Сухі цифри, масовка з освітян і суцільне «одобрямс»: як лучани «обговорювали» бюджет

– Що привело вас на громадські слухання бюджету?
– Мене як керівника дошкільного навчального закладу, звісно, хвилює своє…
– А ваші прохання – бюджетні запити від садочка – передбачені в цьому проекті бюджету?
– Ми цього не почули. Про жоден заклад не почули… Тільки загальні цифри.

Серед десятків «без коментарів» і просто німих усмішок на запитання, з якою метою прийшли на публічне обговорення бюджету і які висновки зробили із почутого – лише кілька приблизно таких, лаконічних діалогів.

Послухати проект луцького бюджету на 2017 рік прийшло 207 громадян. Із них переважна більшість (ризикну припустити, що «перевага» дотягує десь до позначки 99%) – чиновники, освітяни і депутати. Депутати, до слова – далеко не всі, не більше двох десятків. Кілька громадських активістів. Для решти лучан подія минула абсолютно непомітно.

* * *

Ще у серпні луцькі депутати прийняли рішення: до того, як бюджет ляже на стіл членів виконкому, цифри повинні публічно озвучити перед громадою. Відтак, перші громадські слухання бюджету запланували на вечір п’ятниці, 23 грудня.


Іще перед початком слухань стало зрозуміло: аншлагу не буде. Серед присутніх – багато знайомих облич: міські начальники, їхні зами, менш публічні посадовці, керівники комунальних установ. Найбільше – освітян (таким висновком керувалася не лише завдяки інтуїції: як-не-як, а більшість педагогів ні з ким не сплутаєш; все ж після заходу пробувала зібрати враження і цікавилась професією).

Аналізуючи публіку, підкралася підозра: буде нудно. Ні тобі захисника древнього Луцька Ігоря Левчука, який розкаже, як «комсомольці красіво нищать місто»; ні Іллі Токаренка з тазиком, який протестуючи проти відсутності гарячої води якось проводив банні процедури просто в приміщенні міськради… З активних критиків міської влади – хіба Михайло Шелеп, який ще до заходу встиг у соцмережах розкритикувати його: мовляв, проект бюджету не оприлюднили нормально, а десь «закопали» серед інших документів. Іншим активістам, схоже, тема бюджету виявилась абсолютно нецікавою.


Захід розпочала секретар міськради Юлія Вусенко. Коротко пояснила, що «громадські слухання – це офіційний захід, де влада зустрічається з лучанами, знайомиться із їхніми враженнями, думками, зауваженнями та пропозиціями з приводу важливих проблем міського життя». А також пообіцяла: «думки присутніх будуть враховані на засіданнях депутатських комісій, ради та виконкому».

Зачитала регламент, порядок виступів і запитань, оголосила загальний час: дві години. У рядах поруч синхронного пронеслося ледь чутне «у-у-у».


На сцену запросили головного спікера – багатолітню начальницю Департаменту бюджету і фінансів Лілію Єлову.

«Перед прийняттям державного бюджету були внесені окремі зміни до визначення ставок податків та змінено окремі джерела доходів. На жаль, на даний час ці нормативні акти ще не оприлюднені», – зізналася фінансистка у тому, що розрахунки проведено не із стовідсотковою точністю.

Загалом доходів для Луцька на наступний рік запланували у сумі 1 мільярд 854 мільйона гривень.

«Основним джерелом наповнення дохідної частини, як і раніше, залишається податок із доходів фізичних осіб. Це – 61,1% від усіх доходів загального фонду. У порівнянні із надходженнями поточного року, запланований ріст на 22%», – поділилася планами із наповнення міської скарбниці Лілія Єлова. Саму цифру чиновниця не назвала, проте вона є важливою і показовою: 504,8 млн грн до бюджету міста сплатять саме лучани із своїх офіційних доходів.

Для порівняння. Серед інших ґрунтовних доходів фінансистка назвала: плату за землю (99 млн грн), єдиний податок від суб’єктів господарювання (93,7 млн грн), акцизні збори (83 млн грн), податок на нерухоме майно, який сплачують із 2015 року власники квартир, більших за 60 кв.м (11,8 млн грн).


«Традиційно найбільшу питому вагу складає оплата праці працівників бюджетної сфери. При розрахунку видатків на заробітну плату враховане рішення уряду про мінімальну зарплату 3200 грн та посадового окладу працівника першого тарифного розряду 1600 грн. Середня заробітна плата зросте на 50%», – разом із доплатами і надбавками, які передбачені законодавством, оплата праці луцьких «бюджетників» піде 726,5 млн грн.

Фінансистка зауважила, що при формуванні бюджету особливу увагу звертали на утримання доріг та інфраструктури: на прибирання вулиць виділять 13 млн грн, озеленення – 7 млн грн, зимове утримання – 2,5 млн грн; загальна сума на поточні роботи – 46,4 млн грн. На капремонт житлового фонду запланували 38,6 млн грн.


Після виступу Лілії Єлової бажаючим запропонували задавати запитання. Першим до мікрофона пішов Михайло Шелеп – громадський активіст, член «Народного контролю» і зовсім недавно – кандидат у голови Княгининівської об’єднаної громади.

«На який відсоток забезпечені витрати навчальних закладів – шкіл і садочків?» – поцікавився Шелеп.

«На місто перекладені значні обов’язки і сума складає близько 200 млн грн, і на жаль забезпечити в повному обсязі ті потреби, які декларують наші навчальні заклади, не вдалося», – чесно зізналася Єлова, але нагадала, що і цьогоріч, і наступного року бюджет профінансував миючі засоби, тож батьки здавати на таке гроші не повинні.

Ще одне питання від Шелепа – знову про навчальні заклади. Питає, чи робили прорахунки, щоб бюджет знову взяв на себе хоча б часткову оплату харчування учнів початкових класів. «Обрахунки робилися, харчування для 1-4 класів коштує 30 млн грн», – відповіла фінансистка, та про сам факт оплати – ні слова.


Наступні два запитання – від екс-керівника волинського «Ощадбанку» Віктора Смолярчука: про зменшені надходження від акцизу та гроші для кредитування. «Якщо сума від акцизу буде меншою, держава доплатить на рівні поточного року, коли будуть розроблені механізми», – передала Єлова поки ще неофіційні обіцянки держави. Стосовно кредитування, нагадала, що Луцьк бере запозичення у програмі НЕФКО для впровадження енергозбереження в бюджетних закладах.


Депутат-укропівець Борис Смаль поцікавився коректністю розподілення грошей в «освітній» частині бюджету розвитку: із 3,5 млн грн значна частина, а саме – 3 млн грн йде на купівлю автобуса. «Чому так побудована першочерговість? Якби я приймав рішення, що спочатку купляти – комп’ютер чи автобус, я б спершу купив комп’ютери в дитсадки, бо це – знання», – зауважив обранець. У відповідь Лілія Єлова заспокоїла депутата: цього року – перевиконання бюджету і ще близько 60 млн грн надійде до бюджету розвитку, тож якщо депутати вирішать – будуть і комп’ютери.


Також Бориса Смаля цікавило виділення коштів на капремонт амбулаторії на вул. Корольова, а його колегу Олександра Кравченка – розробка проектно-кошторисної документації дитсадка №15 у Дубнівському мікрорайоні. Точніше – повторна поява такої витрати у 2017 році, у той час, коли такі роботи мали фінансуватися ще цього року, а наступного – вже відбуватися саме будівництво. Відповідь вирішив дати перший заступник міського голови Тарас Яковлєв: «Довго обирали місце під цей дитсадочок, питання вже врегулювали. Проект розробляється, але не встигли в цьому році, тому переносимо фінансування на наступний», – пояснив чиновник.


«Чи передбачені в бюджеті кошти на співфінансування встановлення лічильників?» – поцікавився депутат обласної ради Михайло Імберовський, нагадавши, що у 2015 році «Самопоміч» ініціювала подібну програму. На запитання отримав схвальну відповідь.


Член Громадської ради при міському голові Тетяна Дацишина запитала, на якій підставі виділяється 2 млн грн для муніципальної поліції на демонтаж незаконно встановлених конструкцій, якщо порушники самі сплачують за це. «Якщо людина забирає свою малу архітектурну форму – кошти платить і вони йдуть до бюджету. І цими коштами ми фінансуємо знесення наступних незаконно встановлених об’єктів», – запевнила Єлова.


«Також хотіла б спитати: скільки кілометрів за день проїжджає транспорт комунального підприємства «Ласка», – додала жінка, проте відповіді не отримала – лише сміх із залу. Хоча після паркану за півмільйона, вартість бензину для «ловців» безпритульних тварин дуже ймовірно могла б виявитися зовсім несмішною…


Після запитань – пропозиції. Борис Смаль пропонує на майбутнє змінити формат обговорення бюджету: «голі» цифри людям нічого не говорять, на «захищені» статті типу зарплат лучани не вплинуть, а от те, про що треба говорити – бюджет розвитку. А йому під час перших обговорень приділили мало уваги.


Із категоричною заявою біля мікрофона з’явився депутат Павло Данильчук, який у раді займає посаду голови бюджетної комісії. «Повірте мені, після засідання нашої комісії – буде інший бюджет, я вам гарантую», – заявив обранець. Пізніше, в приватній розмові додав: окрім депутатських правок, у бюджет нерідко втручається і виконком. Тому яким би його не обговорили і не затвердили, а суми однаково «літатимуть» від однієї до іншої точки призначення…

Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)