Колишній депутат з Волині розповів про підготовку до ухвалення Конституції у 1996 році
28 червня, 10:14
Волинянин, член Конституційної комісії у Верховній Раді, екснардеп першого скликання Андрій Бондарчук 28 років тому брав участь у підготовці до ухвалення основного Закону держави, був членом Конституційної комісії.
Про це розповів Суспільному Андрій Бондарчук.
На той час йому було 54 роки. Він працював журналістом на Волині.
Зараз йому 88 років, він — Почесний громадянин Луцька, Волині і рідного села Сереховичі. Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня – це, зі слів Андрія Івановича, нагорода за підготовку проєкту Конституції України.
"До першого складу Конституційної комісії обрали представників партійних органів, КДБістів, інших номенклатурних персон. Суспільство і журналісти підняли "голос" проти такого підходу. Тоді переглянули списки й склали нові списки, куди увійшов і я", — пригадує Андрій Бондарчук.
Волинянин, член Конституційної комісії у Верховній Раді, екснардеп першого скликання Андрій Бондарчук 28 років тому брав участь у підготовці до ухвалення основного Закону держави, був членом Конституційної комісії.
Не все так легко і просто вдавалося, розповів Суспільному Андрій Бондарчук. На той час йому було 54 роки. Він працював журналістом на Волині.
Зараз йому 88 років, він — Почесний громадянин Луцька, Волині і рідного села Сереховичі. Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня – це, зі слів Андрія Івановича, нагорода за підготовку проєкту Конституції України.
"До першого складу Конституційної комісії обрали представників партійних органів, КДБістів, інших номенклатурних персон. Суспільство і журналісти підняли "голос" проти такого підходу. Тоді переглянули списки й склали нові списки, куди увійшов і я", — пригадує Андрій Бондарчук.
"Ділася стаття про державну українську мову", — екс-нардеп з Волині, який брав участь у голосуванні за Конституцію
Орден "За заслуги" ІІІ ступеня — за підготовку проєкту Конституції України. Суспільне Луцьк
Розпочалася важка праця, комісія на кожному засіданні розглядала один із розділів майбутньої Конституції. Навколо цього, каже Андрій Іванович, у парламенті розгорталися політичні баталії, особливо дискусії тривали щодо Положення про державну мову в Україні.
З його слів, перед останнім обговоренням виявилося що зникло Положення про українську мову в Конституції.
"Підіймається Дмитро Павличко і каже: "Леоніде Макаровичу, де ділася стаття про державну українську мову?". Співголовами комісії тоді був Кравчук і Плющ. Кравчук занервував трохи і сказав: "Його зняли, щоб не було напруги у суспільстві", — каже Андрій Бондарчук.
Волинянин, член Конституційної комісії у Верховній Раді, екснардеп першого скликання Андрій Бондарчук 28 років тому брав участь у підготовці до ухвалення основного Закону держави, був членом Конституційної комісії.
Не все так легко і просто вдавалося, розповів Суспільному Андрій Бондарчук. На той час йому було 54 роки. Він працював журналістом на Волині.
Зараз йому 88 років, він — Почесний громадянин Луцька, Волині і рідного села Сереховичі. Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня – це, зі слів Андрія Івановича, нагорода за підготовку проєкту Конституції України.
"До першого складу Конституційної комісії обрали представників партійних органів, КДБістів, інших номенклатурних персон. Суспільство і журналісти підняли "голос" проти такого підходу. Тоді переглянули списки й склали нові списки, куди увійшов і я", — пригадує Андрій Бондарчук.
"Ділася стаття про державну українську мову", — екс-нардеп з Волині, який брав участь у голосуванні за Конституцію
Орден "За заслуги" ІІІ ступеня — за підготовку проєкту Конституції України.
Розпочалася важка праця, комісія на кожному засіданні розглядала один із розділів майбутньої Конституції. Навколо цього, каже Андрій Іванович, у парламенті розгорталися політичні баталії, особливо дискусії тривали щодо Положення про державну мову в Україні.
З його слів, перед останнім обговоренням виявилося що зникло Положення про українську мову в Конституції.
"Підіймається Дмитро Павличко і каже: "Леоніде Макаровичу, де ділася стаття про державну українську мову?". Співголовами комісії тоді був Кравчук і Плющ. Кравчук занервував трохи і сказав: "Його зняли, щоб не було напруги у суспільстві", — каже Андрій Бондарчук.
"Ділася стаття про державну українську мову", — екс-нардеп з Волині, який брав участь у голосуванні за Конституцію
Більшість депутатів, які входили у Конституційну комісію, не дозволила цього зробити і Положення про функціонування державної мови увійшло у проєкт майбутньої КУ, говорить Андрій Бондарчук.
Далі було Всенародне обговорення проєкту майбутньої Конституції України, а 28 червня 1996 року на п’ятій сесії другим скликанням народних депутатів Конституцію України прийняли.
Виконання Конституції України повинен контролювати народ, говорить Андрій Бондарчук. З його слів, в основному Законі держави варто розширити ще й повноваження місцевого самоврядування.
Що відомо про Конституцію України
28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят — День Конституції. Саме цього дня, 28 червня 1996 року, ухвалили Основний Закон.
День Конституції — це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції:
"Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України".
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина та підвищило міжнародний авторитет України у світі.
Про це розповів Суспільному Андрій Бондарчук.
На той час йому було 54 роки. Він працював журналістом на Волині.
Зараз йому 88 років, він — Почесний громадянин Луцька, Волині і рідного села Сереховичі. Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня – це, зі слів Андрія Івановича, нагорода за підготовку проєкту Конституції України.
"До першого складу Конституційної комісії обрали представників партійних органів, КДБістів, інших номенклатурних персон. Суспільство і журналісти підняли "голос" проти такого підходу. Тоді переглянули списки й склали нові списки, куди увійшов і я", — пригадує Андрій Бондарчук.
Волинянин, член Конституційної комісії у Верховній Раді, екснардеп першого скликання Андрій Бондарчук 28 років тому брав участь у підготовці до ухвалення основного Закону держави, був членом Конституційної комісії.
Не все так легко і просто вдавалося, розповів Суспільному Андрій Бондарчук. На той час йому було 54 роки. Він працював журналістом на Волині.
Зараз йому 88 років, він — Почесний громадянин Луцька, Волині і рідного села Сереховичі. Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня – це, зі слів Андрія Івановича, нагорода за підготовку проєкту Конституції України.
"До першого складу Конституційної комісії обрали представників партійних органів, КДБістів, інших номенклатурних персон. Суспільство і журналісти підняли "голос" проти такого підходу. Тоді переглянули списки й склали нові списки, куди увійшов і я", — пригадує Андрій Бондарчук.
"Ділася стаття про державну українську мову", — екс-нардеп з Волині, який брав участь у голосуванні за Конституцію
Орден "За заслуги" ІІІ ступеня — за підготовку проєкту Конституції України. Суспільне Луцьк
Розпочалася важка праця, комісія на кожному засіданні розглядала один із розділів майбутньої Конституції. Навколо цього, каже Андрій Іванович, у парламенті розгорталися політичні баталії, особливо дискусії тривали щодо Положення про державну мову в Україні.
З його слів, перед останнім обговоренням виявилося що зникло Положення про українську мову в Конституції.
"Підіймається Дмитро Павличко і каже: "Леоніде Макаровичу, де ділася стаття про державну українську мову?". Співголовами комісії тоді був Кравчук і Плющ. Кравчук занервував трохи і сказав: "Його зняли, щоб не було напруги у суспільстві", — каже Андрій Бондарчук.
Волинянин, член Конституційної комісії у Верховній Раді, екснардеп першого скликання Андрій Бондарчук 28 років тому брав участь у підготовці до ухвалення основного Закону держави, був членом Конституційної комісії.
Не все так легко і просто вдавалося, розповів Суспільному Андрій Бондарчук. На той час йому було 54 роки. Він працював журналістом на Волині.
Зараз йому 88 років, він — Почесний громадянин Луцька, Волині і рідного села Сереховичі. Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня – це, зі слів Андрія Івановича, нагорода за підготовку проєкту Конституції України.
"До першого складу Конституційної комісії обрали представників партійних органів, КДБістів, інших номенклатурних персон. Суспільство і журналісти підняли "голос" проти такого підходу. Тоді переглянули списки й склали нові списки, куди увійшов і я", — пригадує Андрій Бондарчук.
"Ділася стаття про державну українську мову", — екс-нардеп з Волині, який брав участь у голосуванні за Конституцію
Орден "За заслуги" ІІІ ступеня — за підготовку проєкту Конституції України.
Розпочалася важка праця, комісія на кожному засіданні розглядала один із розділів майбутньої Конституції. Навколо цього, каже Андрій Іванович, у парламенті розгорталися політичні баталії, особливо дискусії тривали щодо Положення про державну мову в Україні.
З його слів, перед останнім обговоренням виявилося що зникло Положення про українську мову в Конституції.
"Підіймається Дмитро Павличко і каже: "Леоніде Макаровичу, де ділася стаття про державну українську мову?". Співголовами комісії тоді був Кравчук і Плющ. Кравчук занервував трохи і сказав: "Його зняли, щоб не було напруги у суспільстві", — каже Андрій Бондарчук.
"Ділася стаття про державну українську мову", — екс-нардеп з Волині, який брав участь у голосуванні за Конституцію
Більшість депутатів, які входили у Конституційну комісію, не дозволила цього зробити і Положення про функціонування державної мови увійшло у проєкт майбутньої КУ, говорить Андрій Бондарчук.
Далі було Всенародне обговорення проєкту майбутньої Конституції України, а 28 червня 1996 року на п’ятій сесії другим скликанням народних депутатів Конституцію України прийняли.
Виконання Конституції України повинен контролювати народ, говорить Андрій Бондарчук. З його слів, в основному Законі держави варто розширити ще й повноваження місцевого самоврядування.
Що відомо про Конституцію України
28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят — День Конституції. Саме цього дня, 28 червня 1996 року, ухвалили Основний Закон.
День Конституції — це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції:
"Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України".
Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність, стало важливим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина та підвищило міжнародний авторитет України у світі.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
На фронті загинув 25-річний випускник Волинського військового ліцею: спогади про Героя
15 листопада, 17:10
0
На фронті, через два дні після розмови із дружиною, загинув волинянин: спогади про Героя
11 листопада, 10:15
0
Коментарі: