Поховали загиблого в аварії голову Шацької громади. ФОТО

На Волині попрощалися з загиблим у аварії головою Шацької об'єднаної громади Сергієм Віннічуком.

Траурна церемонія відбулася у п’ятницю, 17 листопада.

Нагадаємо, у середу, 15 листопада, у Ковельському районі в аварію потрапив голова Шацької об'єднаної територіальної громади Сергій Віннічук. Чоловік не вижив.

В аварії також загинула колишня депутатка Шацької селищної ради, активістка «Батьківщини» Любов Маригода.

Церемонія прощання з Сергієм Віннічуком розпочалася о 10:00 у Шацькому лісотехнічному коледжі ім. В. В. Сулька. Люди вишиковувалися в чергу, аби віддати шану загиблому.

Провести в останню путь голову Шацької громади приїхали: помічник народного депутата Степана Івахіва, директор фонду «Патріоти Волині» Денис П’ятигорець, депутат Волинської облради Михайло Імберовський, секретар Луцької міськради Григорій Пустовіт, луцькі депутати Петро Нестерук, Андрій Козюра, Валерій Бондарук, член луцького виконкому Ірина Чебелюк, мер Ковеля Олег Кіндер, голова Шацької РДА Василь Голядинець, нардепи Сергій Євтушок та Олександра Кужель, екс-голова облради Валентин Вітер та інші.

Голова Шацької РДА розповів, що Сергій Віннічук був його викладачем у коледжі.

«Він навчав мене чотири роки. Так сталося, що я був головою районної ради, а він сільським головою. Потім він став селищним головою, а я – адміністрації. Співпраця у нас була дуже тісна і плідна. Ми розпочали каналізування, будівництво парку, ремонт доріг. Це – людина генератор, людина з багатьма ідеями, неконфліктна, один позитив. Шкода, що Шацьк втратив такого керівника…», - із жалем промовив Василь Голядинець.

У загиблого Сергія Віннічука лишилася дружина Людмила та двоє дітей – студент-першокурсник Ігор і шестикласник Артем.

«Сергій тішився синами. З математики старший здав ЗНО на 200 балів. Він жив ними. Діти Сергія Миколайовича тепер наші діти», - наголосив Голядинець.

За словами голови Ратнівського селищного голови Володимира Кулика, Сергій Віннічук був хорошою, толерантною людиною, яка на ділі почала змінювати край.

Своїми спогадами про загиблого голову Шацької громади поділився й Денис П’ятигорець.

«Ми познайомилися з ним по роботі, але потім дуже зблизилися. Коли людина реально горить тим, що вона робить, переживає, хоче зробити все якнайшвидше і підганяє нас, щоби ми допомагали, викликало велику повагу», - зауважив він.

Денис П’ятигорець наголосив, що для Сергія Віннічука не було «першорядних чи другорядних» людей, він намагався вислухати, зрозуміти і допомогти всім.

«Був момент, коли на Дні місцевого самоврядування на сцені виступала маленька дівчинка. Сергій сидів поряд і сказав, що вона з бідової сім’ї: батько п’є, б’є матір, виніс усе з хати; мама постійно хворіє і всі гроші витратила на лікування. Він розповів, що дівчинка дуже талановита і прагне розвиватися. За кілька днів мав бути День Святого Миколая. А ми ж Миколайовичі», - пригадав він.

Тоді Сергій Віннічук спільно з Денисом П’ятигорцем подарували дівчинці планшет і взяли шефство над родиною:

«От хто вона йому була? А він отак поставився… Він був таким…».

Директор Шацького лісотехнічного коледжу Ігор Жмурко розповів, що навчався разом із головою Шацької громади у Львівському лісотехнічному університеті. З його слів, Сергій Віннічук довгий період працював заступником директора коледжу з навчальної роботи, завдяки йому вдалося відкрити нові спеціальності, наприклад, бухгалтерський облік.

«Він, як педагог, повністю себе віддавав. Коли надійшла пропозиція, щоб перейти в райраду, приходив і радився: йти чи ні. Останнім часом він працював зі студентами факультативно, завжди знаходив час. Дуже толерантна, скромна, талановита людина. Він був генератором ідей», - зазначив Ігор Жмурко.

Дорогою до шацького храму Різдва Богородиці, де відбувся чин відспівування, до траурної ходи приєдналися рідні, близькі та знайомі колишньої депутатки Шацької селищної ради Любові Маригоди. Жінку поховали на міському кладовищі. Сергій Віннічук знайшов спочинок на кладовищі села Піща Шацького району.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Шацьк для нього був більше, ніж місцем роботи»: спогади волинян про загиблого голову громади