Син отримав татковий орден: загиблого під Іловайськом волинянина вшанували всім селом

У рідному селі вшанували пам’ять бійця «Світязя», який загинув під Іловайськом.

Три роки тому, 29 серпня, виходячи «зеленим коридором» із Іловайського котла, загинув летейнант міліції, командир взводу № 2 Роти патрульної служби міліції «Світязь» УМВС України у Волинській області Максим Ляшук (позивний «Яр»).

Сьогодні на батьківщині Героя, у селі Острожець Рівненської області, відбулася панахида на могилі військовослужбовця.

Помолитися та вшанувати світлу пам’ять Максима зібралися родина, друзі, побратими із «Світязя», самооборонівці Волині та Млинова, сільський голова Тарас Гордійчук та просто небайдужі односельчани. Охочі змогли висловити свою жалобу за бійцем спецпідрозділу.

Здійснювали богослужіння місцеві священики о.Роман, о.Вадим та о.Іван та о. Андрій із ГО «Військові капелани Волині». Опісля панахиди син Максима Ляшука Матвій отримав татковий орден «Лицарський хрест добровольця» від «Всеукраїнсько союзу ветеранів АТО». Такі ж нагороди отримали ще декілька присутніх бійців.

Потому усі вирушили помолитися і на могилі Героя-добровольця. Там побратими з Самооборони Волині вшанували військового салютом – тричі вистріливши у повітря.

Батько Максима Володимир щиро подякував усім, хто прийшов цього дня вшанувати пам’ять його сина. Голова Острожецької сільської ради Тарас Гордійчук зазначив, що це є нашим обов’язком пам’ятати тих, завдяки кому ми зараз маємо мирне небо.

«Ми завжди пам’ятатимемо, важливо, щоб і наша молодь ніколи не забувала подвиг цього Героя», – додав Тарас Миколайович.

Далі відбувся жалобний обід, де охочі ділилися своїми спогадами і приємними моментами, пов’язаними із Героєм.

Довідково:

Лейтенант міліції. Народився 18 травня 1989 року у Луцьку. Закінчив Луцький інститут розвитку людини університету «Україна», спеціальність – «Фізична реабілітація». Після служби у лавах Збройних Сил України працював у роті судової міліції «Грифон» УМВС, був помічником оперуповноваженого відділу швидкого реагування «Сокіл» УБОЗ УМВС.

Був командиром взводу № 2 Роти патрульної служби міліції «Світязь» УМВС України у Волинській області. Спершу, отримавши травму в підрозділі УБОЗ «Сокіл», Лящук проходив довгу реабілітацію, однак здоров’я не дозволяло повноцінно виконувати службові обов’язки. Тому після служби в міліції став вчителем. Любив працювати з дітьми, ходив з ними в походи: Ляшук став одним із перших добровольців, які поповнили лави «Світязя».

Його вибір був зважений та рішучий. Він вдруге одягнув міліцейську форму. І в останнє. Колеги тепер пригадують, що коли бійці проходили підготовку перед від’їздом на схід, «Яр» — саме так вони називали лейтенанта Лящука, ділився своїми знаннями, які отримав за роки служби у міліції.

Вчив багатьох елементарних речей — правильно тримати зброю, звільняти захоплені об’єкти, захоплювати заручників. Про сім’ю говорив мало, але із надзвичайною теплотою.

Часто переглядав сімейні фото у своєму мобільному телефоні. У Максима залишились дружина та маленький син.