Луцьк поклав око на «панський ліс», або Чого так розщедрилося місто?

Більше місяця мешканці сіл Прилуцької сільської ради обговорюють резонансне для них питання – співпраця чи об’єднання з Луцьком.

Збори селян, візити луцьких чиновників, роз’яснення депутатів все одно змушують місцевих мешканців підозріло ставитися до намірів обласного центру. Мовляв, надто щедрою до них є Луцька міська рада, яка готова і дорогу ремонтувати, і маршрутку пустити, і в лікарнях міських обслуговувати, і діток в садочки прийняти…

Чого хоче Луцьк взамін такої щедрості? Сільських земель для розширення міських територій? Статусу «Одне з перших міст в Україні, яке об’єдналося в територіальну громаду»? Чи втерти носа сусідським Рівному та Житомиру?

ПАРАД ОБІЦЯНОК

В серпні депутати Луцької міської ради прийняли рішення про співробітництво із Прилуцькою сільською радою на підставі ЗУ «Про співробітництво територіальних громад». Прилуцька сільрада на початку вересня зібрала свою сесію, на якій теж дала згоду на початок співробітництва. На минулому тижні ще одна сесія сільради остаточно підтримала цю співпрацю.

На часі – рішення луцьких депутатів.

У важливості прийняття цього рішення їх переконував на засіданні комісії з генерального планування заступник міського голови Сергій Григоренко.

Ще раз про те, які конкретно переваги отримають жителі Прилуцької сільської ради, а це села Прилуцьке, Жабка, Дачне і Сапогове, від співпраці з Луцьком:

- в приміщенні сільського клубу відремонтують кімнату, де функціонуватиме Луцьке відділення ЦНАПу;

- обслуговування території Прилуцької сільської ради комунальним підприємством «Луцькспецкомунтранс». Контейнери мешканці сіл купуватимуть самі, а побутове сміття вивозитиме луцьке КП;

- продовжити на 2,5 кілометри маршрут №19 від «Адреналіну» до центру села Прилуцьке, а в перспективі, у разі ремонту дороги, і до села Сапогове;

- мешканці Прилуцької сільради зможуть обслуговуватись в амбулаторії сімейного типу, яка буду відкрита на вулиці Наливайка в кінці 2016 року, а також звертатися по допомогу до лікарів Центру первинної медико-санітарної допомоги №2. Маленькі мешканці Прилуцької сільради зможуть консультуватися у медиків дитячої поліклініки, що на вул. Чорновола;

- виділення 45 тисяч гривень із бюджету Луцька на придбання обладнання та медикаментів , необхідних для сільського ФАПу;

- ремонт 1,6 кілометра дороги вулиці Богуна, яка зв’язує Луцьк із Прилуцьким, за попередніми підрахунками, потребує 5-6 мільйонів гривень (на умовах співфінансування сільського, міського та обласного бюджетів);

- для дітей з Прилуцької сільради «відкрита» дорога до луцьких садочків. Навантаження на міські дитсадки суттєво не зросте, оскільки, за попередніми підрахунками, в рік з Прилуцького до Луцька прибуватиме в середньому по 50 діток.

ПАНСЬКИЙ ЛІС

Сергій Григоренко додав, що у Прилуцькому є підходяща для міста територія, яку місцеві мешканці називають «панським лісом».

«65 гектарів «панського» лісу – це переважно паї людей, які в переважній більшості, за словами сільського голови Арчибасова, готові продати їх, якщо знайдеться потужний інвестор. В перспективі на об’їзній біля «панського» лісу може постати житловий мікрорайон на 30-40 тисяч людей, де ймовірно збудується дитячий садок… Це як варіант. Можливі інші проекти… Тільки не шкідливе виробництво», - сказав заступник мера.

Насамкінець Григоренко повідомив, що в результаті співробітництва, вже у наступному році Луцьку доведеться вкласти у Прилуцьку сільраду близько 2,5 млн. гривень, значна частина яких піде на ремонт дороги.

«Чи не буде це грою в одні ворота?», - поцікавився депутат Андрій Козюра.

Сергій Григоренко відповів, що кінцевою метою співпраці, як прописано у договорі про співробітництво, є об’єднання Луцька та Прилуцької сільради у територіальну громаду.

СПІВРОБІТНИЦТВО ІЗ ПРИЛУЦЬКИМ – ЦЕ ВІТРИНА

«Площа Ковеля – 6 тисяч гектарів, Луцька – 4,24 тисячі гектарів… Є побоювання, що за кілька років, коли йтиме процес укрупнення областей, Луцьк може стати звичайним провінційним містечком, оскільки Рівне та Житомир вже у дечому на кілька кроків попереду, - зауважив чиновник. - Співробітництво із Прилуцьким – це вітрина… Нам вже відмовили Липини, Жидичин, Підгайці. Інші сільські ради приглядаються до нас, тому співпраця із Прилуцьким – показова для інших сільрад».

Андрій Козюра підкреслив, що Луцьк чимало фінансових видатків передбачає для Прилуцької сільради на благоустрій, проте точної інформації про, що ж конкретно отримує Луцьк взамін, немає ніде.

Григоренко знову завів мову про 65 гектарів «панського лісу» та людські паї, бо земель запасу, як виявилося, у Прилуцької сільради практично нема.

Чиновник каже, що переваги від співробітництва лучани відчують згодом, а поки, щоб мати перспективу, треба вкладати, але нічого не чекати взамін.

* * *

Тим часом окремі прилуцькі депутати «женуть коней»: кажуть, навіщо те співробітництво, давайте відразу об’єднуватися. Навіть звернення відповідне до Луцької міської ради прийняли. Щоправда, його заветував прилуцький сільський голова Валентин Арчибасов. Схоже йому, як і очільникам Луцька, вибори нового керівництва (невідворотні в разі об’єднання) аж ніяк не входять у плани…

Ірина КОСТЮК