Луцька церква передумала відкривати хостел в стилі НКВС

Улітку в Луцьку розгорівся скандал навколо пам’ятки архітектури – монастиря бригідок. Представники волинської єпархії УПЦ КП заявили, що відкриють тут хостел у стилі тюрми НКВС, проте далеко не всі лучани «оцінили» таку ідею.

Ремонтні роботи у будівлі продовжуються, проте в церкві стверджують: від ідеї стилізувати готель під катівню відмовилися.

ДЛЯ ХВАЛИ БОЖОЇ

Монастир бригідок – одна з найвідоміших історичних споруд старого Луцька. Збудований як резиденція литовського канцлера, у 1624 році палац передали ордену бригідок, щоб «поширювати хвалу божу» і через те, що в місті не було жодного жіночого монастиря.

У роки Другої світової монастир став енкаведистською катівнею. У в’язниці було страчено та замучено тисячі громадських та культурних діячів, активістів, політиків, солдат. Кілька років тому будівлю передали у користування волинській єпархії УПЦ КП і тут оселилися ченці. Будівля знову стала монастирем і отримала назву Замкового Свято-Архангельського.

Влітку 2017 року тут провели ексгумацію тіл страчених в’язнів, а невдовзі – заявили про наміри відкрити в монастирі хостел для туристів. Не простий – стилізований під катівню НКВС.

Аргументували свої наміри тим, що будівля знаходиться у жахливому стані і тільки так можна буде зберегти споруду. Проте ідея викликала обурення серед багатьох лучан.

ХОСТЕЛ ЧИ КЕЛІЇ?

Наразі всередині монастиря ведуться ремонтні роботи. Фасад будівлі – у незадовільному стані: стіни облізлі та у тріщинах, старий шифер на даху потрощений і мало не розсипається від часу. Проте ремонтують приміщення не з вулиці, а – всередині.

Сусіди розповідають, що спершу більш інтенсивно взялися відновлювати будівлю: приїздила техніка, привозили будматеріали. А потім – усе «заглохло».

«Будівельників майже не було. Я так розумію, ремонт роблять самі монахи. У вікнах видно, що постійно фарбують, миють, шпаклюють. Стоїть риштування, а стіни – затулені газетами», – розповідає пані Людмила, яка останні два роки живе з сім’єю поруч монастиря.

Один із робітників, який дійсно виявився ченцем, підтвердив: роблять ремонт своїми силами, а також запевнив, що ні про який хостел і гадки не має.

«Ми просто кімнати до ладу приводимо. З ремонтом сторічної давнини жити неможливо. Скрізь пліснява, сирість, холод. Ніякого готелю чи чогось в цьому дусі тут не будують», – переконує чоловік.

«ЗАМОРОЖЕНА» ІСТОРІЯ

Прес-секретар волинської єпархії УПЦ КП Констянтин Марченко обурений від того, що влітку активісти розкритикували проект хостелу, адже через це будівля втратила шанс на реставрацію і збереження. У той же час речник церкви запевнив: від ідеї готелю в стилі НКВС – відмовилися.

«Ідея з хостелом відпала. У суспільстві з’являється якийсь такий сегмент людей, котрі завжди виступають проти будь-яких ідей. От і в цьому випадку, вони не думають, що по-іншому цю будівлю не зберегти… То нехай краще стоять розвалини, ніж хостел? Хочеться зібрати цих добродіїв і запитати, що вони пропонують, щоб зберегти пам’ятку. Але насправді дієвих варіантів у них немає», – переконаний Костянтин Марченко.

Представникові церкви більше імпонує європейський досвід, де в історичних будівлях відкривають ресторани і готелі, що дає можливість відновити і зберегти їх.

«А в нас просто повісять табличку, що це – пам’ятка архітектури і нічого не роблять , а пам’ятка завалюється. Пишуть гарні гасла: треба зберегти історичну спадщину, а як зберегти – не кажуть. Це рівень крикунів, людей, котрі багато говорять, але нічого не роблять…» – обурюється Марченко.

За його словами, через таких людей, які «будуть накаляти обстановку», від ідеї хостелу відмовилися.

«Проект заморозили. Владика більше на цю тему нічого не говорить. Ми будемо намагатися власними силами підтримати будівлю в належному стані, можливо, колись щось і вийде», – зауважив речник церкви.



Ігор ТІТКОВ (для «Волинь24»)