Скандальний луцький бар «У Тараса»: підпільний ресторан чи Клуб інтелігентів?
01 вересня, 2016, 10:16
Сантиметровий шар пилу, обсипана штукатурка і суцільна темрява – таким зустрічає сьогодні нечастих відвідувачів підвал, в якому кілька років тому працював «підпільний» бар «У Тараса».
Названий вочевидь на честь тогочасного директора історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Тараса Рабана заклад працював у Будинку Косачів, що на Драгоманова, 23. Там же розміщена адміністрація заповідника.
За свідченням очевидців, заклад був місцем відпочинку мало не усіх міських та обласних чиновників.
Усе змінилося у 2012 році. Тараса Рабана зі скандалом звільнили з посади директора заповідника. А обласна прокуратура визнала діяльність бару «У Тараса» такою, що «несумісна з культурно-просвітним призначенням музею».
Нині тут – пустка.
КЛУБ ЛУЦЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ
«Якось я побував в Таллінні у колег з спілки архітекторів і вони мене завели в кафе, яке знаходилось в підвалі будівлі спілки архітекторів. Приїхавши до Луцька, я поставив собі за мету зробити щось схоже» - розповідає в інтерв’ю «Волинь24» Тарас Рабан.
«Тоді ми створили Клуб луцької інтелігенції та відкрили у підвалі, я вважаю, хороший заклад», - пригадує колишній директор заповідника «Старий Луцьк».
«Там збирались студенти, архітектори, художники, вчителі, медики, тобто усі ті, хто не мав можливості відвідати дорогий ресторан. У 1994 році ми зробили один з найкращих в Україні інтер’єрів», - додає екс-посадовець.
Тарас Рабан пригадує візит тодішнього віце-прем’єра Миколи Жулинського. «Коли він побачив цей клуб, вийшов і сказав: «Тарасе Веніаміновичу, я сюди привезу головного архітектора Києва, аби він подивився, що можна зробити із старого підвалу» - пригадує він.
«Я вважаю, що ми робили цікаві заходи, жодне засідання не проходило без виставки, програми, а кава і тістечка були другорядними. У нас є книга відгуків і там суцільний позитив», - стверджує Рабан.
ПИЛ, ВОЛОГА, СТАРІ МЕБЛІ
Чинний заступник директора державного історико-культурного заповідника Віктор Баюк відкриває двері до підвалу, в якому за останні чотири роки не часто ступала нога людини. Попереду – непроглядна темрява та вкриті товстим шаром пилу меблі, що залишились від попереднього господаря.
Віктор Баюк каже, що після звільнення з посади Тараса Рабана у 2012 році це приміщення не використовувалось. «Сам я тут був від сили кілька разів» - зізнається заступник директора.
З його слів, цей підвал постійно затоплює, тому кожні кілька днів з нього доводиться відкачувати воду. Через це приміщення не можна використовувати в якості виставкового залу чи галереї.
Відтак, єдиний можливий варіант використання немалого підвалу – зберігання у ньому фондів заповідника, які не потребують особливих умов і не псуватимуться від підвищеної вологості.
«Подальша доля приміщення невідома, але у ньому точно не буде розважального закладу», - каже Віктор Баюк. Він додає, що підвал підтримують в доброму стані, аби до нього не дісталась пліснява.
Посадовець каже, що майбутнє підвалу в історичній пам’ятці керівництво заповідника визначить спільно з міською та обласною владою.
Водночас чоловік відмовляється коментувати «специфічне» використання площі попереднім директором заповідника.
«Я не буду цього обговорювати. Це було його рішення і наскільки я знаю, він за нього відповів», - підкреслив «зам» очільника заповідника «Старий Луцьк».
Названий вочевидь на честь тогочасного директора історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Тараса Рабана заклад працював у Будинку Косачів, що на Драгоманова, 23. Там же розміщена адміністрація заповідника.
За свідченням очевидців, заклад був місцем відпочинку мало не усіх міських та обласних чиновників.
Усе змінилося у 2012 році. Тараса Рабана зі скандалом звільнили з посади директора заповідника. А обласна прокуратура визнала діяльність бару «У Тараса» такою, що «несумісна з культурно-просвітним призначенням музею».
Нині тут – пустка.
КЛУБ ЛУЦЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ
«Якось я побував в Таллінні у колег з спілки архітекторів і вони мене завели в кафе, яке знаходилось в підвалі будівлі спілки архітекторів. Приїхавши до Луцька, я поставив собі за мету зробити щось схоже» - розповідає в інтерв’ю «Волинь24» Тарас Рабан.
«Тоді ми створили Клуб луцької інтелігенції та відкрили у підвалі, я вважаю, хороший заклад», - пригадує колишній директор заповідника «Старий Луцьк».
«Там збирались студенти, архітектори, художники, вчителі, медики, тобто усі ті, хто не мав можливості відвідати дорогий ресторан. У 1994 році ми зробили один з найкращих в Україні інтер’єрів», - додає екс-посадовець.
Тарас Рабан пригадує візит тодішнього віце-прем’єра Миколи Жулинського. «Коли він побачив цей клуб, вийшов і сказав: «Тарасе Веніаміновичу, я сюди привезу головного архітектора Києва, аби він подивився, що можна зробити із старого підвалу» - пригадує він.
«Я вважаю, що ми робили цікаві заходи, жодне засідання не проходило без виставки, програми, а кава і тістечка були другорядними. У нас є книга відгуків і там суцільний позитив», - стверджує Рабан.
ПИЛ, ВОЛОГА, СТАРІ МЕБЛІ
Чинний заступник директора державного історико-культурного заповідника Віктор Баюк відкриває двері до підвалу, в якому за останні чотири роки не часто ступала нога людини. Попереду – непроглядна темрява та вкриті товстим шаром пилу меблі, що залишились від попереднього господаря.
Віктор Баюк каже, що після звільнення з посади Тараса Рабана у 2012 році це приміщення не використовувалось. «Сам я тут був від сили кілька разів» - зізнається заступник директора.
З його слів, цей підвал постійно затоплює, тому кожні кілька днів з нього доводиться відкачувати воду. Через це приміщення не можна використовувати в якості виставкового залу чи галереї.
Відтак, єдиний можливий варіант використання немалого підвалу – зберігання у ньому фондів заповідника, які не потребують особливих умов і не псуватимуться від підвищеної вологості.
«Подальша доля приміщення невідома, але у ньому точно не буде розважального закладу», - каже Віктор Баюк. Він додає, що підвал підтримують в доброму стані, аби до нього не дісталась пліснява.
Посадовець каже, що майбутнє підвалу в історичній пам’ятці керівництво заповідника визначить спільно з міською та обласною владою.
Водночас чоловік відмовляється коментувати «специфічне» використання площі попереднім директором заповідника.
«Я не буду цього обговорювати. Це було його рішення і наскільки я знаю, він за нього відповів», - підкреслив «зам» очільника заповідника «Старий Луцьк».
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
«Найбільше зробив для замку Любарт... Але там є частинка і моєї роботи…», - Тарас Рабан
29 серпня, 2016, 13:31
2
24
Коментарі:
Заводи , параходи, парки, взагалі увесь Стир і болото, аеродром, Універмаг, Буратіно, Там Там, Анреналіни, Промені....
А ти з якоюсь мілюзгою дарма ти не приватизував Замок і Старе місто був би як Голова ВОДИ і жив би в Женеві а тут шавки керували кріпаками.
А цей матеріалішко злий і бездумний. комусь нейметься. Заздрість?