Чи будуть лучани святкувати Різдво 7 січня

5
Чи будуть лучани святкувати Різдво 7 січня
З початку повномасштабного вторгнення українці дедалі більше почали повертатись до колишніх традицій свого народу, відсіюючи подалі усе, що пов'язано з росією.

Не виняток і святкування Різдва. Багато українців обрали для себе дату 25 грудня. Втім, чи залашились ті, хто буде святкувати 7 січня, запитали в лучан журналісти телеканалу «КонкурентTV».

Деталі – у відео:


Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-2

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Що вона несе? Яке Різдво в Радянському союзі?
Відповісти
"Це було Різдво без іменинника".

Святвечір, колядки та обряди лише супроводжують народження Ісуса Христа, а головною сутністю є участь та присутність кожної людини у храмі на Божественній Літургії.

Чому ще правильно святкувати 7 січня.

Греко-католицька церква в Україні, як фактично Церква в усьому світі, основою відзначення Різдва Сина Божого трактує його літургійне святкування. Відтак, для християн кульмінацією будь-якого свята є участь у Божественній Літургії, що фактично є вершиною, де людина причащається тіла і крові Христа. Всі інші свята у церковному році так чи інакше спрямовані на Ісуса Христа.

"Навіть коли ми співаємо про Благовіщення чи про Введення, кажемо, що сьогодні "спасіння нашого начало", тобто зачинається Ісус Христос. Ніби Богородичне свято, Матір Божу ставимо у центр, але святкуємо з огляду на Ісуса Христа. Ось тому святкування Різдва – це насамперед літургійне свято, і відзначати його як християнське без християнської спільноти, яка зібрана у Христову Церкву, – це не є до кінця християнське святкування".

Українська греко-католицька церква, як і більшість православних церков в Україні, ще не перейшли на Григоріанський календар, згідно з яким народження Ісуса Христа святкують 25 грудня. Відтак, українці до офіційного переходу продовжують відзначати одне з найбільших церковних свят 7 січня. Оскільки різниця становить два тижні, значення мають дві неділі, які передують Різдву та різдвяний піст.

Важливим є літургійне богослужіння у сам день Різдва Христового, також напередодні, у Святвечір, у храмах відправляють Велике Повечір'я. Крім того, пов'язані дві неділі – неділя праотців за два тижні до Різдва, яка цьогоріч випала 25 грудня, та неділя перед Різдвом, що була 1 січня.

Також є різдвяний піст, що за Юліанським стилем традиційно розпочинається 28 листопада, а за Григоріанським – 15 листопада, і триває 40 днів.

"Власне, святкування Різдва Христового відбувається літургійно через піст, через одну та другу неділі, через особисту участь у Божественній Літургії, на якій співаємо тропар, що сьогодні народжується Христос, тобто цю подію ми переживаємо літургійно.

Навіть, коли ми вітаємося, ми не кажемо "Христос народився" чи "Христос прийшов", а саме "Христос рождається", що несе філософське наповнення, коли ми літургійно переживаємо цю подію знову, і не тільки згадуємо, як Ісус народився, а кажемо, що ось, сьогодні у церкві він знову народжується між нами як християнами".

Різдво як одне з найбільших свят супроводжують традиції та обрядові звичаї. Українці співають колядки, ставлять вертеп, готують Святвечірній стіл з 12 пісних страв. Оскільки напередодні Різдва є Святвечір, у літургійному календарі у цей день вважається строгим постом, через те, що відбувається безпосереднє приготування до народження Христа, християни готують свої серця та душі через піст. Також люди йдуть до церкви на Велике Повечір'я. Багатьом, особливо на заході Україні, відомий піснеспів "З нами Бог", тому люди йдуть до церкви, щоб почути та заспівати його, й це стає кульмінацією.

"Святкувати Різдво – це не тільки приготувати 12 страв, повечеряти вдома зі сім'єю, але й коли потім кожна сім'я зустрічається в церкві як велика християнська родина. Народні обряди, традиції побудовані навколо літургійного Різдва, тому що ми переживаємо народження Ісуса Христа не за нашим столом чи в колядках, це лише супроводжує святкування.

Питання в тому, що саме відсвяткували люди 25 грудня. Якщо це був лише Святвечірній стіл, якщо поколядували кілька колядок чи привітали один одного зі святом, з літургійної точки зору та змісту святкування — це ще не до кінця відсвятковане Різдво. Це є Різдво без іменинника. Бо для чого ми збираємося в церкві? Заради Христа".

Літургійно українська церква тільки наближається до святкування Різдва, 7 січня. Якщо люди виконали деякі обрядові речі, можуть це повторити. Але не треба вважати, що народження Ісуса Христа вже відбулося повноцінно, так само не слід забувати, що цей день українська церква відзначає як велика християнська родина, а не кожна людина чи сім'я окремо. Інакше ми самі себе обмежуємо – Син Божий ще не народився, а його Різдво вже відсвяткували.

Допоки немає офіційного узгодженого переходу на новий календар усіх церков в Україні – Української греко-католицької церкви, Православної Церкви України, доти Різдво та інші церковні свята відзначають за старим стилем – Юліанським. Водночас, зважаючи на церковну ієрархію, якщо немає верховного рішення, і навіть локального у єпархіях, а священник на окремій парафії вирішив відсвяткувати Різдво 25 грудня, це означає, що він пішов проти церковної влади.

Крім того, якщо порівнювати кількісний показник охочих перейти вже цьогоріч на календар за новим стилем та змінити дату святкування Різдва, то на заході Україні він значно вищий, аніж в інших регіонах. Це є важливим нюансом і його потрібно враховувати при повній зміні календаря в Україні.

Керівник інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ отець Тарас Жеплінський.

Юлія Осим / "Еспресо.Захід"
4 січня, 2023
Відповісти
"Це було Різдво без іменинника".

Святвечір, колядки та обряди лише супроводжують народження Ісуса Христа, а головною сутністю є участь та присутність кожної людини у храмі на Божественній Літургії.

Чому ще правильно святкувати 7 січня.

Греко-католицька церква в Україні, як фактично Церква в усьому світі, основою відзначення Різдва Сина Божого трактує його літургійне святкування. Відтак, для християн кульмінацією будь-якого свята є участь у Божественній Літургії, що фактично є вершиною, де людина причащається тіла і крові Христа. Всі інші свята у церковному році так чи інакше спрямовані на Ісуса Христа.

"Навіть коли ми співаємо про Благовіщення чи про Введення, кажемо, що сьогодні "спасіння нашого начало", тобто зачинається Ісус Христос. Ніби Богородичне свято, Матір Божу ставимо у центр, але святкуємо з огляду на Ісуса Христа. Ось тому святкування Різдва – це насамперед літургійне свято, і відзначати його як християнське без християнської спільноти, яка зібрана у Христову Церкву, – це не є до кінця християнське святкування".

Українська греко-католицька церква, як і більшість православних церков в Україні, ще не перейшли на Григоріанський календар, згідно з яким народження Ісуса Христа святкують 25 грудня. Відтак, українці до офіційного переходу продовжують відзначати одне з найбільших церковних свят 7 січня. Оскільки різниця становить два тижні, значення мають дві неділі, які передують Різдву та різдвяний піст.

Важливим є літургійне богослужіння у сам день Різдва Христового, також напередодні, у Святвечір, у храмах відправляють Велике Повечір'я. Крім того, пов'язані дві неділі – неділя праотців за два тижні до Різдва, яка цьогоріч випала 25 грудня, та неділя перед Різдвом, що була 1 січня.

Також є різдвяний піст, що за Юліанським стилем традиційно розпочинається 28 листопада, а за Григоріанським – 15 листопада, і триває 40 днів.

"Власне, святкування Різдва Христового відбувається літургійно через піст, через одну та другу неділі, через особисту участь у Божественній Літургії, на якій співаємо тропар, що сьогодні народжується Христос, тобто цю подію ми переживаємо літургійно.

Навіть, коли ми вітаємося, ми не кажемо "Христос народився" чи "Христос прийшов", а саме "Христос рождається", що несе філософське наповнення, коли ми літургійно переживаємо цю подію знову, і не тільки згадуємо, як Ісус народився, а кажемо, що ось, сьогодні у церкві він знову народжується між нами як християнами".

Різдво як одне з найбільших свят супроводжують традиції та обрядові звичаї. Українці співають колядки, ставлять вертеп, готують Святвечірній стіл з 12 пісних страв. Оскільки напередодні Різдва є Святвечір, у літургійному календарі у цей день вважається строгим постом, через те, що відбувається безпосереднє приготування до народження Христа, християни готують свої серця та душі через піст. Також люди йдуть до церкви на Велике Повечір'я. Багатьом, особливо на заході Україні, відомий піснеспів "З нами Бог", тому люди йдуть до церкви, щоб почути та заспівати його, й це стає кульмінацією.

"Святкувати Різдво – це не тільки приготувати 12 страв, повечеряти вдома зі сім'єю, але й коли потім кожна сім'я зустрічається в церкві як велика християнська родина. Народні обряди, традиції побудовані навколо літургійного Різдва, тому що ми переживаємо народження Ісуса Христа не за нашим столом чи в колядках, це лише супроводжує святкування.

Питання в тому, що саме відсвяткували люди 25 грудня. Якщо це був лише Святвечірній стіл, якщо поколядували кілька колядок чи привітали один одного зі святом, з літургійної точки зору та змісту святкування — це ще не до кінця відсвятковане Різдво. Це є Різдво без іменинника. Бо для чого ми збираємося в церкві? Заради Христа".

Літургійно українська церква тільки наближається до святкування Різдва, 7 січня. Якщо люди виконали деякі обрядові речі, можуть це повторити. Але не треба вважати, що народження Ісуса Христа вже відбулося повноцінно, так само не слід забувати, що цей день українська церква відзначає як велика християнська родина, а не кожна людина чи сім'я окремо. Інакше ми самі себе обмежуємо – Син Божий ще не народився, а його Різдво вже відсвяткували.

Допоки немає офіційного узгодженого переходу на новий календар усіх церков в Україні – Української греко-католицької церкви, Православної Церкви України, доти Різдво та інші церковні свята відзначають за старим стилем – Юліанським. Водночас, зважаючи на церковну ієрархію, якщо немає верховного рішення, і навіть локального у єпархіях, а священник на окремій парафії вирішив відсвяткувати Різдво 25 грудня, це означає, що він пішов проти церковної влади.

Крім того, якщо порівнювати кількісний показник охочих перейти вже цьогоріч на календар за новим стилем та змінити дату святкування Різдва, то на заході Україні він значно вищий, аніж в інших регіонах. Це є важливим нюансом і його потрібно враховувати при повній зміні календаря в Україні.

Керівник інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ отець Тарас Жеплінський.

Юлія Осим / "Еспресо.Захід"
4 січня, 2023
Відповісти
ось і побачимо москаликів, приготуйте їм вагони для відправки на Схід в Росію
Відповісти
Сам то все життя святкував 7 і не піщав. А то вже під європу хоче косити
Відповісти

© 2024. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».

Віртуальний хостинг сайтів HyperHost.ua в Україні