У Луцьку Андрій Любка розповів про закарпатське вино і «Кімнату для печалі»

У Луцьку презентували нову книжку письменника Андрія Любки «Кімната для печалі».

Це збірка сюжетно не пов’язаних між собою оповідань, які, однак, можна вважати й романом, якщо прийняти тезу, що головним героєм цього роману є самотність, - пишщуть організатори.

До книги увійшло 11 оповідань. Автор каже, що у початковому варіанті їх було 15, однак редактор тексту і близький друг автора, письменник Олександр Бойченко порадив залишити ті, які об’єднані спільним настроєм та спільною темою.

«Якщо «Карбід» був почасти брутальною прозою, тому що там були якісь такі ситуації, які обурювали читача, які йому не подобалися. То «Кімната для печалі» - це книжка, в якій, навпаки, часто занадто затишно», - ділиться автор.

За словами Андрія, найбільше читачам подобається найперший текст – оповідання «Жінка і сірники» про любов ліричного героя до дівчини у хеджабі.

Говорили також про те, де молодим авторам шукати сюжети для творів.

Любка радив придивитися до того, що нас оточує, бо, за його словами, і речі, і стіни, мають пам’ять.

Так у романі і з’явився образ кімнати – письменник переїхав до Ужгорода і винайняв житло. Йому наснилися попередні власники квартири у будинку, якому вже майже 90 років:

«Мені стало цікаво, скільки разів на цьому ліжку кохалися, а скільки тут у когось болів зуб. З цього і почався процес написання оповідання, який зазвичай триває довго, доки у блокноті не назбирається достатньо окремих фрагментів та образів, які можна об’єднати у завершену історію».

Після презентації книги розмови плавно перейшли на закарпатське вино. Андрій зізнався, що закарпатського не п’є, однак ніколи закарпатцям про це не каже.

Цікаво, що Луцьк потрапив у топ-міст України, де б хотілося жити автору. Комфортно письменник почувається також у Чернівцях та Ужгороді.

Після Луцька Андрій презентуватиме книжку в Острозі та Рівному.



Організатор презентації в Луцьку – мистецьке об’єднання «стендаЛь».