Раритетні, ексклюзивні, з оберегами: на День Незалежності волиняни одягли найкращі вишиванки

Останні кілька років в Україні ознакою доброго тону вважається одягнути вишиванку на велике свято. Що вже й казати про День Незалежності, на який сам Бог велів одягнути найкращу сорочку чи сукню.

Тож 24 серпня вулиці Луцька заполонили люди у патріотичному одязі. Червоно-чорні, жовто-блакитні, льняні і домоткані – від такого розмаїття розбігались очі. А багато з них ще й мають свою унікальну історію!

МАМІ ВИШИВАНКА ДІСТАЛАСЬ ВІД ПОДРУГИ З ЦЕРКОВНОГО ХОРУ

Ганна Пащук розповідає, що вишиванку, яку вона одягнула на свято, свого часу носила мама. А мамі цю сорочку подарувала жінка, яка разом з нею співала у церковному хорі.

«На жаль, вже десять років її немає з нами і мама вирішила передати цю сорочку мені. Вона сказала, що тепло цієї доброї жінки повинно передатись. І коли я одягаю цю сорочку, відчуваю велике натхнення, відчуваю, як в мені піднімається патріотична хвиля і хочеться розправити плечі, не боятись сказати, хто ти є», - розповідає жінка.

Панні Ганна каже, що цю вишиванку одягає лише на великі свята, такі як День Незалежності, День народження чи хрестини, і ніколи – у будень.

«Дасть Бог, прийде час, коли я цю сорочку передам іншим. На жаль, своїх дітей не маю, але кому передати цю вишиванку я знаю, є такі близькі люди», - додає лучанка.

УСІ СОРОЧКИ З ОБЕРЕГАМИ ВИШИВАЄ ДРУЖИНА

Роман Романюк на День Незалежності вперше одягнув нову сорочку, яку вишила дружина. Загалом же в його гардеробі є п’ять вишиванок, оздоблених дбайливими руками коханої.

Усі вони прикрашені оригінальними орнаментами, що захищають від бід та лих. Зокрема на цій вишиванці – птахи з чорного та червоного бісеру.

«Спеціалісти, які кроїли та шили мені сорочку, відразу прочитали малюнок і сказали, що він дуже сильний. Він повинен давати сили, здоров’я, оберігати від зла, негативу, а натомість – притягувати все позитивне. У цій вишиванці мені дуже комфортно і приємно», - розповідає чоловік, якому дружина щороку до Дня Незалежності дарує вишиту сорочку.

«Кожна моя вишиванка має свій дух та особливість», - додає Роман Романюк.

ГАЛИЦЬКА СОРОЧКА БАТЬКА

Ігор Гураль каже, що його вишиванка виглядає дещо не сучасно, адже її вишивала тітка для батька ще 30 років тому. Однак, від цього сорочка лише цінніша. ЇЇ особливість – поєднання орнаментів, характерних для Львівщини та Тернопільщини, а також – велика кількість яскравих кольорів.

«Наприкінці життя тато передав мені її у спадок і я цю вишиванку дуже бережу, а тому одягаю не часто – лише на особливі свята, наприклад Великдень, великі державні свята. В майбутньому я планую цю сорочку передати синові», - наголошує чоловік.

РУМУНСЬКИЙ ВІЗЕРУНОК З КІНОФІЛЬМУ

Доволі незвичну вишиванку має лучанка Юлія Жолубок. Візерунки для неї дівчина підгледіла у кінофільмі.

«Це румунський орнамент. Я побачила його в одному фільмі, перемалювала та відтворила. Мені сподобалась ідея нанести нетрадиційні елементи на традиційний український крій», - розповідає Юлія.

«На ній зображені древні символи, які, до речі зустрічаються й в нашій вишивці, зокрема зірки. Але я, чесно кажучи, не знаю, що вони означають», - каже дівчина.

Вона зізнається, що самостійно вишиває не часто, бо любить творити лише щось дуже оригінальне. Так, з-під її рук вже зійшли сорочки для себе та чоловіка.

«Коли я у вишиванці, відчувається якась особлива енергетика і люди на мене реагують якось по-іншому – виключно позитивно. Ця вишиванка виглядає зовсім не так, як звичайна сорочка і всі, хто носить такі речі, це розуміють», - додає Юлія.

СОРОЧКИ З РІДНОВІРСЬКИМ ОРНАМЕНТОМ

Рідновірські символи

Микола Демчук, рідновір з Луцька має за дружину професійну вишивальницю, тому мало не щотижня може одягати нову сорочку. Каже, що в його вишиванках зашифровані особливі символи – споконвічні рідновірські. Найчастіше – це символи природи. А от на День Незалежності пан Микола одягнув вишиванку у жовто-блакитних тонах – кольорах національного прапора.

«Зараз я вже маю сім вишиванок і можу кожного дня тижня одягати нову. Хоча, ношу їх не щодня, та у неділю й на свята одягаю обов’язково. А ця сорочка для мене культова – у ній я проводжу священні години самопізнання для рідновірів, адже я священик цієї віри», - натхненно розповідає чоловік.

МАТИ З ДОНЬКОЮ ВИШИВАЮТЬ ЛИШЕ ОРИГІНАЛЬНІ ВІЗЕРУНКИ

Віра та її донька Лариса Стасюк вишивають усе життя. В своїх колекціях мають десятки вишиванок для себе, чоловіків та дітей.

«Я вишиваю з дитинства, маю багато різних вишитих виробів – близько п’яти рушників, чотири сорочки для сина, п’ять для чоловіка і сім чи вісім жіночих. Мене навчила бабуся, а я навчила свою доньку, внучок. Тепер усі разом вишиваємо. Я завжди шукаю оригінальні візерунки, аби не були такі, в яких усі ходять», - розповідає Віра.

Чи не найоригінальнішою є сорочка, яку собі вишила Лариса. Вона не лише оздоблена вишитими візерунками, а й має вшите червоне мереживо. Жінка зізнається, що на цю вишиванку перехожі дуже часто звертають увагу, бо такої немає ні в кого.

СОРОЧКА ПОКІЙНОЇ МАМИ

Тетяна Дем’янишина з Луцька носить сорочку, яку вишила для неї покійна мама.

«Моя мама займалась вишивкою і у нас залишилось дуже багато старовинних рушників, подушок, які я зберігаю. Ця блузка теж вже старенька, але я її дуже люблю і ціную», - поділилась сокровенним жінка.

Пані Тетяна зізнається, що цю вишиванку одягає часто на свята, адже працює у дитячому садочку. Також вона зберігає бабусину вишиванку. На жаль, одягнути її вже немає змоги – надто змарнілою від часу вона є. однак, цю сорочку жінка показує дітям, аби переконати їх, що українські традиції та звичаї – це насправді дуже цікаво.

КОЛЕКЦІЯ ІЗ СТОЛІТНЬОЮ ІСТОРІЄЮ

Справжній скарб на собі носить Іраїда Андрійчук з Володимир-Волинського району. Її вишиванці, що дісталась у спадок від бабусі, майже сто років!

«Моя бабуся свого часу була виселена на Сибір, пережила нелегкі випробування долі, але змогла зберегти вишиванку, яку потім передала своїй доньці, а та вже – мені», - пригадує жінка.

Іраїда Андрійчук каже, що цю сорочку вона одягає доволі часто і постійно її запитують про історію вишиванки – надто оригінально вона виглядає. Сорочка, виконана у традиційних червоно-чорних кольорах на тканому полотні, досі має оригінальні ґудзики. Жінка каже, що ці ґудзики у неї неодноразово просили передати у краєзнавчий музей, однак вона не погодилась, адже вважає такі речі безцінними.

Натомість жінка віддала у музей ґудзики з інших шести бабусиних вишиванок, які на жаль, збереглись значно гірше. Поки відреставрувати їх немає можливості.

«Зараз на ринках, в магазинах – розмаїття вишиванок, дуже гарні є, хотілося б можливо щось із сучасного, але мої сорочки – це пам’ять про найрідніших людей. В майбутньому я обов’язково їх передам комусь, а деякі вже перейшли племінникам», - розповідає Іраїда Андрійчук.

СОРОЧКУ ВИШИЛИ У ПЕРШІ ДНІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Особливу вишиванку має 85-річний ветеран УПА Сергій Федорович Міліщук. Сорочку, вишиту жовтим та блакитним кольорами, для нього замовила дружина, як тільки Україна здобула незалежність. Відтоді ця вишиванка для нього є дуже символічною, тож одягає він її лише з особливої нагоди, як от 25-річчя незалежності, Великдень чи Трійця.

Водночас ветеран зізнається, що не знає, чи зашифровані у цій сорочці якісь символи.

«ЇЇ жінка вибирала разом з швачкою, це вона знає, а моє діло – носити, що я і роблю», - резюмує Сергій Федорович.

БЛУЗА ВІД ВЧИТЕЛЬКИ-ПАТРІОТКИ

«Мою сорочку вишивала дуже патріотична людина, луцька майстриня Неоніла Коцюбинська. Вона була вчителем української мови в першій школі і не боялась розмовляти літературною українською навіть у радянські часи. Надзвичайна була людина і робила вона дуже гарні вишивки», - розповідає Світлана Дудко.

Пані Світлана зазначає, що Неоніла Коцюбинська була сусідкою та фактично другом сім’ї, адже вчила вишивати її доньок. Тому цю сорочку дуже цінують та бережуть ось уже 15 років.

Особливість вишиванки – автентичний крій та червоно-чорні візерунки.

«В мене нещодавно внучка маленька народилась, як підросте я віддам цю вишиванку їй – буде сімейна реліквія», - з гордістю каже жінка.

ЯСКРАВИЙ ВІЗЕРУНОК З СТАРОЇ КНИГИ

Галина Острожчук з Острожця Рівненської області візерунок для своєї вишиванки знайшла у старій книзі.

«Ця книжка якось випадково потрапила мені в руки і там було багато ще колишніх узорів. Я її і купила. А цей візерунок мені найбільше сподобався», - так пояснює жінка, чому п’ять років тому вишила сорочку незвичними зеленими, жовтими та помаранчевими рослинними орнаментами.

Пані Галина пояснює, що яскраві кольори символізують життя, радість, сонце, а чорний – землю. Свою сорочку вона не лише власними руками вишила, а й пошила.

«Я її одягаю в церкву та на особливі свята. У ній я відчуваю якусь урочистість та святковість, в ній дуже добре», - додає вона.
Каже, що має п’ять чи шість особистих вишиванок, ще одну вишила онукові, кілька – чоловікові.

УСЯ РОДИНА В ВИШИВАНКАХ

Однакові вишиванки має родина Захарчуків з Луцька. Іванка, Віктор та їхні дітлахи Станіслав і Олександра на День Незалежності одягнули чорні вишиванки з жовто-блакитним орнаментом. На жіночих – ще й соняхи, неофіційні символи України.

Та не лише за патріотичні візерунки сім’я цінує ці сорочки, адже їх минулого року вишила бабуся, якій вже виповнилось 83.
Іванка зізнається, що ці вишиванки вони носять лише на особливі свята. Зрідка діти одягають сорочки від прабабусі до школи чи садочка.

Загалом же в родині є дуже багато вишиванок: по три у дітей, дві – у мами та одна – у батька.

Віталія САХНІК
Фото автора та Павла БЕРЕЗЮКА