Як у волинських лісах пораненого зубра шукали. ФОТОРЕПОРТАЖ

Новина про те, що у лісах мисливського господарства «Звірівське» бродить поранений зубр, сполошила працівників Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща».

Під час однієї із зимових експедицій фахівці «Цуманської пущі» зафіксували хворого зубра на фото. Тварина ледве ходить. Має травмовану ногу. Люди, які не один рік працюють зі звіром, кажуть, очевидно, що рана вже чимала, це видно зі стану зубра.

Що сталося із зубром, питання відкрите. Чи це просто травма? Фахівці схиляються до думки, що – так. Однак статися таке може і через травму від мисливської петлі. Або ж через те, що в зубра вцілила куля. Ні?

У ЗВІРІВСЬКИХ УГІДДЯХ – СПЕЦОПЕРАЦІЯ З ПОРЯТУНКУ ЗУБРА

Природозахисники з «Цуманської пущі» приховувати інформацію про зубра не стали. Навпаки, як тільки побачили, що з ним щось трапилося, забили на сполох. На думку керівника Ківерцівського національного природного парку "Цуманська пуща" Ігоря Квача, треба зробити все, щоб тварину врятувати.



Хворого зубра зафіксували у лісі 24 січня фахівці служби державної охорони природно-заповідного фонду. Наступного дня під час чергової експедиції у ліси МГ «Звірівське» та угіддя ТзОВ «Майдан Мисливський» (а саме триває зимовий облік звірів) працівники парку спробували його знайти, адже помітили травмованого «велетня» саме на цих територіях і далеко зайти він міг.

Фахівці національного парку спільно із мисливським господарством організували спостереження за твариною, а на 26 січня запланували обстеження зубра ветеринарами. Про пошуки охочих допомогти евакуювати зубра з лісу оголосили у соцмережах.



Скільки цьогоріч на Волині лишилося зубрів, ще достеменно не відомо, адже зимовий облік тварин саме триває. Торік на території «Звірівського МГ» та ТзОВ «Майдан Мисливський» нарахували 22.
Щоправда, цифру цю фіксують природоохоронці, самі ж структури, які хазяйнують на цих теренах, при поданні статистичної звітності кількість зубрів у їхніх лісах зводять до …нуля. Чому? Бо це реально впливає на ліміти на відстріл мисливських тварин.

Були часи, коли у цих лісах можна було запросто натрапити на стадо зубрів. Ці місця добре відомі досвідченим лісівникам і природозахисникам. Для прикладу, одне з таких – біля силосних ям колишнього муравищанського радгоспу, де зубри трималися постійно. Там не побачити зубра – гріх.



Нині ж все інакше.

Разом із однією з бригад, яка проводить зимовий облік звірів, йдемо на пошуки нещасного зубра. Це ще й гарна нагода побачити угіддя, де полюють волинські (а часто й столичні) віпи… Починають обхід за кількасот метрів вглиб лісу від офісу мисливського господарства «Звірівське».

МАЙДАНЧИКИ – ПАСТКИ – ВИШКИ – КРИВАВІ СЛІДИ…

Сюди простого дядька ніколи не пускали. То ще за Союзу були угіддя для перших секретарів. Потім просто для …перших. І сьогодні тут відбуваються так звані елітні полювання.

– Олені! – хтось помічає першим.

За кількадесят метрів дійсно – невелике стадо оленів, яка за секунди ховається між дерев.



Ми ходимо по кварталах, де природоохоронці бачили зубрів раніше. Однак на очі потрапляють тільки сліди трьох тварин. За кілька годин проведених в лісі наша група помітила лише одне більше стадо оленів, голів на 200. Кілька разів у глибині лісу траплялися олені невеликими групами: то по вісім тварин, то по три.

А от на що в лісі натрапити швидко й просто – це на мисливські вишки. Деякі просто над підгодівельними майданчиками. Навіщо?
Це питання свого роду риторичне. Бо відповідь на нього очевидна.

Дивує і чимала кількість так званих пасток, розставлених у цих лісах. Що це таке? Так-сяк змайстрована будка, усередині – зернова суміш та планка зі шнурком. Звірина заходить усередину, торкається планки – пастка закривається, бо дерев’яні двері тут же гучно падають донизу.



Нехитрим способом лісівники ловлять звіра. Офіційна версія про те, для чого це: з метою відлову тварин та переселення їх в інші регіони. Неофіційна: щоби безпроблемно виконувати замовлення на дичину. Реально звірі з пастки йдуть «на убой».

Працівники «Цуманської пущі» кожну таку пастку закривають. Кажуть, що останнім часом все складніше знайти порозуміння з лісівниками. Хоча на перший погляд і ті, й інші роблять спільну благородну працю: дбають про ліс і живність у ньому. Хтось комусь тут заважає...



Про якість господарювання свідчить не тільки зменшення кількості звіра (про нього в один голос говорять працівники парку), а й інші факти. Півдня у лісі – й перед очима постає чимало кривавих слідів на снігу. Хоча й жодного пострілу не чути.

- Це підранки, - коментують фахівці.

А це означає, що серед стада оленів чи іншої живності бродить поранена тварина. Таку лісівники мали б вилучати. Природоохоронці запевняють, що про це єгері дбають не надто ретельно.



Зате полювання в цих лісах проводять «регулярно і плотно». Те, що звір під час зимового обліку потрапляє на очі рідко, - зайве тому свідчення. Тварини сполохані зимовою активністю мисливців.

– Щоб ми рік тому отак пройшли і не побачили два три стада кіз чи оленів, такого не було. Ще років п’ять назад звірів тут було учетверо більше. А тепер судіть про масштаби господарювання, – зазначає інспектор з охорони природи Микола Супрунюк. – От давайте прикинемо... Коли приїжджає «Київ» то з 20-ти людей кожен хоче привезти з собою голову, трофей. І не факт, що рогача. Вони і самок б’ють, і молодняк…, то такі горе-мисливці. Індивідуальні полювання можуть бути і щодня, і через день. Сезон полювання – два місяці. Гляньте, який потік людей… Уявіть, скільки пропадає оленя плямистого. А його справді було багато.

***

26 січня травмованого зубра таки знайшли. Фахівці "Цуманської пущі" та екологи натрапили на нього поблизу урочища "Німці".

Як повідомив "Волинь24" Ігор Квач, тварину постійно змушували підніматися, завдяки чому нарив на нозі у зубра прорвав. Йому стало легше. Тепер за зубром спостерігатимуть природоохоронці. Поки присипляти тварину і проводити оперативне втручання нема потреби.

Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.