Українців масово змушують переплачувати у магазинах: що відбувається

Українські покупці дедалі частіше можуть стикатися із ситуацією, коли упаковка звичного продукту зовні майже не змінюється, а от його вага або об'єм стають меншими. При цьому ціна товару може залишатися на попередньому рівні.

Про це пише «Главком».

Таку практику називають шринкфляцією-фактичним подорожчанням товару через зменшення його ваги або об'єму. У результаті за ту саму суму покупець отримує менше продукції.

Які товари стають меншими
Найчастіше зміни фасування можна помітити у товарах, які люди регулярно купують і добре знають їхню ціну. Йдеться про молочну продукцію, бакалію, солодощі, напої, корм для тварин і навіть побутову хімію.

Зокрема, меншою може ставати упаковка:
-масла, сметани, молока та йогуртів;
-гречки, рису, цукру та олії;
-шоколаду, печива, чипсів і горіхів;
-соків та солодких напоїв;
-кави й чаю;
-кормів для домашніх тварин;
-шампунів та засобів для прибирання.

Експертка з B2B-продажів і бізнес-тренерка Людмила Калабуха зазначає, що споживачі можуть не одразу помітити такі зміни. Наприклад, замість звичного кілограма гречки в упаковці може бути 900 г, а пачка сметани може важити 350 г замість 400 г. При цьому зовнішній вигляд упаковки залишається майже таким самим.

Як змінюється ціна продуктів
Показовим є приклад вершкового масла. У 2021 році продукція Вінницького молочного заводу «Рошен» продавалася у фасуванні по 200 г. Під час незалежного тестування у жовтні того року пачка масла «Селянське» жирністю 72,6% коштувала 52,4 грн. Це становило близько 26,2 грн за 100 г.

Нині упаковка важить 180 г і коштує 120 грн. Таким чином, 100 г продукту обходяться приблизно у 66,7 грн.

Однак пов'язувати таку різницю лише зі шринкфляцією некоректно. За цей час зросла і загальна ціна вершкового масла, тому скорочення ваги є лише одним із факторів зміни вартості продукту.

Ще один приклад-питний біфідойогурт «Активіа Полуниця». Раніше пляшечка містила 290 г продукту жирністю 1,5% і коштувала близько 45 грн. Згодом фасування зменшили до 260 г, при цьому ціна залишилася на рівні близько 45 грн, а жирність змінилася до 1,2%.

У результаті вартість 100 г йогурту зросла приблизно з 15,5 до 17,3 грн, тобто на 11,6%.

Чому виробники зменшують фасування
Однією з причин такої практики є поведінка самих покупців. За словами Людмили Калабухи, люди краще запам'ятовують ціну товару, ніж точну вагу упаковки.

Тому різке підвищення ціни може одразу привернути увагу, тоді як скорочення фасування, наприклад із 400 до 350 г, споживач здатен не помітити.

У виробника в такій ситуації є кілька варіантів:
-підвищити ціну;
-зменшити власну маржу;
-змінити склад або формат продукції;
-скоротити вагу чи об'єм упаковки.

Зменшення фасування дозволяє залишити товар у звичному для покупця ціновому діапазоні.

Подібні зміни можуть стосуватися навіть корму для домашніх тварин. Наприклад, звичайна упаковка вологого корму містить 100 г, а святковий варіант того самого бренду -85 г при незмінній ціні. У такому разі кількість продукту скорочується на 15%, а вартість 100 г зростає приблизно на 17,6%.

Не кожна менша упаковка є шринкфляцією
Водночас саме по собі зменшення фасування ще не означає прихованого подорожчання.

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко зазначає, що виробники можуть змінювати формат продукції відповідно до попиту. Наприклад, хліб вагою 400-450 г замість звичних 500 г не обов'язково є прикладом шринкфляції, якщо його фактична вага чітко зазначена на упаковці, а покупець може обрати інший формат.

Менші упаковки можуть бути зручними для людей, які не хочуть купувати великий об'єм продукту. Зокрема, це стосується невеликих домогосподарств. Для хліба та інших продуктів менше фасування також може допомагати зменшити кількість їжі, яку не встигають спожити.

Чи законно зменшувати вагу товару
Саме зменшення ваги або об'єму продукції не означає порушення, якщо виробник правильно вказує цю інформацію на упаковці та не вводить покупця в оману.

Українські вимоги передбачають надання споживачеві достовірної інформації про продукт, зокрема про його кількість. Окремого загального правила, яке зобов'язувало б виробника додатково писати на упаковці про зменшення ваги, немає.

Тому упаковка гречки вагою 900 г може продаватися цілком законно, якщо її фактична вага чітко зазначена. Для покупця головне-бачити не лише ціну, а й кількість товару, яку він за неї отримує.

Як не переплачувати в магазині
Щоб помітити реальне подорожчання, варто порівнювати не лише ціну упаковки.

Перед покупкою варто:
-перевірити вагу або об'єм товару;
-порівняти вартість 1 кг або 1 л;
-звернути увагу на зміну фасування;
-порівняти аналогічні товари різних виробників;
-не оцінювати вигідність покупки лише за ціною пачки.

Нагадаємо, в Україні різко дешевшають яйця.

Підписуйтесь на наш Facebook та Telegram-канал , щоб бути в курсі найважливіших подій.