Український військовий назвав єдиний спосіб, як перемогти рф

Стратегічні помилки в плануванні неможливо компенсувати на тактичному рівні, коли противник має велику перевагу практично в усьому.

Про це заявив Денис Прокопенко, інформує 24 Канал.

"Велика війна потребує великих змін. Мовиться про принципи ведення війни, процедури управління військами, роль та місце підрозділів на полі бою, а не за широкий асортимент західного озброєння та красиві бірки латиницею на дверях кабінетів."

Пропонується розглянути одну з переваг, яку противник якісно використовує з самого початку повномасштабного вторгнення дотепер. Одна з них полягає далеко не у плануванні та застосуванні військ, оскільки не вважає тактику росії яскравою з погляду оперативного мистецтва (з таким людським ресурсом та ВПК можна воювати набагато ефективніше). Вона має виключно організаційний характер, а саме у концепції формування, забезпечення, підготовки та управління підрозділами оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів.

"Це дозволяє командуванню ворожих дивізій та армій готувати та надалі керувати своїми штатними підрозділами в бою ефективніше та впевненіше, ніж нашим командирам ОТУ, ТГР та бригад."

Сьогодні важко знайти на фронті бригаду, яка не воює приданими підрозділами у вигляді рот та батальйонів, що часто призводить до:

-суттєвого погіршення взаємодії;
-упередженого ставлення та застосування підрозділів не за призначенням;
-втрати управління;
-невиправданих втрат серед особового складу, яких можна було запобігти;
-в результаті – невиконання поставлених бойових завдань.

Щоденно командири найбільшої тактичної ланки зіштовхуються з проблематикою у роботі з приданими підрозділами, натомість віддають свої штатні роти/батальйони у підпорядкування іншим бригадам. У більшості випадків це призводить до проблем, які зазначені вище.

Маючи фронт шириною у понад 1000 кілометрів, досить безглуздо та неефективно займатися мікроменеджментом, спускаючись до ручного управління ротами та батальйонами. Натомість противник навпаки організовує управління на рівні дивізій, корпусів та армій, що полегшує йому процес планування та застосування військ, знаючи свій потенціал та реальні спроможності.

Чому нам потрібні дивізії
Коротко про плюси у створенні дивізій/армійських корпусів у веденні повномасштабної війни проти сильного противника, який має значну перевагу у кількості особового складу, техніки, озброєння та боєприпасів, та про подальший перехід до стратегічної оборони з мізерною претензією на проведення контрнаступальних дій (операцій) на оперативно-тактичному рівні.

1. Єдність командування. Командир дивізії/армійського корпусу, які варто створювати на фундаментах боєздатних бригад завдяки скороченню мертвонароджених організмів, що втратили свою боєздатність так і не набувши її, зможуть організовувати бойову та спеціальну підготовку в штатних підрозділах. Вони будуть особисто відповідати за процес та якість підготовки, тверезо оцінювати бойові спроможності та відповідно ставити завдання і за призначенням кожній бригаді/полку.

2. Ініціатива. Більш впевнено, не втрачаючи ініціативи та ситуативної обізнаності, керувати штатними підрозділами на лінії бойового зіткнення, без приданих сил, маючи все своє, крім авіації.

3. Простота. Покращення процесу управління військами та стійкості оборони.

4. Економія зусиль. Стійке управління військами дасть змогу збільшувати операційні зони та смуги оборони на лінії бойового зіткнення (навіть на ділянках прориву).

5. Безпека. Зменшення потреби затикання дир та тушіння пожарів приданими підрозділами, що ускладнює взаємодію та майже ніколи не дає бажаного результату, у разі відсутності фундаментального підходу.

6. І найголовніше – зменшення ручного управління на тактичному рівні. Це, своєю чергою, дасть змогу генералітету займатися питаннями стратегічного планування, (бо це їх обов'язки) та більш пріоритетними завданнями, такими як стратегічна оборона, до якої входить комплекс досі не розпочатих заходів. Адже воювати нам ще довго.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.