«Я зміг побачити місто руками»: у Луцьку з’явилася унікальна тактильна карта

У Луцьку презентували першу стаціонарну тактильну карту історичної частині міста для людей із порушенням зору.

Проект «Тактильна карта історичної частини Луцька для людей із вадами зору», авторства Дмитра Авраменка і Оксани Жук, не пройшов відбір транскордонних проектів «Україна – Польща – Білорусь», проте опинився серед переможців конкурсу малих грантів DreamActions (Активуй свою мрію) на кращий міський проект від фонду CANactions і Western NIS Enterprise Fund (США).

За словами Дмитра Авраменка, потрібних технологій для виготовлення тактильної карти в Україні не виявилось, тож її змушені були виготовляти у Польщі.

«Саму карту, тобто верхній шар, виготовляли у Познані. Це склало велику проблему в плані комунікації. Був довгий процес погодження, бо треба було консультуватись ще й зі спеціалістами з Києва з кафедри тифлопедагогіки. Були чітко обмежені рамки виконання проекту – не пізніше 1 серпня. А ще це виявилось дорогим задоволенням. Вартує така карта 3 600 доларів, проте нам зробили 50 % знижки, враховуючи, що це грантові кошти, перший проект, тому нам поляки пішли на зустріч», – розповів керівник проекту Дмитро Авраменко.

Розташована карта на території замку Любарта. Для її доповнення створили аудіо-супровід, який дасть можливість усім охочим дізнатися про історико-культурну спадщину Луцька.

«Ця карта є дуже великим досягненням для нашої держави і для нашої області. Для незрячої людини це велика потреба, бо, коли ти не бачиш з дитинства, у тебе є можливість спробувати все на дотик. Я нічого не бачу, однак відчуваю наш замок, вулиці старого міста… Так я зміг побачити місто руками», – поділився враженнями член ВГО «Генерація успішної дії» Едуард Поліщук.

Карти історичної частини Луцька шрифтом Брайля передадуть освітнім закладам міста, де навчаються люди з порушенням зору, відповідним громадським організаціям. Можливо, стаціонарна карта з’явиться й поблизу Центру туристичної інформації.

«Ми орієнтуємося на європейські стандарти і нічого вигаданого у цій карті немає. Карти і схеми – не єдине, що може бути. Наприклад, рельєфні зображення допомагають скласти уявлення про замок, про браму замку. Людина, яка не бачить, але була в замку, може не уявляти як він взагалі виглядає.

Дуже хочемо, щоб наступним об’єктом, який з’явиться у замку Любарта, був його макет. Усі об’єкти повинні бути доступними як для людини, котра немає жодних проблем, так і для тих, хто має тимчасову непрацездатність, чи для мами з візочком», – наголосила викладач кафедри тифлопедагогіки ФКПП НПУ імені М. П. Драгоманова Ганна Серпутько.