Україна готова атакувати Білорусь: повний список цілей

Україна вже визначила сотні потенційних цілей на території Білорусі на випадок прямого вступу режиму Олександра Лукашенка у війну на боці Росії.

Про це сказав експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобальних досліджень "Стратегія XXI" Михайло Гончар, пише Телеграф.

Він виділив кілька рівнів, які об'єкти могли б стати цілями. Він наголосив, що українські ударні засоби покривають всю територію Білорусі за тактико-технічними характеристиками. Водночас, першочергово ціллю міг би стати південь Білорусі.

"Умовно Гомель, Річиця, Лунинець, Пінськ, Брест. Все те, що знаходиться в зоні тактичної глибини, десь 50-80 кілометрів від кордону нашого. Це може бути аналог того, що зараз сили оборони України роблять по Приазов’ю від Маріуполя до Джанкоя", — зазначив Гончар.

Арсенали, бази та військова інфраструктура
За словами експерта, першими цілями могли б стати об'єкти, пов'язані з військовими базами та арсеналами, якими користуються як білоруські, так і російські військові.

Серед них Гончар назвав:
- базу боєприпасів в Осиповичах
- арсенал Бронна Гора
- центр зберігання матеріально-технічного забезпечення в Лепельському районі
- базу в Обуз-Лісновському районі
- Барановичі.

Окремо експерт виділив російські військові об'єкти на території Білорусі. Формально, їх два.

"Це ті, які з радянських часів практично існували, які відіграють важливу роль. 43-й вузол зв'язку Вілейка, який забезпечує наддовгохвильовий зв'язок з російськими атомними підводними човнами. І в Барановичах знаходиться російський стратегічний об'єкт. Це радіолокаційна станція системи раннього сповіщення про ракетний напад Волга, РЛС Волга", - сказав Михайло Гончар.

Після 2022 року російська військова присутність не обмежується тільки цими двома об'єктами. Як пояснив Гончар, це також аеродром Зябровка в Гомельській області, який використовується для російської авіації, установок ППО С-300, С-400 тощо. В Осиповичах є центр ядерної інфраструктури білоруської і реально російської.

Заводи, що працюють на ВПК
Ще одним блоком потенційних цілей могли б стати білоруські підприємства, продукція яких використовується російською та білоруською оборонною промисловістю.

"Наприклад, завод "Пеленг", виробник оптико-електронних систем, тепловізійні приціли, різні системи наведення, космічну оптику і так далі. Після 2022 року вони практично працюють на Росії. "Інтеграл" – це провідний білоруський такий виробник мікроелектроніки, мікросхеми різні, подвійне призначення, але використовується продукція в ракетах, безпілотниках. І якраз з минулого року він надзвичайно розширив виробництво по російським замовленням. Відомий виробник оптики, різної оптики, починаючи від побутового призначення, але особливо військового, прицільні системи – це "БілОМО, білоруське оптико-механічне об'єднання. "Агат" — розробка автоматизованих систем управління військами, зв'язку та РЕБ", — перераховує Гончар.

За його словами, навіть формально цивільні підприємства можуть мати критичне значення для ВПК. Наприклад — МАЗ чи Мінський завод колісних тягачів – МЗКТ. Окрім своєї цивільної продукції, МЗКТ виробляє важкі колісні шасі для російських ракетних комплексів ("Іскандерів", "Тополь-М") тощо, а МАЗ — військові вантажівки, тягачі, шасі для "Градів". Окремо експерт назвав підприємства, пов’язані з ремонтом авіації, виробництвом РЕБ та ракетних систем.

"З точки зору ремонту, модернізації авіаційної ракетної техніки — є 558-й авіаремонтний завод. Він там ремонтує традиційно Су-25, 27, "Міґи" 29-й. Є ОКБ, Опитно-концепційне бюро ТСП, розроблений корективних систем залпового вогню, комплекс "Полонез" вони роблять. Завод точної електромеханіки №2566 — ремонт радіоактивного обладнання, КБ "Радар" — білоруський такий центр розробки РЕБів, радарів", - додає експерт.

Нафтопереробка, хімія та логістика
Серед потенційних цілей експерт також згадав об'єкти нафтохімічної та хімічної промисловості.

"Це не тільки відомі Мозирські і Полицькі нафтопереробні заводи, і, відповідно, інфраструктура постачання сирої нафти по системі, там, "Гоміль-Транснефть-Дружба", і "Полицьк-Транснефть-Дружба". Туди ж входить і "Гродно-Азот", який начебто цивільний комбінат, але практично виробляє компоненти вибухових речовин", — пояснює експерт.

Сюди ж можна віднести і виробництва калійних добрив, які приносять валютний прибуток Білорусі, важка промисловість, зокрема Білоруський металургійний завод, виробництва мінеральних добрив. Є також заводи, що виробляють хімічне волокно, наприклад Могильовхімволокно, Світлогорськхімволокно, БелШина, яка виробляє шини для військових, спецхімія чи композитні матеріалів. Серед можливих цілей також — основні логістичні центри, які обслуговують зовнішню торгівлю.

"Це використовується зараз для різного роду тіньових потоків, імпорту, ввезення в інтересах Росії різного роду продукції, через підставні фірми, що ось таким напівлегальним способом йде через Білорусь. Відповідно, є низка логістичних центрів, які обслуговують все це. Починаючи з логістичного термінала в районі Бреста, є той же Мінський логістичний вузол", — каже Гончар, проте наголошує — йдеться про виключно вибірковий підхід, адже це цивільні об'єкти.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.