Захисник «Азовсталі» розповів про жахи російського полону

Захисник "Азовсталі" з позивним "Тарпан" розповів про те, як потрапив до російського полону та що там пережив. За його словами, спочатку військового привезли в Оленівку, де були, за словами військовослужбовців, які раніше потрапили в полон, "ДНРівські" наглядачі.

Про це в інтерв'ю для Української правди сказав військовий.

"Вони готували пекельні умови для "азовців", яких вважали втіленням всесвітнього зла. Але незадовго до нашого заїзду "ДНРівців" чомусь замінили на росіян. Ущербні кацапи забрали все, що я мав при собі - куртку, водовідштовхувальні плащі, фліску, тактичну сорочку, портфель, документи. До речі, паспорт і посвідчення водія мені повернули після обміну. І ще віддали дві маленькі ікони з молитвами, одна з яких - "Боже великий, єдиний, нам Україну храни". Чесно кажучи, я був шокований", - сказав "Тарпан".

Захисник зазначив, що умови в Оленівці були жахливими, адже спали полонені на гнилих матрацах. Також військових майже не годували, давали два черпаки води з кількома шматочками картоплі, це росіяни називали супом та давали ще кілька шматків сухого хліба на день.

"Воду майже не давали. Іноді приїжджала пожежна машина, викидала шланг із болотною водою з водоростями: що зачерпнув - те й можеш пити. Не хочеш - не пий. Доводилося хоч кілька ковтків робити, щоб не померти. Мене встигли вивезти з Оленівки до теракту. Зайшли вертухаї, назвали прізвища, сказали: "Постройтесь в ряд. 5 минут на сборы". Я зрадів. Думав, що буде обмін", - продовжив воїн.

Проте військового перевезли до російської колонії барачного типу, де спочатку його та побратимів допитували. Одним із запитань, яке ставили всім: чи спілкувалися захисники "Азовсталі" з цивільними на заводі.

"Якщо хтось казав, що спілкувався, допомагав, ділився водою, їжею і медикаментами, під*ри записували, що він незаконно утримував людей у бункері, бив, катував і ґвалтував. Ставлення до таких бійців було, м'яко кажучи, жахливим. Як росіяни нас тільки не називали: і "антихристами", і "украинскими головорезами", і "бандеровцами", і "нацистами", і "фашистами"", - розповів "Тарпан".

За словами військовослужбовця, найгіршим є те, що окупанти й справді в це вірять, адже в них цілодобово працює "божевільна пропаганда". Він додав, що у його бараку стояв телевізор, тому доводилося дивитися пропагандистські телеканали РФ, аби хоч щось дізнатися про Україну.

"Найчастіше в ефірах показували програми неадекватної Скабєєвої. Російські псевдожурналісти цілодобово вливають брєд про те, що Росія - "велика страна, которая всех победит", що в них "самое лучшее ПВО", "самая лучшая авиация". А ще розповідають, що росіяни вбивають по 1,5 тисячі наших військових за день. Вони свято в це вірять, навіть не задумуючись, що при таких розкладах в Україні би вже людей не залишилося", - підкреслив захисник.

Військовий зауважив, що було дуже важко дивитися їхнє телебачення. Перебування протягом двох років у неволі було ізоляцією, адже не було доступу до правдивої інформації.

"Із їжею в цій колонії було краще, ніж в оленівській. Навіть картоплю з макаронами давали. Про щось смачне типу солодощів тільки мріяли. Мені найбільше хотілося печива і згущеного молока, а знайомий постійно згадував про "Київський торт". Казав, що тільки-но повернеться з полону за один раз з'їсть увесь торт. Цього хлопця визволили одночасно зі мною", - поділився "Тарпан".

Він додав, що воду пили брудну та черпали її з іржавих баків. Для того, аби помитися та випрати речі вода була в окремих баках.

"Засобів гігієни, наприклад, мила, зубної пасти і прального порошку дуже не вистачало, їх практично не було. А так хотілося просто вмитися нормально, зуби почистити, речі випрати, надягнути чисту форму. Із позитивного, якщо можна так сказати, на території колонії була капличка. Ми там молилися, а ще могли читати книжки. Я читав багато літератури про природу і подорожі. Це допомагало переключитися від навколишнього негативу. Час у полоні підступно тягнувся. Я спостерігав за годинником, але ніколи не стежив за датами. Календаря в нас не було. І не потрібен він у полоні. Навіщо зайвий раз перейматися через те, що втрачаєш роки життя в російській колонії?", - підсумував військовий.