В Україні може зрости ціна на хліб

В Україні наступного року можуть астрономічно вирости ціни на хліб. Причина – в нестачі сировини для випікання хліба. Наразі це звучить дивно, адже сотні тисяч тонн неспроданого українського зерна ще минулорічного врожаю лежать на елеваторах і складах. Але наступного року аграрії відмовляються сіяти пшеницю та інші злакові культури.

Про пишуть Патріоти України.

Собівартість вирощування зернових культур із початком війни дуже сильно зросла. А натомість відпускна ціна зерна падає. Наразі вона вже нижча, ніж було затрачено на вирощення зернових культур. Та й ця ціна ще не остаточна. Очевидно надалі вона ще буде знижуватись.

“Ми продали у 2021 році пшеницю по вісім тисяч гривень з ПДВ. Сьогодні пшениця від 5400 — 6000 тисяч гривень, це з ПДВ. Відняти ще ПДВ — то виходить збиткова повністю. Це дуже дорога культура, хоча в нас і непогана урожайність. Але все одно вона буде збитковою при таких цінах. Ми не плануємо на другий рік сіяти пшеницю", - каже Скрінчук

Ще поки була надія на "зерновий коридор", то аграрії сподівалися хоч би щось виручити за продаж зерна. Але тепер ця надія з кожним днем тане. До того ж, друзі-європейці також відмовились від нашого зерна, бо наша продукція збиває їм ціну. Та й за транзит українського збіжжя суходолом через всю Європу ні поляки, ні французи, ні угорці платити не готові.

Звісно, що вирощений і не спроданий врожай аграріям доведеться, таки, десь збувати за безцінь. Але наступного року вони пшеницю не сіятимуть, хоча сіяли її щороку із перших днів заснування свого агропідприємства.

Аналогічна ситуація з ячменем та кукурудзою. Усе воно виявилось тепер абсолютно нерентабельним і надалі вирощуватись не буде.

“Ціни сьогодні на фураж ячмінь — три з половиною тисячі з ПДВ. Тобто, це практично в збиток його вирощувати. Ціни впали набагато. В нас ще залишилась кукурудза. Якщо ми продавали її в лютому по 170 євро, то зараз вже по 130 євро. Складний рік, і ціни піднялися на все: дизпаливо зараз подорожчало, ввели ПДВ, все росте, а ціни дуже низькі”, — каже керівник агропідприємства.

Отже, наступного року усіх цих культур, а також ріпаку на їхніх землях не буде. Натомість господарство візьметься за вирощення соняшника та сої. Вони потребують значно менших затрат. І на них ще хоч би щось можна заробити за рахунок додатної різниці між ціною реалізації та затратами на вирощення.