Хто з волинських школярів зможе сісти за парти під час війни

Цього літа вперше в нашій історії українські освітяни готують до навчання і школи, і підвальні приміщення. Від облаштованості підземель, а ще від психологічної готовності представників влади, вчителів та батьків залежить, чи зможе хоча б частина учнів слухати своїх вчителів наживо. Втім, навіть за таких умов у громадах, які сусідять із ворожою білоруссю, займатимуться дистанційно.

Про це пише ВОЛИНЬ.

Очну й змішану форми навчання підтримали більшість батьків
Одні батьки й педагоги виступають за звичайну форму навчання, інші — ​за змішану, а є й такі, хто категорично за дистанційне навчання, яке ще зовсім недавно критикували як неякісне.

Рада оборони Волинської області ухвалила рішення про виключно онлайн-навчання дітей, які мешкають у прикордонних з білоруссю громадах в межах 50-кілометрової зони. Мова про Любешівську, Камінь-Каширську, Шацьку та Ратнівську громади. На них припадає 25% від усіх навчальних закладів області.

Окрім того, що не вчитимуться діти з прибілоруської території, не зможуть сісти за парти й ті школярі, в чиїх закладах або поблизу немає належного укриття. Комісія, до якої входить представник Держслужби з надзвичайних ситуацій, нині ще перевіряє відповідність нормам місць, де учні мають пересиджувати тривогу, однак деякі цифри відомі: 511 шкіл, в яких є укриття, обстежили і з них планують відкрити лише 416. (Загалом в області 1 148 закладів освіти). Найбільше готові до офлайн-навчання, за словами начальниці управління освіти й науки Волинської обласної військової адміністрації Людмили Плахотної, школи Володимирського та Луцького районів. Вона розповіла, що загалом на облаштування укриттів з місцевих бюджетів виділили майже 27 млн гривень, із обласного спрямовано близько 10 мільйонів.

Більше половини батьків волинських школярів хочуть, щоб діти навчалися очно. За статистикою, наданою газеті «Волинь» Людмилою Плахотною, 59% батьків висловилися за очну й змішану форми навчання (найбільше таких у Володимирському районі — ​71%, найменше у Камінь-Каширському (що межує з білоруссю) — ​45%.

Одночасно дискусії противників і прихильників нормального навчання дуже палкі. Наприклад, у соцмережах одні пишуть, що довіряють своїй школі й хочуть, аби діти мали нормальні знання, а інші — ​що безпека дітей передусім і що спокійніше, якщо вони будуть вдома.

У багатьох закладах освіти мають намір очно займатися передусім з учнями початкових класів, яких необхідно навчити вчитися, але планують охопити за можливості й інших. Це залежить від того, скільки класів на випадок тривоги може розміститися в укритті.

Представники місцевої влади у громадах теж по-різному підходять до цього болючого питання. Є посадовці, що звітують, як підготовлені укриття й скільки грошей на це виділено, а є такі, які вважають, що цього недостатньо.

За опитуванням, батьки 90 на 10 хочуть іти.

За статистикою управління освіти й науки, на Ковельщині майже 20 тисяч учнів планують навчати за допомогою очної й змішаної форм, а понад 18 тисяч школярів — ​дистанційно. В Луцькому районі очно й «змішано» мають намір вчити 48 тисяч дітей, а дистанційно — ​13 тисяч; у Володимирському — ​відповідно понад 15 тисяч школярів і майже 4 тисячі. Лише в прикордонному Камінь-Каширському районі на дистанційці буде більше учнів (понад 13 тисяч), аніж інших (майже 8 тисяч дітей).

«За» традиційне навчання на Волині висловився й держсекретар Міністерства освіти та науки України Сергій Захарін, який приїздив до нас минулого тижня на нараду про підготовку до нового навчального року. Представник міністерства вважає: «Дітям безпечніше перебувати в школах із навченим персоналом, аніж вдома». При тому Захарін зауважив, що змушувати батьків віддавати їх до школи не потрібно.

Очевидно, що зараз усі, хто причетний до освітнього процесу, опинилися в таких обставинах, яких у нас ще ніколи не було.