Українців попереджають про зростання цін на товари та послуги
29 жовтня, 08:46
З приходом осені ціни на споживчі товари та послуги знову поповзли стрімко вгору — у вересні це зростання сягнуло 8,6% у річному вимірі. І це не кінець.
Про це повідомляє hromadske.
Україна поступово стає доволі дорогою країною, де ціни на базові товари й послуги подекуди вирівнюються з показниками Євросоюзу, хоча про співмірність зарплат поки не йдеться.
Дорожчають переважно інгредієнти борщового набору, а загалом із 54 позицій, на основі яких Державна служба статистики розраховує індекс зростання споживчих цін, — 44 зросли в ціні протягом останніх 12 місяців.
"Вагомим проінфляційним чинником залишається зростання витрат на енергоспоживання та оплату праці, — наголошує нардеп Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради. — Водночас, якщо йдеться про сільськогосподарські культури, багато залежить від врожаю, потужностей для зберігання, якості посівного матеріалу, можливостей для експорту".
У Національному банку, чий мандат включає контроль рівня споживчих цін, називають й інші причини поточного зростання інфляції: подорожчання оброблених продуктів через зростання вартості сирих продуктів. Інакшими словами, коли дорожчає картопля, то картопляні чипси дорожчають ще більше. Окрім цього, девальвація гривні протягом останніх місяців теж спричинює ріст цін.
Що дорожчає насамперед
На першому місці за стрімкістю здорожчання — комунальні тарифи. Так, вартість води, електроенергії, газу та житла додала аж 18,7%. Стабільно зростає ціна медичних послуг на тлі відчутного попиту на лікування — тепер це 11,9%.
На 12% у річному вимірі зросли ціни на освіту. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює це так: "Є традиційний сезонний перегляд цін для освітніх закладів".
Втім, якщо витрати на медицину та освіту торкаються не всіх, а для когось не є регулярними, то ціни на їжу стосуються кожного та кожної.
"Одним із чинників інфляції є врожай, — пояснює hromadske економіст Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації. — Було достатньо спекотне літо, а це <негативно> вплинуло на врожайність, на ціну окремих продуктів, зокрема овочів".
Так, протягом останніх 12 місяців капуста подорожчала на 208,8%, картопля — на 88,8%, морква — на 51%, буряк — на 38,6%, вершкове масло — на 24,9%, яблука — на 20,4%.
Якщо розібратися з цінами на продукти детальніше, то багато що пояснює кліматичне середовище 2024 року.
Щодо молочних продуктів, то Україна все більше стає імпортозалежною: споживачі часом не вдовольняються якістю української продукції. У першій половині жовтня імпорт вершкового масла зріс на 76% у місячному вимірі, кисломолочних продуктів — на 11%, сирів — на 5%. Відповідно, зростання цін через це теж імпортується, тобто перебуває під впливом вищих цін за кордоном.
"Спекотна погода без дощів позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що відобразилося на їхній пропозиції. Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та помідори, залишалися високими й темпи зростання цін на огірки. Збільшення вартості сировини та виробничих витрат вплинуло на ціни на борошно та крупи", — додають у Нацбанку.
До цього додається здорожчання пального, через що транспортні послуги — а їхня вартість "зашита" в ціні ледь не кожного товару — додали у вересні 6,7% у річному вимірі. "Перший етап підвищення акцизного податку на пальне з вересня відобразився насамперед на подорожчанні автогазу, водночас низькі ціни на нафту та високі запаси стримували подорожчання бензину та дизеля", — пояснюють в НБУ.
Чи стаємо ми біднішими?
"В цілому зростання цін призводить до того, що платоспроможність населення зменшується, оскільки є певний лаг між тим, як зростають ціни, а потім зарплати", — зазначає економістка Марія Томіліна з Центру економічної стратегії.
Витрати на їжу в бюджетах українців та українок мають набагато більшу вагу, аніж у бюджетах громадян і громадянок Євросоюзу. Скористаємося базовим порівнянням.
Так, у супермаркеті "АТБ" кілограм картоплі обійдеться у 26,89 гривні, кілограм яблук "Голден" — 30,95 гривні, 0,9 літра молока "Яготинське" — 50,20 гривень. Середня ж зарплата по Україні на початку жовтня становила 21 500 гривень, за даними порталу Work.ua.
Якщо ми подивимося на Німеччину, то тут середня ціна кілограма картоплі в перерахунку на гривні – 43,65 гривні, кілограма яблук — 99 гривень, літра молока — 36 гривень. І це — при середній місячній зарплатні понад 201 000 грн, що ледь не в 10 разів вище за український показник.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, своєю чергою, очікує, що зростання споживчих цін в Україні за результатами 2024 року складе аж 10%.
Про це повідомляє hromadske.
Україна поступово стає доволі дорогою країною, де ціни на базові товари й послуги подекуди вирівнюються з показниками Євросоюзу, хоча про співмірність зарплат поки не йдеться.
Дорожчають переважно інгредієнти борщового набору, а загалом із 54 позицій, на основі яких Державна служба статистики розраховує індекс зростання споживчих цін, — 44 зросли в ціні протягом останніх 12 місяців.
"Вагомим проінфляційним чинником залишається зростання витрат на енергоспоживання та оплату праці, — наголошує нардеп Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради. — Водночас, якщо йдеться про сільськогосподарські культури, багато залежить від врожаю, потужностей для зберігання, якості посівного матеріалу, можливостей для експорту".
У Національному банку, чий мандат включає контроль рівня споживчих цін, називають й інші причини поточного зростання інфляції: подорожчання оброблених продуктів через зростання вартості сирих продуктів. Інакшими словами, коли дорожчає картопля, то картопляні чипси дорожчають ще більше. Окрім цього, девальвація гривні протягом останніх місяців теж спричинює ріст цін.
Що дорожчає насамперед
На першому місці за стрімкістю здорожчання — комунальні тарифи. Так, вартість води, електроенергії, газу та житла додала аж 18,7%. Стабільно зростає ціна медичних послуг на тлі відчутного попиту на лікування — тепер це 11,9%.
На 12% у річному вимірі зросли ціни на освіту. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює це так: "Є традиційний сезонний перегляд цін для освітніх закладів".
Втім, якщо витрати на медицину та освіту торкаються не всіх, а для когось не є регулярними, то ціни на їжу стосуються кожного та кожної.
"Одним із чинників інфляції є врожай, — пояснює hromadske економіст Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації. — Було достатньо спекотне літо, а це <негативно> вплинуло на врожайність, на ціну окремих продуктів, зокрема овочів".
Так, протягом останніх 12 місяців капуста подорожчала на 208,8%, картопля — на 88,8%, морква — на 51%, буряк — на 38,6%, вершкове масло — на 24,9%, яблука — на 20,4%.
Якщо розібратися з цінами на продукти детальніше, то багато що пояснює кліматичне середовище 2024 року.
Щодо молочних продуктів, то Україна все більше стає імпортозалежною: споживачі часом не вдовольняються якістю української продукції. У першій половині жовтня імпорт вершкового масла зріс на 76% у місячному вимірі, кисломолочних продуктів — на 11%, сирів — на 5%. Відповідно, зростання цін через це теж імпортується, тобто перебуває під впливом вищих цін за кордоном.
"Спекотна погода без дощів позначилася на врожайності, термінах дозрівання та якісних параметрах низки овочів та фруктів, що відобразилося на їхній пропозиції. Зокрема, швидше дорожчали овочі борщового набору та помідори, залишалися високими й темпи зростання цін на огірки. Збільшення вартості сировини та виробничих витрат вплинуло на ціни на борошно та крупи", — додають у Нацбанку.
До цього додається здорожчання пального, через що транспортні послуги — а їхня вартість "зашита" в ціні ледь не кожного товару — додали у вересні 6,7% у річному вимірі. "Перший етап підвищення акцизного податку на пальне з вересня відобразився насамперед на подорожчанні автогазу, водночас низькі ціни на нафту та високі запаси стримували подорожчання бензину та дизеля", — пояснюють в НБУ.
Чи стаємо ми біднішими?
"В цілому зростання цін призводить до того, що платоспроможність населення зменшується, оскільки є певний лаг між тим, як зростають ціни, а потім зарплати", — зазначає економістка Марія Томіліна з Центру економічної стратегії.
Витрати на їжу в бюджетах українців та українок мають набагато більшу вагу, аніж у бюджетах громадян і громадянок Євросоюзу. Скористаємося базовим порівнянням.
Так, у супермаркеті "АТБ" кілограм картоплі обійдеться у 26,89 гривні, кілограм яблук "Голден" — 30,95 гривні, 0,9 літра молока "Яготинське" — 50,20 гривень. Середня ж зарплата по Україні на початку жовтня становила 21 500 гривень, за даними порталу Work.ua.
Якщо ми подивимося на Німеччину, то тут середня ціна кілограма картоплі в перерахунку на гривні – 43,65 гривні, кілограма яблук — 99 гривень, літра молока — 36 гривень. І це — при середній місячній зарплатні понад 201 000 грн, що ледь не в 10 разів вище за український показник.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, своєю чергою, очікує, що зростання споживчих цін в Україні за результатами 2024 року складе аж 10%.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Коментарі: