Волинські реалії: на три села тільки в одному є інтернет

Закони є, а комп’ютерів - катма. Технології до глибинки Волині ще не дійшли, а держава вимагає електронного врядування.

До складу Журавичівської сільради входять три села – Миків, Домашів та Журавичі. Інтернет є лише в останньому, та й то лише в небагатьох, пишуть "Волинські новини".

Адмінбудівля сільради теж невеличка, сесійної зали немає. Усі сесії відбуваються в кабінеті голови, а урочисті засідання – у бібліотеці. У приміщенні сільради – два комп’ютери, один з яких придбали для бухгалтера за спонсорські кошти.

За словами Журавичівського сільського голови Алли Гонтар, на балансі ради перебуває пожежна частина, а відповідно, левову частку коштів виділяють на її утримання. Дохід у бюджет – невеликий.

Голова для роботи використовує власний комп’ютер. Інтернет у сільраді є, але часто працює з перебоями, особливо взимку та у дощову погоду. Про роботу ради, як і в інших селах, інформують на звичайних дерев’яних дошках для оголошень.

Тому уявити, як сільські обранці мають подавати електронні декларації про доходи, - складно. З року в рік склад ради особливо не змінюється. Охочих працювати на громадських засадах більше не стає.

Голова Журавичівської сільради Алла Гонтар торік уже виготовляла електронний ключ для декларації. Пригадує, що лише цей процес забрав чимало часу – аж два місяці, а до Луцька довелося їхати чотири рази.

Алла Анатоліївна додає, що і працівники апарату ради, і депутати досі заповнювали паперові декларації. Не проти робити це й надалі.

«Вчасно, а це до 1 квітня, подати електронні декларації ми просто не зможемо, – каже голова. – Кожна сільрада має від 12 до 20 депутатів, а ще додайте працівників апарату. Скільки ж це треба буде зробити тих електронних ключів? А документи на їх виготовлення подає особисто декларант. Так само забрати ключ може лише він».

До слова, проїзд із Журавичів до Луцька й назад коштує 100 гривень.

Депутати Журавичівської сільради Олена Мосійчук та Лариса Гордовська зауважують, що без допомоги декларацію точно не заповнять, адже з комп’ютером не вміють працювати. Окрім того, жінки мають постійні місця роботи, а тому навіть фізично немає можливості стільки часу витрачати на цю всю тяганину.

Завідувачці журавичівського дитсадка Наталії Сахнюк комп’ютер та інтернет украй потрібні для роботи. Однак придбати техніку наразі сільрада не може, бо немає грошей. Тому для роботи Наталія використовує комп’ютер сільради.

Депутат чотирьох скликань Тетяна Максимчук звертає увагу на те, що серед депутатів – багато людей уже старшого віку. Для них робота за комп’ютером – це ціла наука, засобів для опановування якої в сільській місцевості фактично немає.

Алла Гонтар слушно зауважує, що передусім слід забезпечити розвиток села, створити умови для його соціально-економічного розвитку, а потім уже запроваджувати електронні декларації. Сьогодні ж українське село опинилося на межі занепаду й виживання. Центральній владі немає до нього діла.