Між НАТО і рф може спалахнути війна: ексголовнокомандувач назвав причину

Росія ризикує спровокувати пряму війну з НАТО, перехоплюючи кораблі в міжнародних водах і намагаючись нав'язати Україні економічні обмеження, попереджає ексголовнокомандувач об'єднаних збройних сил Альянсу в Європі Джеймс Ставрідіс.

Про це інформує ТСН.ua з посиланням на Politico.

Колишній американський адмірал Джеймс Ставрідіс, який очолював сили альянсу на континенті з 2009 по 2013 рік, заявив в інтерв'ю POLITICO, що ескалація на морі — в тому числі абордаж турецького корабля 13 серпня — може змусити партнерів Києва втрутитися, щоб запобігти руйнуванню української економіки.

“Дії Росії в міжнародних водах Чорного моря створюють реальний ризик ескалації до війни на морі між НАТО і Російською Федерацією”, — заявив Ставрідіс. НАТО, продовжив він, “не збирається надавати Україні всю зброю і гроші лише для того, щоб спостерігати, як Росія душить їхню економіку незаконною блокадою”.

15 серпня Міністерство оборони Росії підтвердило, що зробило попереджувальні постріли перед висадкою на борт вантажного судна Şükrü Okan під прапором Палау, яке український міністр закордонних справ ідентифікував як турецьке. Інспекція відбувалася в південно-західній частині Чорного моря, біля узбережжя Туреччини, яка є важковаговиком НАТО. Ставрідіс назвав таку тактику “рівнозначною піратству”, а Кремль докладає ще більше зусиль, щоб підірвати торгівлю між Україною і рештою Європи.

“Якщо Росія почне захоплювати судна або намагатиметься їх відлякати, я думаю, що НАТО, швидше за все, відреагує на це, підтримавши гуманітарний коридор для судноплавства”, — сказав Ставрідіс. Альянс може захистити судна, що прямують до і з українського порту Одеси, “за допомогою бойових літаків НАТО в повітрі і, можливо, військових кораблів НАТО в супроводі”.

Напруженість у Чорному морі різко зросла після того, як Росія в липні в односторонньому порядку вийшла з угоди ООН про постачання зерна і попередила, що кораблі, які прямують до українських портів, можуть розглядатися як військові цілі.

У відповідь Україна продемонструвала свою готовність націлитися на експорт російських енергоносіїв, атакувавши танкер, і оголосила води навколо російських чорноморських портів “зоною військового ризику” з 23 серпня.

У відповідь на вихід Росії з зернової угоди Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг звинуватив Росію в “небезпечних і ескалаційних діях у Чорному морі”, частково також посилаючись на бомбардування Росією українських портів. НАТО додало, що “посилює спостереження і розвідку в Чорноморському регіоні, в тому числі за допомогою морських патрульних літаків і безпілотників”.

Ставрідіс заявив, що підтримка з боку членів НАТО, які межують з Чорним морем, а саме Туреччини, Румунії та Болгарії, означатиме, що “російський Чорноморський флот буде перевершений у військовому відношенні”.

Туреччина закликала Росію приєднатися до зернової угоди, а її Рада національної безпеки заявила, що напруженість у Чорному морі “нікому не вигідна”. Як повідомляється, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган зустрінеться з Путіним наприкінці місяця, і питання торгівлі зерном, ймовірно, буде на порядку денному.

До виходу Росії з угоди про постачання зерна, яку було розірвано ООН, 32,9 мільйона тонн зернових культур безпечно покинули чорноморські порти України, що дозволило запобігти ризику голоду в бідних країнах. Президент Росії Володимир Путін заявив, що його уряд “відмовиться продовжувати” цю угоду, натомість вирішивши надавати зерно безкоштовно окремим африканським країнам в індивідуальному порядку.

Після цього кроку московські збройні сили завдали удару по українських зерносховищах на узбережжі Чорного моря, знищивши, за повідомленнями, 60 000 тонн продовольства. Росія також неодноразово завдавала ракетних ударів по українських дунайських портах Рені та Ізмаїл, розташованих всього в декількох сотнях метрів від кордону з Румунією, членом НАТО, і, як видається, націлених на торгівлю зерном.

Міністерство оборони Росії попередило, що “всі судна, які прямують водами Чорного моря до українських портів, будуть розглядатися як потенційні перевізники військових вантажів”.