Чи наважиться Гройсман залізти в кишені до студентів

З нового бюджетного року Міністерство фінансів планує урізати витрати на стипендії. Мінфін повідомив Міністерство освіти і науки, що на наступний бюджетний рік видатки на стипендію передбачені тільки для учнів та студентів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів І-ІІІ групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", а також, аспірантам та докторантам.

Якщо рекомендації Мінфіну будуть враховані у бюджеті на наступний рік, вже з 1 січня 2017 року багато бакалаврів та магістрів не отримуватимуть стипендію. Крім того, пропонується ввести навчання на магістратурі лише у платній формі.

І хоча у міністерстві освіти повідомили, що ініціативу Мінфіну не підтримують, у вузах вже почали активно говорити про те, що студенти не будуть отримувати стипендій.

Для багатьох студентів стипендія є першочергово мотивацією для навчання. Зараз в Україні студентам вузів III-IV рівнів акредитації виплачують 825 гривень стипендії. І для багатьох ці кошти є чималою фінансовою допомогою.

На наступний рік уряд прогнозує 3%-ий ріст економіки, та 8% інфляції. Таким чином важко сказати, що громадянам варто очікувати покращення рівня життя. А що вже говорити про студентів? Їм доведеться не просто виживати, а працювати аби прожити та оплатити своє навчання. Тому мотивація вчитися на одні п'ятірки аби отримати стипендію в розмірі 825 гривень втратить сенс. Погляньмо на ціну книг, канцелярського обладнання, тощо. Стипендії всерівно не вистачатиме, щоб покривати витрати. Що вже говорити про тих студентів котрі живуть в гуртожитках чи змушені орендувати житло.

В підсумку, внаслідок реалізації нової антисоціальної ініціативи уряду Гройсмана, студентів ми застанемо не на парах, а на робочих місцях: офіціантами, вантажниками, промоутерами, різноробочими на будівництві. Тому студенти практично на заняття не ходитимуть, а зароблені кошти спрямовуватимуть на здачу екзаменів, практичних та пропусків пар. Таким чином збільшиться корупція та зловживання у закладах освіти.

В час економічної кризи в країні замість підтримки студентів, уряд планує просто скоротити виплату стипендій, апелюючи, що ці кошти підуть на закупівлю обладнань в наукові лабораторії і так далі. Наша влада замість того, щоб почати з себе та олігархів, вирішила економити на освіті і студентах. Це так Гройсман і Порошенко дбають про розвиток країни, перетворюючи її у відсталу сировинну державу?

Для прикладу, у Німеччині вища освіта законодавчо є безкоштовною, як для німців, так і для іноземців та осіб без громадянства. У Чехії існує державна стипендія на проживання для студентів, які живуть за межами міста навчання. Так чи інакше, в будь-якій країні стипендія є привілеєм і стимулом за досягнення в науці або спорті.

Якби щось подібне пропонував уряд європейської країни, ми побачили б на вулицях сотні тисяч студентів, які захищають свої права. Але в Україні на фоні тотального зубожіння всі чомусь мовчать. Впевнений, що більшість студентів не знає своїх законних прав та і хто нині міністр освіти. Байдужість, примирення з рамками в які заганяють студентів - це відповідь на те, чому уряд наважується впроваджувати такі антисоціальні ініціативи. Він сподівається, що більшість просто з цим змириться і замість того, щоб відстоювати свої права на освіту, активно розпочне шукати роботу.

Замість того, щоб скорочувати стипендії студентам, коаліційному уряду Гройсмана необхідно краще боротися з корупцією, яка найбільше шкодить українському бюджету. А в такий складний час, до якого Україну довела в тому числі бездарна політика влади, варто підтримувати студентів та мотивувати до їх навчання. Ліквідація стипендій приведе до зменшення мотивації навчатися. А це в свою чергу спричинить падіння рівня знань. І тепер фраза "ну що купив диплом" - буде звучати в прямому сенсі.

Ініціатива Мінфіну поки залишається на рівні пропозиції. Її може "зарубати" прем'єр-міністр Володимир Гройсман, можуть не підтримати депутати Верховної Ради. Однак тенденція останніх років свідчить, що навіть найбільш антисоціальні кроки уряду завжди знаходять потрібну кількість голосів у парламенті.

Андрій Білан