Чому путін не прийме мирний план за правилами Трампа

Останніми тижнями багато хто потрапив до пастки неминучості результативних переговорів, за підсумками яких Трамп зможе схилити до миру Путіна.

Про це пише Фокус.

Ілюзія швидких переговорів
Останніми тижнями ми всі потрапили до пастки неминучості результативних переговорів. Розберімося, наскільки це реалістично.

1. Повномасштабне вторгнення у 2022 році почалося з двох причин:
Путін вважав, що швидка війна допоможе йому знову стати третім полюсом світу і повернути повний поліцейський контроль над пострадянським простором;
він припускав, що анексія України та подальша анексія Білорусі й Казахстану дозволять зупинити повзучу десловʼянізацію Росіі.

2. Дуже важливо звернути увагу на те, що ЖОДНОЇ з цих цілей на сьогодні не досягнуто (як на мене, то й не може бути вже досягнуто, але в Кремлі цього не розуміють). І це ключовий момент для розуміння того, як поводитиметься Путін під час переговорів із Трампом.

3. Другий важливий момент, на який треба звернути увагу — зміна національної ідеї Росії після виборів імператора Путіна в березні 2024 року. З цього моменту головна національна ідея Росії звучить так: "Путін хоче жити максимально довго і померти в кріслі президента своєю смертю". Всі рішення Росії приймаються виходячи з цієї ідеї. Тому, коли ми аналізуємо те, чи може Путін зараз погодитися на заморожування конфлікту, то маємо дати відповідь на запитання: що для його життя менш загрозливе — мир чи продовження війни. Однозначної відповіді немає, та з огляду на нинішні реалії, здається, що продовження війни ще деякий час може бути комфортнішим — закінчення війни потребує вирішення безлічі соціальних питань, до яких Росія не готова. Звичайно, ці питання нікуди не дінуться, але вони можуть мʼякше сприйнятися суспільством в разі безумовної перемоги. А мир на умовах Трампа багатьма в Росії сприйматиметься як навʼязана ззовні перемога.

4. Варто також звернути увагу на те, що Путін страшенно боїться приниження, а піти зараз на переговори на умовах Трампа для нього — приниження.

5. На противагу всьому цьому є одна річ: економіка та все більша технологічна залежність Росії від Китаю, яка перетворюється на національну загрозу. Рівень життя в Росії падає, що б там не свідчила офіційна статистика і російські дослідники, навіть із дуже шанованих хороших росіян. Так, це падіння в перспективі пари років не призведе до колапсу зразка 1989-1991 років, але воно стане причиною глибинної стагнації російської економіки на наступне десятиліття. І Путін це прекрасно розуміє.

6. Власне перспективність переговорів залежить від двох чинників: усвідомлення економічних загроз і відповідь самим Путіним на питання "Чому це не приниження".

7. Поки що, мені здається, Путін не готовий до переговорів. І в США явно недооцінюють фактор психіатрії в голові Путіна. "Подолання" або "неподолання" цих проблем стане відповіддю на питання, чи можливі переговори взагалі.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.