Чи будуть мобілізувати священнослужителів

Відстрочка від призову для священнослужителів – один із пунктів «мобілізаційного» законопроєкту, який викликав найбільшу дискусію серед членів комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Про це в інтервʼю «Главкому» розповів член цього комітету й нардеп від «Слуги народу» Федір Веніславський.

Спершу пропонувалося доповнити до переліку категорій, які мають право на відстрочку, священнослужителів і духовних наставників. Комітет висловив пропозицію, що це питання необхідно врегулювати окремим законом. Розробити законопроєкт на кшталт закону про альтернативну (невійськову) службу. «Але мінус цього закону у тому, що він поширювався винятково на строкову службу. Тобто церковники, котрим віросповідання забороняє брати до рук зброю, у мирний час могли скористатися цим законом. Нині ж держава відмовляється від строкової служби, відповідно, утворюється вакуум, який треба заповнити», – зауважив Веніславський.

«Є перелік віросповідань і релігійних течій, затверджений постановою Кабміну, віровчення яких не допускає користування зброєю. На моє переконання, священнослужителі не повинні проходити військову службу (нардеп не уточнив, чи має він на увазі всі релігійні конфесії, чи лише ті, які у переліку Кабміну – «Главком»). Держава не може обмежувати конституційне право громадян на свободу світогляду та віросповідання (стаття 35 Конституції – «Главком»). Люди повинні мати духовного наставника, пастора, священника тощо», – наголосив Веніславський.

Члени оборонного комітету повернуться до обговорення вказаної проблематики. У чинному законодавстві відсутні підстави, щоб військовозобов’язаний священнослужитель, який отримує повістку, відмовлявся від мобілізації.