Тусовки в гуртожитку та секс в аудиторії: відомі волиняни поділились спогадами про студентські роки

Кажуть, студентські роки – найкращий період у житті. Це перші кроки у самостійне доросле життя, вихід з-під батьківської опіки, нові знайомства, відсутність сну та божевільні вчинки.

До Міжнародного дня студентів ми вирішили поцікавитися у VIP-ів чим же їм запам’яталися студентські роки, - пише Волинський інформаційни портал.

Захар Ткачук, директор та засновник Молодіжного центру Волині, описав студентські роки як період рок-н-рольного життя.


«Якщо у школі я навчався, то університет ділив між рок-тусовками і громадською роботою. Тоді найбільше займався розбудовою патріотичного середовища України. Тому на навчання часу бракувало, хоча не можу сказати, що мав погані оцінки та знання.

Я навчався на географічному факультеті тоді ще ВНУ ім. Лесі Українки.

Щодо вчинків, то такого було багато і по-різному завершувалось. Більшість історій залишаться лише у пам’яті колег і друзів, але найяскравіші моменти - це концерти в Майдані, у приміщенні колишнього Луцького гуманітарого університету, Форпости Колоса у кінотеатрі «Зміна».

Журналіст Констянтин Яворський ділиться, що усе його навчання у Луцькому технічному університеті можна назвати яскравим.


«З другого курсу, коли в життя увійшов КВН, навіть сесії не могли зіпсувати настрій. Керівництво вузу всіляко сприяло нам, гумористам, адже ми прославляли заклад на теренах всієї України. Тому ми трішки перевищували повноваження. Багато разів репетиції затягувалися до пізньої ночі, деякі з них переходили з роботи у повний відрив.

Однією зі супутніх розваг було обливання водою з пластикових пляшок у темних лабіринтах університету. За тактикою це був свого роду пейнтбол, лазертаг. Ще вночі коридори плавали, стіни були мокрими, проте на ранок вода не залишала слідів. Це маленьке хуліганство було нашою невеликою таємницею, яка нам додавала адреналіну».

Вікторія Поліщук, режисер, може похизуватися двома вищими освітами, тому і студентське життя у неї було дещо триваліше.


«За першою освітою я режисер масових заходів, закінчила Волинське державне училище культури і мистецтв ім. І.Стравінського. Як можна прогулювати пари, якщо в тебе щодня по розкладу сценічна та акторська майстерність, режисура, особливості гриму, хореографія, пластика, вокал ?

Я щаслива, що обрала для навчання творчий фах, адже коли мої друзі готували нудні завдання та лекції, жалілися на сірі студентські будні, я розуміла, що у мене все зовсім інакше. Ми активно займались студентським самоврядуванням, організовували багато акцій та долучалися до цікавих проектів нашого міста».

Лідер гурту «Фіолет» Сергій Мартинюк поділився пікантними деталями своїх студентських років.


«Все своє свідоме студентське життя, так історично склалося, я прожив на зйомних квартирах, тому гуртожитки були для мене чимось на зразок Кварталу червоних ліхтарів - місця реального, проте в силу різних обставин не завжди досяжного. І справа не в розпусті чи тамтешніх принадах, а в самому смаку незвіданого.

Добре пам'ятаю, як дерся в ніч з п'ятниці на суботу однією зі стін гуртожитку 33-го кварталу, аби потрапити до опустілої на вихідні Мекки юних пристрастей… Кілька разів ледь не зірвався, а коли врешті дістався балкону 2 (чи 3-го) поверху, подер колючим дротом (ним захищалися від таких зайд як я) сорочку, всі руки та живіт. Весь в дранті та крові, але з усмішкою переможця, я ввалювався в одну з блокових кухонь і йшов шукати свою долю на найближчі дні. Відчуття були перфектні. Звісно, заняття любощами в 76-ій аудиторії на істфаці - спогад теж пам'ятний, але це вже зовсім інша історія. Всіх причетних зі святом!».

Вокаліст гурту «Флайzzzа» Андрій Тимчук і справді був гіперактивним студентом!


«Грав у КВК, крутив дискотеки на театральному майдані та стадіоні Авангард, влаштовував вечірки в Будинку Офіцерів, працював на студії Глорія, їздив на концерти зі своїм першим гуртом М.С. Фіра і створював вже новий, Флайзу.

Переважно творчі моменти переважали, не дивлячись на те, що навчався на географічному. Щиро вдячний викладачам і однокурсникам за допомогу, знання та життєвий досвід, який я здобув у стінах тепер вже СНУ».

Депутат та підприємець Микола Яручик вирішив не розголошувати свої студентські перипетії, оскільки на його думку вони можуть викликати суспільний резонанс.

Засновниці піар-агенції WestWind PR agency Катерині Дулапчій ці роки запам’яталися не лише щирим сміхом, а й сльозами.


«Перша моя освіта залишилась в серці глибиною трагедій. Двоє наших одногрупників загинули, один у горах, не повернувся з Карпат. Інший - затонув в Теремно. Декан факультету міжнародних відносин разом із дружиною загинув ДТП. Але життя продовжується».

Телеведуча Наталка Войтович пізнала «смак» студентського гуртожитку:


«Ми якось святкували день студента у кімнаті наших одногрупників. Зібралися усі. Я з дівчатами готували, нас - меншість, бо спеціальність трохи чоловіча - політологія. І коли ми половину гарячого поставили на стіл і присіли на 5 хвилин, другу половину нашої їжі поцупили на кухні з плити.

Ось такі студентські прикрощі. Також наші хлопці діставалися в кімнату, якщо приходили після 23 години - ззовні, як альпіністи. Щоб долізти до вікна 5 поверху - були подолані і труби, і сітки, і хтозна-що ще».

А журналіст Святослав Лесюк пригадав такі курйозні історії:


«Навчаючись на 2 курсі Львівського державного університету, у вересні ми проходили практику в колгоспі, їздили на хміль до села. Приїхав до деканату я в останній день. Зайшов в кабінет до декана, хлопці стояли під кабінетом і чекали. Декан сказав, що їдемо ми у село Бовдури. Коли я вийшов з кабінету, то отримав запитання від хлопців: "Він нас бовдурами назвав ? Чи що ?".

Одного разу, маючи бажання підзаробити, ми з друзями розвантажували вагони з грузинськими мандаринами. Одним з них був хлопчина, який не здав практику і його вигнали з університету, проте мамі він про це не сказав і жив з нами в гуртожитку до 5 курсу. Сказав він нам взяти з собою великі сумки. І, звичайно, вони виявились нам потрібними, щоб "трішки" пригостити цими мандаринами своїх друзів та знайомих. Наш однокімнатник Степан так пригощався, що цілу ніч не розлучався з туалетом».

Підготувала Катерина КОБЕРНЮК