Вогнева підготовка в ССО: секрети від інструктора навчально- тренувального центру

Сьогодні, 12:45

Вогнева підготовка в ССО: секрети від інструктора навчально- тренувального центру

«Устім» розповів про службу в Силах спеціальних операцій, де навчають перемагати думкою, а не кількістю набоїв

Його позивний «Устім» походить від діда-козака. Каже, що це не просто пам’ять, а продовження козацької справи – захищати свій народ. У ЗСУ саме Сили спеціальних операцій стали йому близькими по духу. І сьогодні він – інструктор центру, який навчає майбутніх операторів ССО головному – мислити, працювати точно й не боятися викликів.

На початку служби він вважав, що сила стрільця – у кількості випущених набоїв: «Чим більше стріляє автомат, тим страшніше ворогу». Тепер ця формула здається йому дитячою. Сучасний боєць має працювати інакше: мінімумом набоїв уражати максимум цілей. Це не просто техніка – це філософія, основа професії оператора ССО.

Нічні стрільби, каже він, здаються страшнішими лише тим, що «нічого не видно». Але всі рухи – ті самі. Потрібно лише переступити внутрішній бар’єр. Техніка допомагає – тепловізори, прилади нічного бачення, засоби розвідки. Та найбільший виклик – психологічний. Особливо для інструкторів, яким у темряві складніше контролювати курсантів. Проте бійці приходять у ССО вже з розумінням своєї ролі, тому зайвих проблем не виникає.

Підготовка вибудувана поступово: спочатку всі маніпуляції зі зброєю проводяться без набоїв, потім – з набоями, але повільно, а далі темп прискорюється до рівня реальної роботи оператора. Навіть у дні без стрільб боєць має мінімум дві години «холостіння» – тренування маніпуляцій зі зброєю. Перед стрільбами – ще від пів години до години. І хоч цього недостатньо для довершеного рівня, завдання інструкторів інше – дати напрямок, закласти основу, яку військовий зможе розвивати самостійно. «Ми кладемо зернину. А вирощувати треба вже самому».

Окреме місце в підготовці займає дихання. Інструктор каже: від нього залежить майже все – реакція, стабільність рухів, навіть мислення. «Щоб голова почала думати, треба спершу заспокоїтись». Він бачить страх по-різному: у когось він виявляється ступором, у когось – спробою втекти від відповідальності. Але страх він вважає правильним: «Не боїться тільки дурень. Страх – це інстинкт самозбереження. Його треба не глушити, а вміти заставити працювати на себе». Найкраще – коли людина сама підходить і зізнається в слабкості. Це перший крок до того, щоб стати сильнішою.

Досвід, наголошує інструктор, не буває негативним. Кожна історія – своя, кожен боєць бачить війну під іншим кутом. І ця різниця – цінність. ССО навчаються не лише техніці, а й мисленню: боєць має бути креативним, нестандартним, здатним приймати рішення в умовах шуму, хаосу і постійної загрози. «Голова не для того, щоб носити шапку. Вона має думати. Якщо в бою людина зберігає тверезий глузд – значить, ми свою роботу виконали»

Про свою роль інструктор говорить стримано. Каже, що не відчуває емоцій, коли група виконує завдання, – це робота. Але найбільша нагорода приходить пізніше: коли зустрічає бійців, яких тренував, і бачить, що вони живі.

Його порада тим, хто вагається: «Якщо не знаєш, що робити – зроби крок… уперед. Якщо в тобі сидить козак, зрозумієш, що робити далі».

В ССО потрібні різні люди – сильні фізично, сильні духом. Завдання інструкторів – допомогти кожному прогресувати. Кажуть: «Якщо людина сильна духом, але слабша тілом – зробити її сильною і фізично. Якщо навпаки – зміцнити дух. У цьому і є сенс нашої роботи».

Повне відео про вогневу підготовку в ССО – на YouTube каналі «ССО Рекрутинг»