Скільки разів можна вінчатися у Православній Церкві

Настоятель парафій у селах Богушівка та Верхівка Луцького районного деканату, протоієрей Ігор-Андрес Веретка-Казмірчук розповів, за яких умов дозволяється повторне вінчання.

Про це пише Волинська єпархія ПЦУ.

Вінчання має глибоке духовне значення і є символом любові, вірності та єднання перед Богом). На жаль, із причини гріховної недосконалості подружжя може виявитися нездатним утримати дар благодаті, прийнятої у таїнстві Шлюбу, і зберегти єдність сімʼї. Бажаючи спасіння грішників, Церква надає їм можливості виправлення й готова після покаяння знову допустити їх до таїнств.

Священнослужитель наголосив, що при вінчанні Господь не тільки зʼєднує подружжя в єдине ціле, а й подає Свою благодатну допомогу, щоб чоловік та дружина мали змогу долати всі негаразди, які трапляються у спільному житті.

«Єдиною можливою підставою для розлучення Господь назвав перелюбство, яке оскверняє святість шлюбу й порушує звʼязок подружньої вірності. У разі конфліктів між чоловіком і жінкою Церква вбачає своє пастирське завдання в тому, щоб усіма притаманними їй засобами (повчання, молитва, участь у таїнствах) оберігати цілісність шлюбу й запобігати розлученню», – зауважив протоієрей.

Крім таїнства Вінчання, у Православній церкві є чин вінчання другошлюбних.

«Ми не можемо говорити про таїнство Вінчання у випадку другого чи третього шлюбу. Вінчання є єдиним, неповторним і урочистим таїнством. Воно символізує новий початок для двох людей, які вступають у шлюбний союз перед Богом. Таїнство проходить з великою урочистістю та святковістю, підкреслюючи значущість події. Для Церкви перший шлюб є ідеалом, до якого слід прагнути і який має бути збережений на все життя».

Чин вінчання другошлюбних допускається за певних умов, зокрема, якщо перший шлюб розпався через розлучення або смерть одного з подружжя. Церква підходить до цього з великим співчуттям, визнаючи людські слабкості та помилки. Однак чин вінчання другошлюбних включає покаянні елементи, що відображає неможливість збереження попереднього шлюбу. Це – попущення внаслідок людської немочі, аби християнин не впав у ще більший гріх. Вінчання ж утретє допускається лише у виняткових випадках.

Церква, таким чином, допускає вінчання друго- і третьошлюбних, кожного разу з більшим наголосом на покаяння та смирення. Це зберігає баланс між милосердям та принциповістю, допомагаючи вірним знайти духовне керівництво і підтримку у важливих життєвих рішеннях.