В Україні працівники ТЦК побили та силою мобілізували пенсіонера

У Черкаській області працівники ТЦК та СП побили та силою мобілізували 65-річного пенсіонера Михайла Л. Чоловікові все ж вдалося повернутися додому. Він звернувся по допомогу до медиків та поліції, однак правоохоронці відмовилися починати кримінальне провадження. Суд нарешті поставив крапку у цій історії.

Про це пише видання «Судово-юридична газета».

Побиття та «бусифікація»
Ввечері 20 березня 65-річний мешканець міста Канів Михайло Л. повертався додому, коли біля нього зупинилося авто. З машини вийшли невідомі, які представилися співробітниками ТЦК та попросили надативійськово-облікові документи, а також документи для встановлення особи. Однак Михайло Л. не мав зі собою відповідних документів, тому попросив викликати поліцію для перевірки його особи.

Замість поліції на місце події приїхала ще одна група працівників ТЦК. Конструктивної розмови не вийшло і військкоми почали бити чоловіка по обличчю та тілу. Після цього Михайла Л. запхали до авто та примусово доправили до будівлі центру комплектування.

У будівлі ТЦК чоловіка утримували до моменту з’ясування його особи та реального віку — 65 років.

Чоловік звернувся до лікарні
Наступного дня після повернення додому Михайлові Л. стало погано, в нього виник головний біль і чоловікзвернувся до місцевої лікарні. Після медогляду черговий лікар повідомив Михайлу Л., що йому потрібнагоспіталізація.

В чоловіка виявили:
- закриту черепно-мозкову травму,
- струс головного мозку,
- забійну рану голови,
- забій грудної клітини,
- травму шийного відділу хребта,
- підвищений артеріальний тиск.

Тож до 27 березня Михайло Л. перебував на стаціонарному лікуванні. І лише 7 травня він вирішив звернутися до поліції із заявою про скоєння злочину.

Поліція не почала розслідування
У поліції прийняли заяву про вчинення кримінальне правопорушення, але не зареєстрували кримінальне провадження. Тож досудове розслідування не розпочалося. Чоловіка навіть не опитали як потерпілого.

Михайло Л. кілька разів звертався до райвідділу поліції з проханням повідомити про долю своєї заяви, але отримував усні відповіді про те, що «перевірка ще триває».

Зрозумівши, що результату не буде, чоловік звернувся до Смілянської окружної прокуратури, а там його скаргу переадресували до Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону. У цій прокуратурі Михайлові Л. сказали, що в них немає повноважень для вирішення його проблеми.

Судова тяганина та остаточне рішення
23 червня чоловік звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкащини зі скаргою на бездіяльність слідчого поліції, який не вніс відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак, тоді з’ясувалося, що Михайло Л. порушив десятиденний термін, встановлений для подання скарг на дії або бездіяльність слідчого і прокурора. Суд відмовив у поновленні процесуального терміну на оскарження бездіяльності.

Михайло Л. звернувся по допомогу до адвоката, аби оскаржити рішення суду першої інстанції у Черкаському апеляційному суді. Чоловік пояснив, що пропустив терміни через незадовільний стан здоров’я та пригнічений моральний стан. Він також зазначив, що намагався вирішити питання шляхом комунікації з поліцією та прокуратурою, однак невдало.

Михайло Л. додав, що слідчий суддя Канівського міськрайонного суду формально підійшов до аналізу ситуації, не врахував виняткові обставини, що перешкоджали своєчасному поданню скарги, зокрема, тяжкий фізичний і психоемоційний стан заявника.

Апеляційний суд заявив, що причини пропуску терміну оскарження не можна вважати поважними, оскільки часу для відповідного звернення у Михайла Л. було більше ніж достатньо.

«Наведені скаржником причини пропуску строку не можуть бути підставами для поновлення строку в даному випадку, адже посилання на хворобу до звернення із заявою про злочин та до райвідділу поліції після спливу строку на оскарження бездіяльності не є поважною причиною пропуску строку в розумінні КПК України», — йшлося в ухвалі апеляційного суду.

Там також було вказано, що колегія суддів враховує сталу практику Європейського суду з прав людини: задіяна в ході судового розгляду сторона зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника.

«Учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання („Чірікоста і Віола проти Італії“)», — вказано в ухвалі апеляційного суду.

Тож 16 липня Черкаський апеляційний суд залишив скаргу Михайла Л. без задоволення, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції — без змін.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.