Люті 90-ті у Луцьку: історія одного «місцевого апокаліпсису»

Двадцять років тому Луцьк мало не замерз. Масштабна аварія на теплотрасі у найлютіші морози змусила 35 000 лучан три дні сидіти у холодних квартирах без опалення. Ситуацію рятували «усім миром».

У НІЧ НА ДРУГИЙ ДЕНЬ ЗИМИ

Грудень 1998 року видався напрочуд морозним. Більше тижня температура «танцювала» поблизу відмітки «мінус 20».

У ніч на 2 грудня різко схолодніли батареї у будинках 33-го кварталу. Стало зрозуміло: десь прорвало теплотрасу. Причому крупну – ту, якою тепла вода від котельні на Карбишева йшла до багатоповерхівок. Де саме прорвало? В тому то й біда, що проблемного місця ніхто не знав.

Тодішній заступник луцького міського голови Леонід Кирильчук розповідає: шукати злощасну дірку у трубі довелося наосліп. Магістраль розбивали на окремі ділянки, перевіряючи кожну з них.

«Немає такого приладу, який би показав нам, де копати. Треба методом відключення певних відрізків шукати, де прорвало», - пояснював він тоді.

Зрештою, прорив знайшли: на проспекті Соборності, між ТЦ «Гостинець та РАЦСом.

80 БУДИНКІВ, 12 ДИТСАДКІВ, 6 ШКІЛ

«Двері відкрила молода мама Ірина Філамончук, з-за спини якої виглядав закутаний, як для зимової прогулянки, шестирічний Сашко. А у візочку спав семимісячний Назар, якого накрили так, що й носика не видно було», - так журналістка газети «Волинь» Галина Світліковська описувала свій візит в одну з квартир будинку на вулиці Конякіна.

«Цілу ніч над ним сиділа. Боялась, щоб не задихнувся від периною. А воно не могло спати, вередувало, бо звикло, щоб ручки вільні були. І батько хворий лежить. Нам без тепла ніяк не можна», - бідкалася тоді журналістці молода мама.

Загалом три дні без тепла в батареях і гарячої води у кранах сиділо більше 35 тисяч лучан у 80-ти багатоповерхівках 33-го, 40а і 40б кварталів.

Від теплопостачання виявилися відрізаними і 12 дитсадків, 6 шкіл, 14 об’єктів господарювання. Мерзли проспекти Соборності і Молоді, вулиці Конякіна, Кравчука, Федорова, Зацепи, Воїнів-Інтернаціоналістів, Карбишева та ряду інших.

Проблеми виникли і для роботи громадського транспорту. Шукали прорив – перекопали частину вулиці Карбишева. Саме тому тролейбуси на 40-му кварталі курсували скороченим маршрутом, не доїжджаючи до Картонно-руберойдового заводу.

ПРОРИВ ШУКАЛИ ТРИ СОТНІ ЛЮДЕЙ

Мерзли і комунальники, яким довелося у 20-градусний мороз цілодобова працювати на вулиці. Колишній головний тепловик Луцька, директор підприємства «Луцьктеплокомуненерго» Анатолій Лучко пригадує:

«Тоді я вперше за все своє життя три дні поспіль не спав і не переодягався. Постійно – на морозі».

Він додає, що на усунення аварії задіяли більше трьохсот працівників, які цілодобово довбали замерзлий ґрунт, аби знайти місце пориву.

Прорив знайшли у... новій трубі, недавно заміненій трубі. Це стало повною несподіванкою для комунальників.

«Проблема була в проекті. Проектанти зробили багато перепон, через які неможливо було знайти місце пориву. Трубу заховали у трубу. Район аварії знайшли, а ділянку пориву шукали ще декілька годин», - каже Лучко.

«ЯКІСЬ МИ ТОДІ ДРУЖНІШІ БУЛИ»

Анатолій Лучко каже, що тільки завдяки організованості вдалося усунути наслідки аварії та знайти місце пориву.

Працювали не лише робітники «Луцьккомуненерго», ЖЕКів, підтримали їх багато луцьких підприємств, виділивши матеріали та робочу силу.

Свідки тих подій пригадують: тоді вперше став зрозумілий зміст фрази «влада і громада разом». Не було чути нарікань, ніхто не виходив на мітинги, не звинувачував нікого у безгосподарності.

Міський голова Антон Кривицький кілька разів виступав в ефірі «Аверсу» та Волинського телебачення, звертався до лучан, знайомив з поточною ситуацією і закликав до розуміння і підтримки.

«Якби не хороша взаємодія влади, комунальників, бізнесу і громади – ситуацію могли не виправити і до Нового року. Хоч це були суто комунальні неприємності, місцеві промислові підприємства тоді без прохань і поклонів кинулися на допомогу. Хоч це зовсім не входило в їхні обов’язки» - згадує події Анатолій Лучко.

І додає після невеликої паузи: «Якісь ми тоді дружніші були…».

Анастасія КАЧИНА
Використано матеріали газети «Волинь» за грудень 1998 рік.