Волинь підсадили на «пестицидну голку», - експерти

У Луцьку відбувся круглий стіл, присвячений Міжнародному дню боротьби з пестицидами, який щорічно відзначається 3 грудня.

Традиційно, про проблему хімічних засобів захисту рослин в Україні згадують в контексті проблеми непридатних, які дісталися у спадок від радянського минулого. Проте стрімкий розвиток сільського господарства та міжнародної торгівлі спонукає розглядати цю тему в нових аспектах, адже пестициди використовуються все інтенсивніше, почасти безконтрольно та нераціонально.

Як вберегтися від фальсифікату, що робити з тарою, чи необхідно дослухатися до фітосанітарних прогнозів і чи не варто переходити на інтегрований або альтернативний методи захисту сільгоспкультур від хвороб, бур’янів та шкідників?

Такі запитання звучали на круглому столі: «Увага - пестициди! Альтернатива є?», який відбувся 30 листопада 2016 року, організатором проведення якого стали ГО «Екологічний рух «Твоя земля» та Волинська торгово-промислова палата.

Олександра Тимошенко - голова ГО «Екологічний рух «Твоя земля» закцентувала на тому, що впродовж останніх років потенційна загроза для довкілля та здоров’я людей України, пов’язана з застосування пестицидів, зростає. Це обумовлено низкою чинників. Зокрема малоефективною залишається система контролю використання пестицидів та моніторингу впливу токсичних речовин на стан довкілля; стійку тенденцію до збільшення має кількість контрафактних та фальсифікованих пестицидів; відсутня система навчання професійних та непрофесійних користувачів пестицидів; відсутня стратегія просування альтернативи пестицидам, системи інтегрованого управління шкідливими організмами (IPM) та канали інформування користувачів про них. Значною мірою це стало наслідком прогалин у законодавстві України щодо поводжень із пестицидами.

Лише за період із 60-х до середини 90-х років минулого століття залишкова кількість пестицидів у продуктах, рослинах і тваринах зросла у 9 разів. Після деякого спаду пестицидного навантаження в кінці 90-х на початку 2000-х, в останні 5-6 років знову намітилась тенденція до постійного зростання внесення хімічних пестицидів. Важливо знати, що близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними.

Застосування хімічних пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчових цінностей та смакових якостей сільськогосподарської продукції, знижує урожайність багатьох сільгоспкультур через загибелі комах - запилювачів. За даними наукових установ України тільки від зниження урожаю, внаслідок недоопилення рослин, потенційні втрати становлять близько 2-х мільярдів гривень.
Але сучасне ведення сільського господарства невід’ємно пов’язано з використанням хімічних засобів захисту рослин, адже не так просто позбутися залежності від «пестицидної голки».

З іншого боку, як підкреслила віце-президент Волинської торгово-промислової палати Інна Войло, у суспільстві зростає запит на екологічно чисту продукцію, зелені технології та чисте довкілля. Підвищується екологічна свідомість споживачів і попит на органічну продукцію, посилюється інтерес фермерів та керівників агрофірм до екозбалансованих, біодинамічних, органічних систем ведення землеробства.

Зі слів віце-президента Волинської торгово-промислової палати Інни Войло, нині можна господарювати, звівши до мінімуму використання пестицидів.

- Ми входимо в таку епоху, коли всі підприємці, бізнес, спільнота повинні працювати за принципами «зеленої економіки», ще й на тому і заробляти», – наголосила Інна Войло.

У обговоренні проблеми взяли участь начальник відділу контролю за обігом засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області Світлана Климчук, завідувачка хіміко-токсикологічного відділу ДУ «Волинська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини» ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області Катерина Коровіцька, головний інженер Волинської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» Сергій Штань, лікар загальної гігієни відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень ДУ «Волинського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров’я» Вікторія Футрук, заступник директора департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА Людмила Петриканин, начальник відділення «Науково-дослідний акредитований випробувальний центр» ДП «Волиньстандартметрологія» Юрій Хінцінський, начальник відділу екологічного контролю земельних ресурсів за поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами Державної екологічної інспекції у Волинській області Антоніна Мовяк, завідувач відділу біологічного методу захисту рослин ДУ «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» Василь Єфремов, заступник директора з наукової роботи Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ Оксана Пузняк, представники Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині Олег Галасун, Руслан Хомич, Петро Козлюк.

Зокрема Василь Єфремов зупинився на альтернативному методі боротьби з шкідниками, адже «в кінцевому результаті, інтенсивне, особливо безсистемне застосування хімічних пестицидів призводить не лише до забруднення ґрунтів, джерел води, харчових продуктів, але й до погіршення стану здоров’я населення, зростання дитячої смертності, скорочення тривалості життя людей». За його словами, вихід із ситуації, що склалась - в реалізації ідей інтегрованого захисту і живлення рослин, зокрема впровадження біологічного методу, засобів захисту і живлення рослин.

- Перехід до органічного виробництва особливо актуальний для нашої області, що обумовлено багатьма факторами, - підкреслив Василь Єфремов. - Це і економічно вигідне географічне розташування області, транспортна інфраструктура, в цілому сприятливий для розвитку біологічного виробництва клімат та гідротехнічний режим, забезпеченість трудовими ресурсами, кадровим потенціалом тощо.

Учасники круглого столу дійшли до висновку, що проблема використання пестицидів та пов’язані з цим ризики носять глобальний характер, тому їх вирішення можливе лише у активній співпраці громадських, законодавчих, виконавчих, виробничих, правоохоронних, природоохоронних, наукових кіл та користувачів.

Якщо вдосконалення нормативно-правової бази це процес тривалий і непростий, то найкоротший шлях вплинути на поведінку користувачів засобів боротьби з шкідниками – це систематичне інформування, навчання, зрештою підняття рівня самосвідомості і відповідальності за збереження довкілля.


ДОВІДКА: Щорічно 3 грудня відзначається Міжнародний день боротьби з пестицидами – саме цього дня в 1984 році на пестицидному заводі в Бхопалі (Індія) сталася катастрофа внаслідок якої загинуло близько 2000 чоловік.

За даними ВООЗ, щорічно в світі реєструється близько 2 млн. отруєнь пестицидами, переважно при роботі з ними. Саме пестициди вважаються головною причиною «тихої катастрофи» - так експерти ООН охарактеризували стан ґрунтів в Європі. Одне із попереджень - «Небезпечно для життя!», «Небезпечно!» - завжди присутнє на етикетці пестицидів.

У той же час, як свідчить статистика ФАО (міжнародної продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), середньорічні світові втрати врожаю різних сільгоспкультур від шкідників, хвороб та бур’янів перевищують 30%, тому аграрна галузь вже не може повністю обійтися без використання агрохімікатів, зокрема засобів захисту рослин.
За даними експертів, підприємства України щорічно закуповують близько 100 тисяч тонн пестицидів, із яких вітчизняного виробництва не більше 6 тисяч тонн. На ринку представлені як оригінальні, так і генеричні препарати. Частка контрафактної продукції становить не менше 20% (за різними даними до 35% великої і до 70% - для малої розфасовки).

Галина БЄЛОВА.