Путін дав Лукашенку термін до 2030 року: про що мова

8 лютого президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження персональних санкцій проти білоруського правителя Олександра Лукашенка. Причиною стала участь у масштабуванні та затягуванні війни країни-агресора Росії проти України.

В інтерв'ю Главреду заступник голови Об'єднаного перехідного кабінету Білорусі, керівник Народного антикризового управління, білоруський опозиційний політик і дипломат Павло Латушко розповів, чому Росія поставила дедлайн Лукашенку.

Наскільки зараз Лукашенко,перебуваючи на посаді, важливий для Кремля? І чи існує варіант, що в якийсь момент Кремль може замінити його на більш поступливу людину?

Це дуже хороше питання, тому що саме в останній тиждень з'явилося щонайменше п'ять заяв офіційних представників Російської Федерації щодо ситуації в Білорусі.

Я згадав заяву заступника міністра закордонних справ. До цього була заява посла Росії в Білорусі Бориса Гризлова, який сказав, що "білоруси і росіяни – це один народ, що ми живемо одним життям, у нас одні й ті ж традиції, ми думаємо однаково" і так далі. Більш того, він сказав, що у нас "одна Вітчизна", щоправда, додавши, що при цьому існують дві держави. Хоча ми розуміємо, що це ідеологія "русского мира", і Гризлов фактично транслює Лукашенку ідеологічний посил: сьогодні – одна Вітчизна, завтра – одна держава.

Прем'єр-міністр Михайло Мішустін проводить засідання так званої Ради міністрів Союзної держави і пропонує "пряник". Він каже: "Ми підписали 15 договорів. Я даю доручення всім членам уряду Російської Федерації активізувати контакти з білоруськими членами уряду режиму Лукашенка. Давайте глибше інтегруватися в економіку".

Потім Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації публікує заяву, фактично позначаючи Лукашенку дедлайн – 2030 рік. Якщо уважно прочитати цю заяву, її можна інтерпретувати стовідсотково навпаки. Мовляв, Лукашенко, ти втримався при владі в 2020 році завдяки нам. У 2025 році, коли ти вирішив знову перепризначити себе на посаду, ми дали тобі ярлик на князювання. Йому навіть вручили орден Андрія Первозванного. Пам'ятаєте, як Лукашенко буквально згинався перед Путіним?

Зараз йому фактично позначають термін – до 2030 року. При цьому вибудовується аргументація, що США, Велика Британія, Німеччина, Польща та інші країни нібито хочуть повалити цей режим. Мовляв, ми тебе про це попереджаємо. Але по суті це попередження з їхнього боку: якщо ти не будеш нам підкорятися, у нас достатньо сил, ресурсів і засобів, щоб змінити владу в Білорусі.

Цю лінію розвиває і Захарова. У своїх заявах вона говорить про готовність застосувати армію для придушення "кризової ситуації" в Білорусі, погрожує ядерною зброєю, заявляючи, що Росія буде захищати Білорусь ядерним щитом. І на цьому тлі Лукашенко відмовляється їхати до Вашингтона.

Ми бачимо, що Лукашенко перебуває під повним контролем Російської Федерації. Сьогодні це, мабуть, найглибша криза його суб'єктності за більш ніж тридцятирічну історію правління в Білорусі. Ніколи раніше він не перебував у такому становищі.

Він прямо заявив на засіданні Ради міністрів, що Білорусь взагалі не має друзів. Фактично він дав зрозуміти, що навіть Росію не вважає другом. Він розуміє ситуацію: зараз він намагається отримати від Росії знижку на газ, але Москва або відмовляє, або вимагає натомість чергову частину суверенітету. І він усвідомлює, що десь є межа. Він уже стільки поступився, що далі – значить продати самого себе.

При цьому Росія в будь-який момент може його замінити. Але і Заходу невигідно підтримувати Лукашенка, тому що ніхто не вірить в його суб'єктність. За ці 30 років з ним не раз укладали угоди, і він завжди обманював. Тому Захід не прагне його рятувати. По суті, сьогодні він знаходиться біля розбитого корита. Як він буде виходити з цієї ситуації – побачимо.

А варіанти заміни Лукашенка у Путіна є?
Запевняю вас, що у Росії є такі варіанти. Це наддержава (в певному сенсі), що володіє ядерною зброєю і стратегічним мисленням, для якої як для постімперії важливі сфери впливу навколо своїх кордонів. Білорусь для Москви – пріоритетна сфера впливу. І останні заяви це підтверджують.

Вважається, що у Кремля вже відібрано список можливих кандидатів. Раніше говорили про Наталію Кочанову – керівника верхньої палати Ради Республіки. Згідно з чинною системою, якщо Лукашенко не зможе виконувати обов'язки, саме вона стає виконуючою обов'язки глави держави. У разі його летального результату, тоді вводиться військовий стан, і управління переходить до Ради безпеки, яку вона також очолює.

Називають і прізвище Карпенкова – проросійського генерала, командувача внутрішніми військами, який через дурість Лукашенка в обласних центрах і найбільших містах створив спеціальні підрозділи з "протидії екстремізму", тобто фактично боротьби з опонентами режиму. І ось він може на основі цих внутрішніх військ щось сформувати.

Ми бачимо, що Лукашенко все менше довіряє армії. Зараз він проводить перевірку бойової готовності збройних сил і відсторонив від активної участі міністра оборони Хреніна і начальника Генерального штабу Муравейка. Тому що Хренін минулого року часто з'являвся поруч з Путіним і Білоусовим – у тому числі на заходах ОДКБ і в Російській Федерації. І, судячи з усього, рівень довіри до нього знизився. В цілому картина зараз виглядає саме так.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.