Українки ризикують стати жертвами торгівлі людьми в Польщі

У Польщі замасковані та відверті пропозиції роботи в секс-індустрії переповнюють мережу. Так, українок, які були вимушені втікати за кордон, втягують у проституцію. Проблему дослідили Texty.org.ua, пише Главком.

«Студия массажа ищет очаровательных девушек, которые хотят зарабатывать» – видання виявило 270 схожих оголошень, дослідивши 50 Telegram- і Viber-спільнот українців у Польщі впродовж грудня 2022 року. Та це 1% від усіх оголошень про пошук працівників. Іноді такі оголошення можуть бути замасковані під пропозиції познайомитися: «Познакомлюсь с красивой девушкой. С меня полная материальная поддержка и решение твоих проблем».

Станом на кінець 2022 року, за офіційною статистикою, у Польщі проживало приблизно 2,5 млн громадян України. 950 тис. з них – жінки і діти, які залишили Україну через війну Росії проти України. Та щоб оплачувати житло та бодай якось жити треба робота. Проте лише приблизно 300 тис. українців змогли працевлаштуватися.

Розповіді українок теж свідчать про те, що знайти роботу у привітній Польщі дуже нелегко. Особливо, якщо жінка має маленьку дитину. Неможливість працевлаштуватися через ужонди праци (український аналог служби зайнятості) підштовхує українок шукати роботу в профільних групах у соцмережах.

Робота 18+. Безпеку не пропонуємо
Так званим роботодавцям найлегше знайти жертву у месенджерах, де й спілкуються українці, які опинилися за кордоном.

Серед оголошень можна знайти пропозиції із чималим заробітком: «Работа в Польше для девушек 18+. Заработок в месяц 15000-20000 зл в месяц ($3400-4500 – ред). Делаем приглашение. Жильё предоставляется».

Зважаючи на те, що середня зарплата в Польщі трохи більш ніж 5300 злотих на місяць ($1200), запропонована сума видається космічною. Під час листування відразу вказують, що платять за інтимні послуги. На додачу ще й запропонували фотографа, водія, телефоністку й базу з клієнтами.



Стандартна оплата за годину сексу – 300 злотих, половину з яких треба віддати посереднику як комісійні. Тож виходить: щоб заробити обіцяні 15 тис. злотих, дівчина мусить працювати 100 год на місяць, тобто приблизно 4,5 год на день, якщо рахувати суботу й неділю за вихідні.

Як переваги розповіли, що після завершення терміну перебування на території Польщі під прихистком, вони допомагають оформити візу для продовження перебування.

Цікаво, що на питання про можливі проблеми з поліцією, відповіли так: «Проблем с полицией нет. Полиция ходит проверять каждый месяц узнать у девочек как они работают, никого не принуждают».

Нібито все добровільно. Однак зважаючи на те, що діяльність будинків розпусти заборонено польським законодавством, робота така вже переходить у розряд нелегальних.

Поза тим також розповіли, що клієнти зазвичай відвідують дівчат на спеціальній квартирі. Власне, там працівницям виділяють кімнату, за яку також треба платити 1 тис. злотих на місяць. Водночас про жодні засоби збереження здоров’я не йдеться. Єдине, що пояснили, що клієнти – переважно поляки, але часом українці й білоруси – йдуть у душ перед отриманням послуги. Є можливість заробити трохи більше на виїздах до клієнтів.

Щоб розпочати «кар’єру», достатньо вислати своє фото. Про жодні медичні обстеження не йшлося.

Сама по собі проституція в Польщі не є злочином, згідно з Кримінальним кодексом, та в країні заборонено діяльність, що приносить дохід від проституції інших осіб.

Водночас жоден орган не уповноважений вести облік осіб, які заробляють на життя наданням сексуальних послуг. Немає також однозначного тлумачення того, чи оподатковують такий дохід.

Отже, сфера сексуальних послуг у Польщі опинилася фактично поза контролем законодавства й не може бути предметом договірних відносин. Немає однозначної позиції також щодо оподаткування таких доходів чи профілактики поширення хвороб, що передаються статевим шляхом. Відповідно вимагати оплату за них ніхто не має права.

Отже, якщо жінці не заплатять за добровільно надані послуги, вона залишиться без можливості відстояти своє право отримати оплату за секс. Відмову клієнта платити або оплата менша, ніж було заявлено, не вважають порушенням, якщо повія погодилася на секс.

Пропонують стати і порно-акторкою: обіцяють до 15 тис. злотих за секс у кадрі з партнером. Обіцяють навіть контракт на роботу в США, який передбачатиме участь у зйомках порно впродовж року. Відмовитися від такого контракту можна лише до підписання. Потім жінка зобов’язана буде рік відпрацювати, адже розірвати таку угоду в односторонньому порядку не вдасться.

Таємничий масажний салон
Чимало оголошень можна побачити про набір масажистів у салон: обіцяють гарну зарплату і гнучкий графік. Проте роботодавці не розпитують про досвід чи сертифікати, а натомість запитують, коли зручно працювати.

Та під час співбесіди звичних для салону чи масажного кабінету столів чи ще якогось приладдя годі й шукати. Одна з жертв такої пропозиції розповідає, що натомість там сиділи красиві жінки й дівчата за робочими столами: це нагадувало офіс компанії, аж ніяк не масажний кабінет. Пересторога виникла, коли жінку попросили зняти куртку й пройтися.

Коли вона почала розпитувати про санітарні вимоги, їй сказали, що видадуть форму, а більше нічого не потрібно. Проте мотивувати зарплатою – обіцяли по 4-5 тис. злотих на тиждень, а також додаткову винагороду від клієнтів. До того ж розповіли, що деякі дівчата мають тут своїх постійних клієнтів, які возять їх із собою за кордон як персональних масажисток.

У договорі була тільки інформація про заборону розголошувати будь-які відомості про місце роботи. Подивитися на сам салон, виявилося, теж не можна до підписання контракту.

Українські біженки ризикують стати жертвами торгівлі людьми
Межа між добровільною проституцією і торгівлею людьми тонка. Через відсутність правового регулювання сфери інтимних послуг і порнографії, а також системних заходів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, жоден орган не має чітких повноважень у цій галузі. Жінки, які виїхали до Польщі через війну, часто постають перед загрозами потрапити в рабство.

Про небезпеку зростання ризиків, пов’язаних з торгівлею людьми, також попереджали й у міжнародних організаціях. Генеральний директор британської дослідницької компанії Unseen UK Ендрю Волліс пояснив, що війна Росії проти України повертає суспільство на 20 років назад, коли Україна була основним джерелом торгівлі людьми. За даними Міжнародної організації з міграції, від 1991 року понад 120 тис. українців стали жертвами торгівлі людьми.