та громадськими активістами повинні активно працювати над вирішенням тих викликів, які постали у зв’язку із появою такого виду транспорту.