Підземний перехід міг з’явитися у Луцьку ще за Союзу

Проект створення підземного переходу у Луцьку з’явився ще у 1980-х роках.

Про це розповів луцький архітектор Олександр Балан у інтерв’ю інфомаційному агентству Волинські новини.

СПРАВА СТОЯЛИ ЛІТАКИ, А ЗЛІВА – ГОРОДИ МАКУ

Архітектор розповів історію із 1980-х:

«У той час в районі проспекту Соборності майже не було забудови. Там, де зараз «Там-Там», стояли літаки, а з іншого боку були городи, засіяні маком», - пояснив він.

І зазначив, що тоді у Луцьку працював Віталій Троцюк – головний архітектор інституту Діпроспецавтотранс. На той час це була потужна проектна організація, яка займалася містобудуванням, транспортом, дорогами. Мером міста в ті роки був Костянтин Литвиненко, колишній вчитель.

«Так-от, Троцюк запропонував на тому місці, де зараз міст, облаштувати повноцінну транспортну розв’язку. Він розробив її грамотно, і вона б працювала так, що в цій зоні взагалі не потрібен був би світлофор. У вздовж залізничної колії мала бути ще одна дорога. Запропонований був цілий транспортний вузол з розрахунку майбутніх змін у міській забудові», - розповів архітектор.

Він також додав, що Троцюк прив’язав автовокзал навпроти залізничного вокзалу, з’єднавши їх надземним переходом.

«А під проспектом Соборності, під насипом, в районі сьогоднішнього Там-Таму, запропонував покласти 3-метрову в діаметрі бетонну трубу і, «затампувати» її з двох боків бетоном, щоб потім, після забудови території, відкрити і створити підземний перехід, про який зараз так багато говорять», - зазначив Балан.

АРХІТЕКТОРА ВИСМІЯЛИ, ПРОЕКТ ПЕРЕМАЛЮВАЛИ

«Але ж уявіть собі: 1985 рік. Автомобілів на дорогах мало. Там літаки, а там – мак. Архітектора за цей проект висміяли, називали його фантазером і марнотратцем. Архітектор міста тоді Пересадько, який підтримав Литвиненка і Славік Матвіїв, цей же проект «на коліні» перемалював, половину розв’язки ліквідував», - розповів Олександр Балан.

З його слів, тоді додаткові смуги руху вздовж залізниці ліквідували. Тепер на тій пропонованій дорозі стоять кіоски ринку, автостанцію взагалі пересунули у випадкове місце.

«А там мав бути потужний транспортний вузол і це була розумна, перспективна ідея.А за підземний перехід «в нікуди» архітектора мер назвав «ідіотом». А тепер, що ми маємо на цій ділянці?», - додав архітектор.

Він зазначив, що ця істрія ілюструє суть проблеми архітектури:

«Для людей необізнаних з містобудуванням, відтерміновані наслідки дій – це річ ефемерна, неявна. Адже треба прораховувати наслідки проектних рішень хоча б на 20 років вперед. А це дуже не просто».

«ЦЕ ЩЕ НЕ ПІК ПРОБЛЕМ, ДАЛІ БУДЕ»

Олександр Балан зазначив, що архітектор ще в середині 80-х років минулого століття передбачав великі транспортні потоки на проспекті Соборності:

«Марно. Як результат - там і досі немає переходу, чимало людей в цій зоні постраждало і загинуло. І всі ці травми та смерті - на совісті тієї людини, яка не дозволила у 80-х роках реалізувати нормальний транспортний вузол і зробити перехід».

І запевнив, що нинішній стан – це ще не пік проблем:

«Біля автостанції сьогодні будується величезний молитовний будинок. Туди будуть з’їжджатися прихожани. А це сотні автомобілів. Де вони паркуватимуться? Там уже з транспортом і так величезні проблеми через розташування ринку і численних напівпорожніх торгових центрів. Усе це – відголосок помилки 1985 року».