«Він віддав своє життя за Україну», - Фелонюк про волинського капітана СБУ

Юрій Федонюк розповідає, коли триває гібридна війна Росії проти України, про нелегальну зброю, та багато інших завдань СБУ у Волинській області.

Які найактуальніші виклики зараз, коли триває гібридна війна проти нашої держави, постають перед управлінням Служби безпеки України у Волинській області? Пам’ять про якого офіцера свято шануватимуть і силовики, й всі волиняни? Наскільки підтверджуються фактами закиди працівникам спецслужб у «кришуванні» бізнесових структур, незаконного видобутку бурштину? У якій мірі відповідає дійсності твердження, що Волинь стає форпостом «Русского мира»? На такі та інші запитання відповідає начальник управління Служби безпеки України у Волинській області Юрій Фелонюк, - пише Волинська Правда.

Про нелегальну зброю, диверсійно-розвідувальні та терористичні групи.

– Юрію Васильовичу, хоч від Волині – порівняно далеко до лінії фронту (маю на увазі Донбас), наша прикордонна область по-своєму екстремальна для силовиків, для спецслужб. Які з цих викликів на сьогодні, коли де-факто четвертий рік триває війна Росії проти України, найактуальніші для управління Служби безпеки України у Волинській області?

– Звичайно, гібридна війна Російської Федерації проти України впливає на всі сфери життя держави. За цих умов вразливими є усі регіони і віддаленість від кордону з РФ значення не має. УСБУ у Волинській області спрямовує свої зусилля на забезпечення стабільності у регіоні, недопущення розхитування ситуації провокативними діями, рейковими протестами тощо. Зокрема, одним з актуальних викликів для регіону є нелегальний обіг зброї. Наші земляки гідно виконують свій обов’язок у районі проведення антитерористичної операції. Однак дехто із них, повертаючись додому, незаконно привозить зброю та боєприпаси.

– Щоб потім продати?

– Пояснення різні. Хтось виправдовується, що брав зброю чи боєприпаси нібито для самозахисту. Хтось справді має намір таким чином підзаробити. Управлінням задокументовано та припинено десятки таких фактів. Ми звертаємо особливу увагу на це, закликаємо громадян скористатись своїм законним правом добровільно здати нелегальну зброю, адже вона може бути використана для вчинення кримінальних злочинів або для дестабілізації ситуації в регіоні. В Управлінні активно працює група, що займається питаннями протидії терористичній та диверсійній діяльності. Ми постійно проводимо навчання з особовим складом усіх суб’єктів протидії тероризму. У тому числі – і щодо протидії диверсійно-розвідувальним групам, відпрацьовуємо антитерористичний захист об’єктів критичної інфраструктури Волині.

– Порівняно нещодавно в одному з поліських районів нашої області начебто вдалося затримати диверсантів? Чи це лише чутки, фантазії місцевих жителів?

– Дійсно, недавно ми проводили навчання у Ратнівському районі щодо організації взаємодії суб’єктів влади, правоохоронних органів для виявлення диверсійно-розвідувальних груп. Навчання відбулися успішно, не в останню чергу завдяки небайдужості волинян. Так, за легендою навчань, група умовних диверсантів з автоматами, одягнутих у військову форму не українського зразка, зайшла до сільського магазину. Умовні диверсанти розпитували продавчиню про дорогу до держкордону тощо. Жінка не розгубилась і повідомила місцеві правоохоронні органи про підозрілих озброєних осіб, у результаті чого група умовних диверсантів була затримана. Тому, висловлюю щиру вдячність волинянам за небайдужу громадянську позицію, адже саме завдяки активним їх діям ми можемо швидко встановити зловмисників, які мають намір дестабілізувати ситуацію та попередити протиправні дії.

«Він віддав своє життя за Україну»

– Війна проти України триває і триватиме ще, очевидно, довго. Це відчувають у буквальному розумінні на собі й волиняни-працівники СБУ.

– Управління з перших днів російської агресії бере активну участь в антитерористичній операції. Значна частина співробітників УСБУ пройшла через ротації на Сході. Це тривалі відрядження. До речі, чергова наша група на початку вересня тільки повернулась звідти. Основним завданням співробітників є протидія розвідувально-підривній діяльності спецслужб РФ та диверсійній роботі російсько-терористичних груп. Крім того, СБУ вирішує низку комплексних питань, зокрема, аналіз оперативної ситуації, тренування персоналу, вдосконалення взаємодії з усіма задіяними в АТО силовими структурами, вдосконалення пропускної системи, боротьба з корупцією та ін.

– Протидіючи ворогу, офіцери Управління СБУ, часто вони – кращі з кращих, ризикують своїми життями. Ціна майбутньої нашої перемоги дуже дорога…

– Вирушаючи на Схід, військовослужбовець чітко розуміє усю важливість поставлених перед ним завдань та усю небезпеку їхнього виконання. Але кожен з нас ні на мить не вагається, адже на кону зараз найдорожче для держави – її свобода та незалежність. Ми зобов’язані відвоювати для нашої країни мир. Служба безпеки України втратила уже 23 військовослужбовці, які віддали своє життя за Україну. У березні 2015 року не оминула біда і наше Управління – у місті Волноваха Донецької області під час виконання свого військового обов’язку загинув наш співробітник капітан Віктор Мандзик. На честь Віктора Мандзика названо курс у Національній академії СБУ. Там же й відкрили пам’ятну стелу. А на будівлі Управління СБУ у Волинській області ми розмістили пам’ятну дошку. Він віддав своє життя за Україну. Віктор Мандзик – зразок мужності та професіоналізму, відданості своєму обов’язку. Він назавжди залишиться прикладом для усіх нас, а особливо для молодих співвітчизників, які тільки розпочинають свою військову службу. Про цю непоправну втрату ми будемо пам’ятати завжди.

«Варта порядку»: крапки над «і» розставить суд

– Ряд аналітиків акцентує увагу на тому, що нині структури СБУ працюють найфаховіше, найефективніше, відстоюючи національні інтереси нашої держави. Водночас час від часу звучать закиди у начебто «кришуванні» (даруйте за русизм) інтересів регіональних бізнесово-кримінальних, з дозволу сказати, еліт, зокрема тих, які намагаються «приватизувати» видобування-збут бурштину? Хотілося б почутії з цього приводу Вашу думку.

– Спочатку щодо кришування. Керівництво Служби безпеки України вживає безпрецедентні заходи з недопущення корупційних проявів у системі Служби. ПІд час цієї роботи негідні співробітники виявляються, вказані факти не приховуються, відбуваються відкриті судові процеси. Тому говорити про те, що СБУ діє в інтересах якихось еліт на сьогодні абсолютно безпідставно. А щодо видобутку бурштину, з цього приводу не раз зазначалося, що слід насамперед говорити про умови, які не дозволяють докорінно подолати такого роду протиправні прояви. Це – недосконалість законодавства, складна економічна ситуація в окремих районах і селах, низька ефективність структур самоврядування та природоохоронних органів на місцях тощо. Управління, реалізуючи аналітичну функцію спецслужби, підготувало пропозиції до законодавчого органу, органами місцевої влади щодо внесення змін у нормативну базу. Ми пропонуємо конкретні шляхи стабілізації та розв’язання проблеми, черга за законодавцем.

– Це стосується і Волині?

– Наведу свіжий приклад. Зовсім недавно був затриманий працівник Управління, який отримував неправомірну вигоду за допомогу в ухиленні від мобілізації. На сьогодні йому повідомлено про підозру. Проходить досудове розслідування. Матеріали будуть передані до суду, який визначатиме ступінь вини та призначить покарання.

– Нещодавно Управлінням СБУ у Волинській області були оприлюднені факти стеження за громадянами з боку групи осіб, які позиціонують себе як члени громадського об’єднання з охорони правопорядку на Волині. Тож не можу не запитати Вас, Юрію Васильовичу, щодо діяльності (у тому числі – у контексті законності) «Варти порядку». Записи телефонних розмов, фото – це лише верхня частинка «айсбергу»? СБУ може оприлюднити і більше інформації?

– СБУ не наділена повноваженнями щодо оцінки діяльності того чи іншого громадського об’єднання, у яке входять десятки, а то й сотні громадян. Ми протидіємо протиправній діяльності окремих осіб, при цьому робимо це незалежно від того, членами яких об’єднань, партій чи рухів вони є. СБУ, наголошую, не є політизованою структурою. У нас є свої функції, компетенція, ми працюємо виключно в рамках закону. Тому якщо вчиняється правопорушення, ми негайно на це реагуємо і припиняємо протиправну діяльність. Усі перед законом рівні.

– Можна дещо деталізувати?

– Нещодавно на брифінгу з дозволу слідчого була оприлюднена інформація про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо порушення недоторканості приватного життя. Зокрема, ми оприлюднили ряд телефонних розмов між керівником громадського формування та його підлеглими, у яких ми знаходимо підтвердження незаконної діяльності цих осіб. На сьогодні ми більше інформації оприлюднити не можемо, щоб не завдати шкоди досудовому розслідуванню. Однак, я можу пообіцяти, що це кримінальне провадження після завершення досудового розслідування буде передане з обвинувальним актом до суду. І вже суд розставить усі крапки на «і».

Про стосунки з владою і про те, чи Волинь – форпост «Русского мира»

– У квітні минуло два роки, відколи Ви очолюєте управління СБУ у Волинській області. Можна говорити про те, що склалися дружні стосунки (чи вони суто робочі) з чинними головами ОДА та облради Володимиром Гунчиком та Ігорем Палицею? Відповідають дійсності чутки, що голова обласної ради викликав до себе (чи для узгодження планів, чи просто для знайомства) силовиків і тільки Ви не прибули на цей виклик чи запрошення? Якщо це так, то чим зумовлений цей вчинок?

– Намагаємося підтримувати тісні, ділові стосунки з керівництвом усіх обласних органів державної влади та місцевого самоврядування, більше того, вважаю, що такі стосунки є обов’язковою умовою виконання СБУ своїх завдань. Адже успішна робота Управління була б неможлива без сприяння органів місцевої влади, взаємодії з правоохоронними та державними контролюючими органами. Для прикладу, така тісна співпраця дозволяє у ході проведення спільних тренувань виявляти слабкі ланки у системі антитерористичної захищеності важливих об’єктів, своєчасно реагувати на загрози. Крім того, я, як керівник Управління, та мої підлеглі постійно беремо участь у нарадах з актуальних питань життя регіону. А інформація про те, нібито голова облради викликав до себе силовиків – це фейк. З Ігорем Петровичем (Палицею, – ред.) у нас нормальні робочі стосунки. Ми спілкуємося, зідзвонюємося, коли це необхідно. І результати виконання Управлінням завдань у рамках своїх законних повноважень не впливають на наші комунікаціі.

– Традиційно вважається, що Волинь – це далеко не форпост «Русского мира». Однак «п’ята колона» Кремля і в нас усе відчутніше заявляє про себе. Чи, можливо, аналітики (в тому числі – й ми, журналісти) «згущують фарби»?

– Слід пам’ятати про те, що, крім бойових дій на Донбасі, наш ворог веде проти нас т.зв. «гібридну» війну. Ця тактика спрямована на руйнацію державного ладу, підрив авторитету вищих органів влади. Ворог намагається нейтралізувати чи паралізувати свою жертву зсередини, наносить точкові удари. Гібридна війна ведеться скрізь, і на Волині у тому числі. Це проявляється, зокрема, і у поширенні т.зв. «пацифістських» настроїв серед населення (відповідну акцію Ви якраз і досліджували на шпальтах «Волинської правди»). Водночас хочу нагадати, що на Службу безпеки України покладено обов’язок захисту прав і свобод громадян України, незалежно від національності та віросповідання. Ми знаємо, що великі патріоти України можуть спілкуватися різними мовами. Проте ми не дамо жодного послаблення тим, хто намагається завдати шкоди українським національним інтересам.

А щодо «Русского мира», то я закликаю громадян дивитися на світ відкритими очима. Волиняни мають можливість побувати у Європі, порівняти європейське ставлення до людини, до дотримання законності із ситуацією в Росії. Попри це, незважаючи на проблеми, які можуть виникнути у наших співвітчизників під час перебування в РФ, деякі з громадян України продовжують туди їздити, наражаючи і себе, й свої родини на реальну небезпеку. За прикладом далеко ходити не треба. Достатньо згадати таких незаконно заарештованих у Росії українців, як Станіслав Клих, Микола Карпюк, Роман Сущенко, Павло Гриб та ще десятки інших. Тому тим волинянам, які ще не відмовилися від традиції їздити в Росію, раджу вирішити для себе, що головніше: сумнівний заробіток чи власні життя і свобода.

– Якщо не заперечуєте, Юрію Васильовичу, – особисте запитання. Ви працювали в Києві, у Чернівцях, не жалкуєте, що довелося ці міста «поміняти» на Луцьк? Пригадуєте народну констатацію: «У тому Луцьку – все не по-людськи, кругом вода, всередині – біда»… Як Вам тут ведеться?

– Мені подобається Луцьк! Я родом із Хмельниччини, з обласного центру. Він духом, менталітетом схожий з обласним центром Волині. Так склалося в мене у житті: спочатку – працював на Хмельниччині, де залишилось багато друзів, знайомих, там живуть мої батьки та рідня. А потім (це був найскладніший період) – відбувся мій переїзд до Києва, який, завдяки своєму ритму життя, навчив мене швидко і виважено приймати важливі рішення. Далі були Чернівці. А Волинь – це вже четвертий регіон, де два з половиною роки проходжу службу. За цей час для мене Луцьк став і моїм містом. Я забрав сюди сім’ю – дружину та двох доньок, які також полюбили Волинь.

– Ваш шлях у спецслужбу до певної міри нетиповий.

– Так, родичів у правоохоронній системі немає. Тато – лікар, він дуже хотів, щоб я пішов його шляхом і працював у медицині. Та сталося інакше. Вже із сьомого класу я вирішив, що буду працювати у галузі юриспруденції. А в одинадцятому класі, прочитавши Закон «Про Службу безпеки України», вирішив, що хочу працювати саме там, хочу приносити користь своїй державі. Я ретельно готувався до вступу та став курсантом Національної академії Служби безпеки України. Після її закінчення почав працювати в спецслужбі. Це суто мій вибір, про який я ніколи не жалкував.

– Свого часу, на початку дев’яностих, волинських журналістів не так і рідко запрошували на різні дійства в СНБУ, яка стала відтак СБУ. Пригадую, як під час одного з них вручали лейтенантські погони й пістолет хлопцеві з нового поповнення, а бабуся-ветеран говорила гордо й голосно сусідці: «Посмотри, точно такой же, как дедушка». Відомо, у якій структурі служив той дідусь, а внук «пішов по його стопах», хоч, цілком вірогідно, збирався працювати (і, певне, таки працював) на Україну. Я це розумів, але серце не могло вірити… Хотілося, аби в СБУ прийшли справді нові люди, не зациклені на досвіді тих, хто професійно воював проти України. І це вже стає дійсністю.

Дякую за інтерв’ю! Дай Боже Вам, представникові нової генерації, Вашим колегам і підлеглим усіх гараздів, щоб їхнім життям ніщо не загрожувало.

– Нам усім потрібно, щоб закінчилася ця війна. Але перемогою. Нам потрібна Перемога і ми її здобудемо!

Напередодні Дня захисника України я хочу привітати усіх співвітчизників з цим святом! Українці – гордий та свободолюбивий народ, який вміє перемагати! З покоління в покоління нам від пращурів передаються патріотизм, мужність, героїзм та любов до України. Сьогодні ми вкотре стали на захист своїх кордонів та свого суверенітету! Тож нехай Пресвята Богородиця захистить усіх мужніх воїнів, які захищають нашу країну від загарбників. Вічна пам’ять усім, хто віддав життя за Україну. Бажаю щастя, здоров’я, тиші і миру нашій державі! Слава Україні! Слава Героям!

Довідково:

Фелонюк Юрій Васильович народився 9 квітня 1979 року на Хмельниччині. У 2001 році закінчив Національну академію Служби безпеки України. Починав роботу на посаді оперуповноваженого Управління СБУ в Хмельницькій області. На різних посадах в УСБУ у Хмельницькій області пропрацював до 2011 року. З 2011 до 2014 року працював в Управлінні СБУ у м. Києві, а в липні 2014 року був призначений заступником начальника обласного Управління СБУ в Чернівецькій області. Із серпня того ж року до березня 2015-го виконував обов’язки начальника Управління СБУ в Чернівецькій області. У квітні 2015 року призначений на посаду начальника Управління Служби безпеки України у Волинській області.