«Посада – це не благо, а головняк непідйомний», - новий директор «Луцьктепла»

З усіх комунальних установ Луцька ситуація на ДКП «Луцьктепло» найчастіше описується, як найкритичніша. За останні кілька років підприємство пережило численні зміни керівництва, протести колективу та накопичення мільйонних боргів. Нещодавно «Луцьктепло» отримало нового директора. Ним стала Валентина Малютіна, яка кілька місяців поспіль виконувала обов'язки керівника підприємства.

Посадовиця розповіла «Волинь24» про те, чому взяла участь у конкурсі, що зараз переживає стратегічне для міста підприємство та поділилась своїм баченням майбутнього галузі.

Я НЕ КОРИСТУВАЛАСЬ СЛУЖБОВИМИ ПЕРЕВАГАМИ

-В першу чергу вітаю Вас з призначенням і відразу хочу поцікавитись, як вдалось обійти трьох інших претендентів на цю посаду?

- Важко так сказати, про це потрібно питати членів конкурсної комісії. Але на конкурсі я старалась вести себе чемно, не користуватись особистими перевагами, тому що я довгий час виконувала обов’язки і мала значно більший доступ до інформації. Я не зачіпала таких стовідсотково позитивних речей, як кредит ЄБРР (йдеться про проект модернізації централізованої системи теплопостачання у Луцьку за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку, - ред.). Я намагалась не зловживати службовим становищем та доступом до інформації.

- А на Вашу думку, чи може бути так, що решта кандидатів були суто «технічними», тому що це маловідомі люди, які не мають досвіду керівництва такими підприємствами?

- Ну як це технічними?! Це виходить, що я чиєсь протеже?

- Ви довгий час працювали на високих посадах в міській раді, тому можливо міський голова чи члени конкурсної комісії були більш прихильними до Вас?

- Я навпаки намагалась не користуватись своїм становищем. Розуміючи, що не маю освіти в галузі теплопостачання, я і документи подавала в останній день. Завжди хочеться, аби прийшла людина фахова, але зацікавлена розвитком підприємства, а не іншими питаннями! Кандидати, які брали участь у конкурсі, мали повне право звернутись на підприємство для отримання додаткової інформації.

Якби я побачила людину небайдужу, яка не просто формально взяла документи в ЖКГ, що перші трапились, я б не подавала свою заяву. Але вони цього не зробили! Ніхто з кандидатів не звернувся до мене чи будь-кого іншого за інформацією. Хіба що, вони її отримали з неофіційних джерел. Але у виступах інших кандидатів було озвучено багато некоректних речей.

В НАЙСМІЛИВІШИХ МРІЯХ НЕ БАЧИЛА СЕБЕ ДИРЕКТОРОМ

- Фактично склалась унікальна ситуація, коли трудовий колектив та профспілка підтримали потенційного директора - більшість працівників підписали звернення на Вашу користь, яке представили конкурсній комісії. Натомість до ваших попередників ставлення було або вкрай негативним, або близьким до цього. Як Вам вдалось заручитись підтримкою працівників?

- Мабуть виконанням своїх обов’язків. Одна з причин – це, напевно, те, що на даний момент, заборгованості із заробітної плати немає, як би важко не було це забезпечити. Я вважаю, що це має бути перш за все. Я розумію проблеми працівників, я теж живу з тією ж заробітною платою, я знаю, що минулого року людям не було за що на роботу доїхати.

Я авантюристка по натурі, але навіть в своїх найсміливіших мріях я не бачила себе директором. До того ж я не вважаю це якимось благом. Це головняк непідйомний. От зараз знову на столі лежить чергове попередження про відключення.

Благ, заради отримання яких потрібно було б докладати зусилля, я не бачу. Технічних кандидатів я не приводила і не думаю, що це робила міська рада. Як на мене, цей конкурс був максимально відкритий та прозорий. До подачі документів мене стимулював саме колектив.

-Ми зачепили тему благ. Одного з Ваших попередників, Олександра Киричука, звинувачували в розтраті коштів підприємства, використанні орендованих елітних автомобілів у власних цілях. Чи є у Вас якісь переваги в плані службового авто чи квартири?

- Якої квартири?! У Вас якась викривлена інформація чи уявлення про те, що таке «Луцьктепло», що тут є якесь величезне джерело для таких зловживань. Тут його немає і близько, все обмежено! Ніякого службового автомобіля немає, Ви можете побачити, що я кожного дня приїжджаю вранці на роботу на громадському транспорті і так само їду додому. В нас один легковий автомобіль на все підприємство, який обслуговує всіх – кому в банк потрібно, міську раду чи ще кудись. В мене немає автомобіля, який прив’язаний до мене і стоїть чекає.

ПРАЦІВНИКИ ЇДУТЬ НА ЗАРОБІТКИ ДО ПОЛЬЩІ

- Яка у Вас зарплата, якщо не секрет? А середня зарплата на підприємстві?

- Я не знаю, тому що підписаного контракту ще не бачила. До цього в мене була зарплата 8700 гривень. На підприємстві середня зарплата – 3100 гривень.

- Працівники не скаржаться на таку зарплату, тому що ще в лютому багато хто грозився звільнитись?

- Працівники скаржаться. Ще в минулі роки до нас було дуже складно влаштуватись, а зараз ми позиції, навіть серед комунальних підприємств міста, катастрофічно втрачаємо. Працюємо неповний робочий тиждень – 4 дні, а минулого року – 3 дні. Тобто цей рівень зарплати ще й треба розрахувати на 4 дні. Минулого року був гіркий досвід затримки. Слава Богу, ми це виправили. На підприємстві дуже багато вакансій – більше 70.

- Це вакансії для адміністративного чи виробничого персоналу?

- Є адміністративні і виробничі. Але більше, звичайно, виробничих, тому що у нас адміністративний апарат значно менший. Люди шукають собі роботу в інших сферах, дуже багато хто виїжджає в Польщу. Кадрів катастрофічно не вистачає.

А скорочення, якщо й плануються, то лише після реалізації проекту ЄБРР, який дозволить зменшити кількість котелень і відповідно – обслуговуючого персоналу. Також багато котелень плануємо перевести на автоматичний контроль.

МОЖЛИВО ЗАРАЗ – НАЙТЕМНІША НІЧ ПЕРЕД СВІТАНКОМ

- А як працівники ставляться до таких перспектив?

- Думаю, що люди, які мають великий досвід, будуть збережені. Але проект Європейського банку – це якраз єдиний привід для оптимізму. Це єдине, що дає надію вивести підприємство з кризи. Втрати в мережах великі, енергоспоживання – надто велике, особливо це стосується гарячого водопостачання. Це вкрай невигідна послуга. Ми споживаємо газу для цієї послуги більше, ніж виставляємо людям в рахунках.

В нас дуже енергоємкі котли – старе обладнання, яке споживає багато газу і електроенергії. Старі котли до того ж розраховані на значно більші обсяги виробництва, які зараз стрімко падають. От цим проектом і передбачена заміна цього неефективного обладнання.

Модернізувати в нас є дуже багато чого і, якби не було цього кредиту, перспективи були б дуже плачевні. А так за 2 роки ми можемо вкласти майже 300 мільйонів гривень в модернізацію підприємства.

Перший реальний захід, який дасть економію, це встановлення біокотла на твердому паливі на вулиці Боженка. Він дозволить в міжопалювальний період забезпечувати весь район гарячою водою, не використовуючи газу. Другий захід – це виведення з експлуатації підвальних котелень. Це все вже реалізується.

- Очевидно, що є певні плани, бачення перспектив. Але зараз ситуація, м’яко кажучи, складна. Попередній керівник Юрій Паращій, за припущеннями, пішов з посади, побоявшись, що виходу немає. Яка Ваша мета, тому що це доволі складна та відповідальна посада?

- Мені важко сказати, чому пішов попередній директор. Але можливо це тому, що він прийшов з бізнесу, а я якийсь час провела в міській раді і мені абсолютно комфортно спілкуватись з нею. Тут я не бачу перепон та проблем. Ми завжди знаходимо підтримку серед депутатів і минулої, і нової каденції – вони нас чують та розуміють.

Звичайно, що проблеми є. Я говорила це в своєму виступі на конкурсі і скажу ще раз: поки держава не повернеться обличчям до теплопостачальних підприємств, менеджерські заходи можуть служити тільки тонким налаштуванням, але не більше. Будь-які рішення, прийняті на рівні міської ради та підприємства, не дадуть бажаного ефекту. Та все-таки у мене є відчуття, що зараз можливо якраз та найтемніша ніч перед світанком, тому що гірше просто не може бути.

- Яка поточна ситуація на підприємстві?

- На даний момент рахунки підприємства арештовані. І арештованими вони будуть залишатись, поки ми не погасимо штраф перед НАК «Нафтогаз України» за невчасні розрахунки за газ у 2011- 2013 роках. Ці невчасні розрахунки якраз з’явились через те, що держава невчасно компенсовувала різницю в тарифах.

Цю різницю у розмірі 120 мільйонів гривень підприємству компенсували лише у 2014 році, але гроші пройшли транзитом «Нафтогазу», ми ними розпоряджатись не могли. Раніше ми цей борг закрити не мали змоги, тому що це фантастична сума, яка виникла з вини держави. Однак, держава не гнушається нарахувати нам штрафи за прострочку. Абсолютно алогічна ситуація.

- Який зараз борг у «Луцьктепла» перед НАК «Нафтогаз України»?

- За газ ми боргуємо НАК «Нафтогаз України» 19 мільйонів гривень в якості старого боргу. Ще 11 мільйонів ми боргуємо за газ, який бюджетні установи, використали цьогоріч. А по населенню ми розрахувались повністю і це майже унікальна ситуація для нас.

ТИСЯЧА ЛУЦЬКИХ СІМЕЙ БОРГУЄ ЗА ТЕПЛО 10 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ І БІЛЬШЕ

- А скільки винні лучани ДКП «Луцьктепло»?

- Борг населення в нас залишається великим – близько 25 мільйонів гривень. Частину боргу вдалось погасити за рахунок пільг та субсидій. Населення зараз розраховується за тепло, спожите зимою. Але ситуація, звичайно, погіршиться, тому що досі ми постачали гарячу воду за старими тарифами, а вже у липні – за новими. То хто ж таке витримає?

-А серед боржників «Луцьктепла» є так звані «елітні», тобто небідні люди, які просто не вважають за потрібне платити за тепло?

- Такі боржники є. Серед них – відомі адвокати, дозволю собі назвати пані Кушнір, одна з яких (Наталія, - ред.) винна більше півмільйона по різних точках.

Раніше місцеві ЗМІ писали про двох сестер - Оксану та Наталію Кушнір. Першу звинувачують у порушенні правил добросусідства при будівництві бізнес-центру на проспекті Відродження у Луцьку, а другу - у кредитних оборудках. Наталія нібито змусило сімох людей взяти кредити та віддати гроші їй.

Ми провели дослідження і виявилось, що зі 100 наших найбільших боржників лише 12 мають субсидію, тобто вони не є неплатоспроможною частиною населення, більшість – це просто невідповідальні люди.

Наприклад, людина, в якої забрали квартиру, мала квартирантів, тобто доходи якісь були. Просто людина абсолютно байдужа.

Навесні 2016 року в Луцьку з аукціону продали квартиру жінки та її сина середнього віку, які заборгували за комуналку понад 40 тисяч гривень. Житло продали майже за 450 тисяч гривень. Більшу частину цієї суми виконавча служба обіцяла повернути колишнім власникам помешкання.

- А планується і надалі забирати квартири в найбільших боржників, тому що Міністр соціальної політики заявляв, що цього не буде?

- Може він це під настрій якось сказав. А яким іншим чином впливати на боржників? Залишати людину зовсім без житла теж неправильно, можливо варто обмінювати його на менше, зменшувати площу. Але ж і розраховуватись треба. Більшість лучан віддають за комунальні послуги далеко не зайві кошти, обмежують свій бюджет, щоб розрахуватись. Одні люди платять, а інші думають, що їх це не стосується.

Більше тисячі сімей заборгували за комунальні послуги 10 тисяч гривень і більше, а всього споживачів 50 тисяч. І зі зростанням тарифів ситуація лише погіршиться. Найбільший борг зараз – близько 50 тисяч гривень. Десятки років треба не платити, щоб накопичити такі борги.

НОВІ ТАРИФИ ЛИШЕ ПОГІРШАТЬ СИТУАЦІЮ

- Тобто підвищення тарифів на тепло та гарячу воду з 1 липня – це палиця в двох кінцях для підприємства – з одного боку «Луцьктепло» може більше отримати за надані послуги, а з іншого – борг населення, яке не в змозі їх оплатити, зростатиме?

- Ні, аж ніяк! Нові тарифи не принесуть підприємству ніякого прибутку. Якщо в старих тарифах складова газу – 70%, тобто у нас залишалось 30% від сплаченого, то в нових тарифах складова газу і електрики – більше 90%. Тобто підприємству залишатиметься 9, 8%, а все решта піде «Нафтогазу». З сотні гривень, зібраної у людей, ми отримаємо менше 10. Для нас рентабельність тарифів рівна нулю. Гроші є тільки на маленькі зарплати, а на розвиток, якусь модернізацію не залишається нічого.

Це лише погіршить ситуацію на підприємстві, тому що ми змушені будемо зібрати масу коштів, щоб перерахувати НАК «Нафтогаз України».

З 1 липня тарифи на централізоване опалення та гаряче водопостачання в Україні зросли вдвічі. Підвищення тарифів пов’язане з встановленням єдиної ціни на газ для населення і підприємств на рівні 6,8 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Лучанам з лічильниками Гкал тепла коштуватиме майже 1339 гривень, а споживачам без лічильників обігрів 1 квадратного метра житла обійдеться у 30, 07 гривень. Вартість кубометра гарячої води тепер коливається від 71,29 до 77, 29 гривень, залежно від наявності сушки для рушників

- І, напевно, ж зросте заборгованість населення?

- Так, заборгованість точно зростатиме, а НАК, як показує практика, все-одно забере своє, тобто ми свій відсоток отримаємо в останню чергу. Ситуація доведена до абсурду.

АБО ТИ ЗАЛЕЖИШ ВІД ПОДАЧІ ДЕРЖАВИ, АБО САМ СЕБЕ НЕ ПРОГОДУЄШ

- На Вашу думку, субсидії не "розслабляють" споживача? Чи є стимул економити в людини, яка отримує субсидії?

- Можливо я забігаю не на свою територію, але думаю, що ті величезні кошти з бюджету потрібно було спрямувати не на субсидії, а на впровадження енергоефективних заходів, модернізацію будинків, хоча б на умовах співфінансування. За рахунок чого людина має здійснити енергоефективні заходи, коли коштів у неї практично не залишається?

Людей залишили без будь-якої можливості відмовитись від субсидії. Це ж принизливо і лячно, коли ти все життя працював і не можеш дати собі ради в комунальних платежах. Або ти залежиш від подачі держави, або сам себе не прогодуєш. Це абсолютно неправильно! Тим більше, це не економія державних коштів. Ці кошти не йдуть в економіку, вони все-одно потім вертаються назад, в державний бюджет.


- Які тоді перспективи на наступний опалювальний сезон, тому що про можливі зриви говорилось навіть тоді, коли ситуація була кращою?

- Я думаю, що опалювальний сезон все ж врятують пільги та субсидії, які перекривають значну частину нашого боргу. Але ми ними не можемо користуватись, вони відразу перераховуються «Нафтогазу». Я з жахом думаю, що ж нам залишиться. Поки ми ситуацію витягуємо, але найгірше буде у серпні-вересні, коли людям прийдуть нові платіжки.

- Чи не загрожує нам відключення гарячої води так, як це було навесні, окрім планових відключень, звичайно?

- Поки відключаємо лише для технічних робіт. Перед НАК «Нафтогаз України» ми вже розрахувались за поточні платежі, тому підстав для відключення ніби немає. Хіба нам «Волиньгаз» може перекрити газ через борг за січень-лютий у розмірі 17 мільйонів гривень. «Волиньгаз» субсидій та пільг категорично не приймає, вимагає «живих» грошей. А де ми їх візьмемо? Тому ми маємо невикористані пільги та субсидії і маємо борги, які не можна погасити. «Нафтогаз» приймає субсидії, а решта постачальників – ні.

- Як вже було сказано, тариф заледве покриває зарплати, а вартість, хоча б поточних ремонтів, тому що всі знають, що мережі дуже зношені? Чи є райони міста, чиї мережі можна назвати найбільш аварійними?

- Ми вимушені ремонтувати мережі, але не можемо робити це планово і передбачувано, тому що коштів фізично не вистачає. Зараз стараємось виплачувати заробітну плату і ремонтувати найкритичніші речі. На жаль, у нас немає загального бачення стану мереж, ми можемо реагувати тільки на раптові аварії. Наразі в міській раді плануємо відремонтувати частину найбільш аварійної мережі на вулиці Кравчука, ще 1,3 кілометра мережі плануємо замінити за рахунок ЄБРР. Але заміна 1 кілометра на фоні 130 кілометрів усіх тепломереж у місті, на жаль, не дасть якогось відчутного ефекту.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ БАНК СКЕПТИЧНО СТАВИТЬСЯ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

На наших арештованих рахунках – майже мільйон гривень, який ми могли б використати на підготовку до опалювального сезону, ремонт мереж, але, на жаль… Держава арештувала рахунки, щоб ми заплатили штраф. До того ж на погашення боргу списуються гроші, які ми повинні були витратити на встановлення лічильників. В нас навіть заблоковані рахунки для розрахунку з Європейським банком реконструкції та розвитку, який вже взагалі скептично дивиться на реалізацію проекту.

- Можливе розірвання угоди?

- Я не думаю, що до цього дійде, тому що і Європейський банк зі свого боку вже просить Уряд піти на поступки. ЄБРР заявляє, що інвестиційна привабливість модернізації луцької системи теплопостачання для них втрачається. Якщо раніше вони бачили вигоду в цьому, то тепер вони мають іншу думку. Реалізація цього проекту під загрозою. Це шкодить не лише іміджу підприємства, а й держави, в якій не шанують інвестора. Сподіваємось, що до вересня, коли відбудуться тендери, держава прийме якесь рішення.

- Поки ви не заплатите штраф, рахунки залишатимуться арештованими?

- А ми його не заплатимо! Де ми візьмемо 30 мільйонів гривень? Це нереально. Ми хочемо виходити на реструктуризацію, ніби є доручення Прем’єра списати хоча б штрафи, пені і виконавчий збір, але не основний борг. Але ми чекаємо на це вже з півроку. Сплатити борг ми можемо тільки за рахунок урізання і без того скромних власних витрат.

Близько ста теплопостачальних підприємств в Україні знаходяться в такій же ситуації.

БАНКРУТСТВА «ЛУЦЬКТЕПЛА» НЕ ДОПУСТИТЬ ГРОМАДА

- Як Ви гадаєте, чому така позиція держави? Можливо на меті – довести теплопостачальні підприємства до банкрутства і віддати під приватизацію?

- Я не розумію, чому так сталось. Напевно, в наших підприємств просто немає лобістів серед влади. Якщо енергетика та газові підприємства можуть себе захистити, бо мають свої лоббі у Верховній Раді, то ми – ні. Інтереси комунальної галузі залишились поза увагою. Я думаю, що це просто нерозуміння проблеми. Але на мою думку, формування тарифів варто передати на місцевий рівень.

- Чи можливе банкрутство «Луцьктепла»?

- Ні, я такого не допускаю, тому що громада цього не дозволить.

- А громада може вплинути на ситуацію?

- Громада, звичайно, може вплинути. Це все-таки підприємство стратегічне, без якого неможливо обійтись. Хтось ці послуги буде надавати. До того ж є така унікальна річ, як мережі, які будь-хто обслуговувати не може. Котельню можна поставити в будь-якому місці, але мережа – унікальна річ. Я не допускаю такого варіанту.
Я не думаю, що є стратегічний інвестор, який готовий вкласти в галузь теплопостачання, тим більше за теперішніх умов. Тут немає прибутку і бізнесу в чистому вигляді.

ДОЛЯ КОТЕЛЬНІ НА КАРБИШЕВА ВИРІШУЄТЬСЯ

- Котельня на вулиці Карбишева, 2 давно перебуває у власності приватної фірми «Захід-ТЕГ». Ця компанія належить до групи «Континіум»?

- Мені невідомі кінцеві бенефіціари, тому важко це прокоментувати.

- Які зараз відносини між «Захід-ТЕГ» та ДКП «Луцьктепло»?

- Компанія подала на нас позов до суду через те, що ми відмовились продовжувати договір на переробку давальницької сировини на попередніх умовах. Ми програли, як суд першої інстанції, так і апеляційний. Тож судом договір вважається укладеним. Але ми розуміємо, що так далі бути не може. Ми домовились з «Західною теплоенергетичною групою» про те, щоб взяти котельню в оренду. Це зменшить негативний вплив переробки, яка є зараз.

Чому нам це цікаво? Ця котельня буде ефективнішою за наші 63. Вона може найбільш раціонально використовувати ресурси, тому що там новіше обладнання. Таким чином, ми зменшимо кількість теплової енергії, яку купуємо. Коли котельня буде в оренді, ми зможемо оптимізувати всю систему теплопостачання.

- Що в «Захід-ТЕГ» з приводу цього кажуть?

- Вони ніби погоджуються, ми отримали попередню пропозицію щодо оренди майна, відповіли, що саме не можемо взяти. На даний момент ми думаємо над тим, як бути з майном, яке ніби непотрібне, але разом з тим невід’ємне. Ми в процесі перемовин. Коли договір оренди буде готовий, ми поїдемо з ним в нацкомісію (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, - ред.) – це такий арбітр наш, який перевірить достовірність наших розрахунків, буде переглянута структура тарифу.

- А чому представники компанії лише зараз погодились переглянути умови співпраці?

- Колись існувала схема, за якої вони були такими ж покупцями газу в НАК «Нафтогаз України», як і ми. Але, як мені розповідали, «Луцьктепло», як єдиний покупець їхньої продукції, з часом почав створювати «Захід-ТЕГ» заборгованість перед «Нафтогазом». Напевно, переживши декілька стресів із сплатою штрафів, було прийнято рішення скинути цю проблему на «Луцьктепло». Зараз весь газ купуємо ми і на нас – усі штрафи і пені.

- Якщо цією котельнею розпоряджатиметься «Луцьктепло», теплова енергія, вироблена на ній, буде дешевшою для міста?

- На цьому етапі складно сказати, тому що остаточне рішення приймає НКРЕП. Якесь коригування може бути, але коли в тарифі основна складова – це газ, коригування може бути мізерним. Це копійка – вліво, вправо. Такий крок просто допоможе нам оптимальніше використовувати свою мережу.

Ми плануємо вийти на оренду у жовтні, тобто ще до завершення договору, який укладений через суд.


МИ ХОЧЕМО НАДАВАТИ ЯКІСНІ ПОСЛУГИ

- Якою Ви бачите свою кінцеву мету роботи на цій посаді, чого хочете досягнути?

- Можливо я оптимістка, але я хочу, щоб колись новозбудований будинок підключився до централізованої системи теплопостачання, тому що це буде економічно та ефективно. За останні кілька десятків років «Луцьктепло» не отримало жодного нового споживача – усі нові будинки будуються з автономними системами опалення. Зараз незалежність від «Луцьктепла» вважається більш привабливою для покупців житла. Це при тому, що в усьому цивілізованому світі централізована система теплопостачання вважається більш вигідною та економічною.

Ми хочемо надавати якісні послуги, втримати старих споживачів і залучити нових. Можливо це занадто оптимістично. Але як без оптимізму? Коли нічого не бачиш в перспективі, то нецікаво працювати.

Кредит Євробанку все ж додає мені оптимізму, тому що він змушує нас змінюватись не лише зовнішньо, а й внутрішньо – змінюватиметься структура підприємства, відношення до споживачів, відкритість. Якщо все вдасться, за два роки ви можете побачити нове ДКП «Луцьктепло».


Спілкувалась Віталія САХНІК
Фото автора