Як зупинити Путіна та армію РФ: експерт назвав простий спосіб

Армії, які намагаються проникнути в Європу з важкою бронетехнікою, зіштовхнуться з серйозними труднощами на болотистій території північно-східної Німеччини, відомій як Кішхофер-Мур.

Таку думку висловив експерт Ганс Юстен у Financial Times, пише УНІАН.

«Вони одразу ж застрягнуть», — зазначає Юстен, підкреслюючи стратегічне значення таких боліт у стримуванні російського експансіонізму та пом’якшенні наслідків антропогенних змін клімату.

За його словами, хоча Європа готується витратити сотні мільярдів доларів на переозброєння, багато науковців занепокоєні тим, що екологічні питання відходять на другий план.

70-річний Юстен, якого колеги називають «торф’яним татом», вважає, що збереження осушених водно-болотних угідь — економічно ефективний спосіб не допустити президента РФ Володимира Путіна, одночасно рятуючи природні вуглецеві поглиначі.

Вода завжди відігравала ключову роль у військовій стратегії. Прусський стратег Карл фон Клаузевіц називав болота однією з «найміцніших ліній оборони». Німецький вождь Арміній використовував торф’яні болотисті місцевості Тевтобурзького лісу для поразки римських військ, а Голландія у XVI–XVII століттях затоплювала землі для оборони від іспанських і французьких загарбників.

Сучасний приклад — захист Києва у 2022 році. Українські військові зруйнували дамбу за 20 км на північ від столиці, що змусило російські війська шукати інші маршрути або затримати наступ. Віктор Кевлюк із Центру оборонних стратегій пояснює:

«Замість прямого наступу на Київ противник змушений був змінювати плани. Це дало українській стороні час зміцнити оборону на правому березі Ірпеня, використовуючи природні перепони як протитанковий бар’єр».

З того часу Україна активно використовує річки, заплави та болота як оборонний ресурс. Інші європейські країни враховують цей досвід.

«Ми використовуємо все, що можемо. Природні перешкоди на кордоні, такі як болота, озера чи драговини, працюють на нашу користь», — заявила прем’єрка Естонії Крістен Міхал.

Німеччина визнає, що поповнення запасів води для оборонних цілей має переваги і ризики і наразі не є пріоритетом.

Польський біолог Міхал Жмігорський зазначив, що на практиці між словами і діями існує розрив:

«Міністерство оборони зацікавлене, але ми не бачимо конкретних кроків для врахування природних бар’єрів у оборонних планах».

Замість цього Польща збудувала п’ятиметровий сталевий паркан у Біловезькому національному парку, розділивши унікальні ліси та водно-болотні угіддя, щоб стримати мігрантів із Білорусі.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.