Бездіяльність Вусенко і прорахунки УКРОПу: ще раз про колотнечу у Луцькраді
Спробую без емоцій, максимально чітко описати те, як я оцінюю учорашні події в міській раді та поведінку політичних гравців.
Але коротко не вийде, тому запасіться терпінням…
Що пішло не так раніше?
На жаль, більшість журналістів та активних користувачів соцмереж реагують лиш на ті події, які відбувалися у п’ятницю. Але вони взагалі не звертають увагу на те, що ці події є продовженням попередніх.
Я не буду переписувати всі норми закону, але мушу вдатись до цитування окремих пунктів і стисло опишу алгоритм, який там закладено.
У ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» йдеться про те, що «не пізніш як на п'ятнадцятий день після … смерті … міського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження … міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови».
Отож, щоб парламент мав підстави призначити позачергові вибори Луцького міського голови він мав би до 18 лютого (15 днів після дати смерті) отримати з Луцька таке клопотання.
Але є один важливий момент – таке клопотання має надіслати особа, яка на цей час здійснює повноваження міського голови. Спершу це здається простим, адже в цій же ст. 42 йдеться, що «у разі звільнення з посади … міського голови у зв'язку … його смерті, … повноваження … міського голови здійснює секретар … міської ради …». В іншому реченні цієї ж статті пише: «секретар … міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень … міського голови…». Тобто, не з моменту смерті, а з моменту припинення повноважень міського голови.
І тут виникає ще одна заковика, бо ст. 79 цього закону каже, що «повноваження … міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади … з підстав, зазначених у пунктах … 6 частини першої цієї статті (його смерті), - з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт».
Тобто, як би це не звучало дивним, але поки не буде рішення міської ради при визнання факту смерті міського голови, його повноваження не вважаються припинені!!! До цього моменту повноваження міського голови ніхто не виконує, а його просто заміняють: перший заступник - у питаннях діяльності виконавчих органів влади, секретар ради - у питаннях діяльності ради. Тому логічно, що ніхто з них таке клопотання до ВРУ підписати не може.
До того ж, немає ніяких підстав таке клопотання відсилати, адже повноваження міського голови не припинені достроково.
З цього каламбуру випливає наступний алгоритм визначений законом:
1. Після смерті міського голови має бути надіслане клопотання у ВРУ;
2. Клопотання має підписати, той хто здійснює повноваження міського голови і до клопотання має додаватись рішення міської ради при дострокове припинення повноважень міського голови. Перше і друге з’явиться лиш тоді, коли міська рада прийме відповідне рішення;
3. Отож, рада має в 15-денний термін після смерті міського голови провести сесію на якій і має прийняти відповідне рішення, з тим щоб у цей же строк відправити всі документи у ВРУ.
Хто винен?
У зв’язку з вищенаведеним у мене запитання: Чому цього всього не було зроблено як вимагає закон? Чому не було скликано позачергову сесію міськради раніше, до 18 лютого?
Тоді б відповідне рішення ради було надіслано у парламент вчасно.
Тобто, з юридичної точки зору, секретар міської ради Юля Вусенко своєю бездіяльністю порушила закон, адже не скликала вчасно сесію міськради.
Той факт, що така сесія була скликана на 24 лютого - повний абсурд. У ній вже просто немає потреби, бо на цей же день скликалась чергова сесія.
Те, що заявляють в міськраді, ніби відповідне клопотання вони вислали в парламент раніше не має ніякого стосунку до процедури, яка визначена у законі. Бо те клопотання вислано тоді, коли ще не були припинені повноваження міського голови. То про що клопотали чиновники міської ради? Про які вибори просили у парламенту? Я не розумію.
Через таку бездіяльність секретаря ради настає справді юридична проблема - чи буде розглядати парламент таке клопотання, якщо воно не підкріплене рішення міської ради? Або, навіть якщо таке рішення приймуть сьогодні чи завтра, чи буде це підставою для парламенту призначати позачергові вибори? Адже 15-тиденний термін пропущено.
У мене таке враження що секретар міської ради не хоче, щоби парламент призначав ці вибори в найближчий час. Яка ще інша причина може бути: неуважність, помилка, прорахунок … ?
Яка сесія?
У п’ятницю в міській раді, як на мене, мав місце банальний фарс.
Секретар ради розуміючи, що у неї немає підтримки у більшості депутатів, вирішила зманіпулювати ситуацією. Тим більше, що все це прикривалось нібито пам’яттю про міського голову.
І їй це вдалося, адже вона здобула тактичну перемогу. Зараз у неї для цього є такий інструмент, як право головуючого на сесії. Тож вона вирішила використовувати норми регламенту на свою користь. Спробую коротко пояснити.
Теоретично, питання «Про дострокове припинення повноважень Луцького міського голови Романюка М.Я.» можна було б виносити і на чергову сесію.
Але в цій ситуації був великий ризик, що депутати поставлять його в кінці порядку денного. А це аж ніяк не влаштовує Юлю Вусенко. Адже на чергову сесію виносять одне дуже дискусійне питання: «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради Вусенко Ю.В.».
Тому й виник варіант із скликанням позачергової сесії в той же день, на порядок денний якої виносилось лише одне питання.
Всі ж розуміють, що не голосувати за факт визнання смерті міського голови ніхто не буде. Це буде виглядати аморально. Той же УКРОП буде голосувати за це питання. Але все впирається у питання, хто на цей момент буде секретарем ради. Тобто, Вусенко і Ко воюють зараз не так за те, щоб припинити повноваження померлого міського голови, як зберегти посаду для себе.
Те саме стосується і УКРОПу. Вони не проти голосування за це рішення, але прагнуть до того моменту поміняти секретаря.
Чому це так важливо? Бо саме ця особа буде виконувати обов’язки міського голови до обрання нового на позачергових виборах. Саме за це зараз і йде політична боротьба у міській раді. Частково про це я писав у попередьому свому блозі.
Вцілому ж дії обох сторін протистояння цілком прогнозовані. На позачергову сесію не прийшли депутати, які мали намір змінити секретаря ради, для них зараз не вигідно розглядати це питання. В свою чергу, секретар ради використовує своє рішення про скликання позачергової сесії як фактор тиску на депутатів та для блокування розгляду питання про зміну секретаря ради.
Шанси у сторін різні: на стороні Юлі Вусенко мала частина депутатів та повноваження головуючого на сесії, у прихильників УКРОПу - більшість депутатів. З медійної точки зору «правильною» виглядає позиція Вусенко і Ко, адже і вона, і Тарас Яковлев та інші постійно апелюють до того, що такий перебіг подій в раді є неповагою до памяті Миколи Романюка.
Їх підтримують журналісти та політики, які бояться монополії УКРОПу в органах влади Волині. Причина цього - приклад «ефективності» обласної ради.
Натомість партія УКРОП з союзниками медійно майже не працюють. Немає чітких і зрозумілих меседжів про їхні плани, про те, чому вони намагаються змінити секретаря. Немає навіть критики помилок, які допускає секретар ради. Через це чимало соціально активних людей не розуміють процесів, які ініціюються прихильниками Ігоря Палиці.
Хто прорахувався?
Обидві сторони допустили помилок, які завадили їм реалізувати їх плани.
Так, Юля Вусенко даремно не скликала у 15-денний термін позачергову сесію. З того, що я чув про депутатські переговори, припускаю, що якби позачергова сесія відбулася у перші 10 днів після смерті міського голови, то це питання було б проголосоване вцілому. Причина проста - опоненти не мали на той час більшості. Тобто, відтермінування сесії зіграло на руку УКРОПу та його союзникам, число яких збільшилось не відразу.
Помилок допустили і депутати з УКРОПу. Основна - те що вони самі не винесли на розгляд чергової сесії міськради питання про визнання факту смерті міського голови. Адже тоді вони б забрали аргументи у секретаря ради і могли, маючи більшість, поставити це питання в порядку денному наступним після заміни секретаря ради.
Тобто, міг бути такий алгоритм: проголосувати за звільнення Юлі Вусенко - оголосити перерву в сесії - внести на друге пленарне засідання питання про обрання нового секретаря - і тоді припинити повноваження померлого міського голови. Натомість отримали чималі іміджеві втрати, через нібито небажання голосувати за це питання.
Які можливі сценарії?
Моя особиста думка: ситуація в міській раді вже вирішена. УКРОП має підтримку більшості депутатів. І кістяк цих нових «союзників» сформувався саме з депутатів фракції БПП «Солідарність». Зараз, ті хто вже в меншості, просто тягнуть час.
Але це не врятує ситуацію. Адже ігнорування секретарем ради вимог більшості депутатів про проведення чергової сесії приведе за собою застосування запасного механізму, що передбачений в ст. 46 закону про місцеве самоврядування - сесію скличе одна третина депутатів ради. І секретар ради не має право вето, щоб заблокувати рішення цієї «депутатської сесії». Інших варіантів я поки не бачу.
"P.S. Ситуація в якій зараз перебуває наше місто доволі непроста. Жодна із груп, на мою думку, не вартує того, щоб управляти нашим містом. Але закривати очі на брехню одних, щоб тим самим нашкодити іншим - я не вважаю це правильним. Говоріть правду такою як вона є. А час розставить все на свої місця."
Але коротко не вийде, тому запасіться терпінням…
Що пішло не так раніше?
На жаль, більшість журналістів та активних користувачів соцмереж реагують лиш на ті події, які відбувалися у п’ятницю. Але вони взагалі не звертають увагу на те, що ці події є продовженням попередніх.
Я не буду переписувати всі норми закону, але мушу вдатись до цитування окремих пунктів і стисло опишу алгоритм, який там закладено.
У ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» йдеться про те, що «не пізніш як на п'ятнадцятий день після … смерті … міського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження … міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови».
Отож, щоб парламент мав підстави призначити позачергові вибори Луцького міського голови він мав би до 18 лютого (15 днів після дати смерті) отримати з Луцька таке клопотання.
Але є один важливий момент – таке клопотання має надіслати особа, яка на цей час здійснює повноваження міського голови. Спершу це здається простим, адже в цій же ст. 42 йдеться, що «у разі звільнення з посади … міського голови у зв'язку … його смерті, … повноваження … міського голови здійснює секретар … міської ради …». В іншому реченні цієї ж статті пише: «секретар … міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень … міського голови…». Тобто, не з моменту смерті, а з моменту припинення повноважень міського голови.
І тут виникає ще одна заковика, бо ст. 79 цього закону каже, що «повноваження … міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади … з підстав, зазначених у пунктах … 6 частини першої цієї статті (його смерті), - з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт».
Тобто, як би це не звучало дивним, але поки не буде рішення міської ради при визнання факту смерті міського голови, його повноваження не вважаються припинені!!! До цього моменту повноваження міського голови ніхто не виконує, а його просто заміняють: перший заступник - у питаннях діяльності виконавчих органів влади, секретар ради - у питаннях діяльності ради. Тому логічно, що ніхто з них таке клопотання до ВРУ підписати не може.
До того ж, немає ніяких підстав таке клопотання відсилати, адже повноваження міського голови не припинені достроково.
З цього каламбуру випливає наступний алгоритм визначений законом:
1. Після смерті міського голови має бути надіслане клопотання у ВРУ;
2. Клопотання має підписати, той хто здійснює повноваження міського голови і до клопотання має додаватись рішення міської ради при дострокове припинення повноважень міського голови. Перше і друге з’явиться лиш тоді, коли міська рада прийме відповідне рішення;
3. Отож, рада має в 15-денний термін після смерті міського голови провести сесію на якій і має прийняти відповідне рішення, з тим щоб у цей же строк відправити всі документи у ВРУ.
Хто винен?
У зв’язку з вищенаведеним у мене запитання: Чому цього всього не було зроблено як вимагає закон? Чому не було скликано позачергову сесію міськради раніше, до 18 лютого?
Тоді б відповідне рішення ради було надіслано у парламент вчасно.
Тобто, з юридичної точки зору, секретар міської ради Юля Вусенко своєю бездіяльністю порушила закон, адже не скликала вчасно сесію міськради.
Той факт, що така сесія була скликана на 24 лютого - повний абсурд. У ній вже просто немає потреби, бо на цей же день скликалась чергова сесія.
Те, що заявляють в міськраді, ніби відповідне клопотання вони вислали в парламент раніше не має ніякого стосунку до процедури, яка визначена у законі. Бо те клопотання вислано тоді, коли ще не були припинені повноваження міського голови. То про що клопотали чиновники міської ради? Про які вибори просили у парламенту? Я не розумію.
Через таку бездіяльність секретаря ради настає справді юридична проблема - чи буде розглядати парламент таке клопотання, якщо воно не підкріплене рішення міської ради? Або, навіть якщо таке рішення приймуть сьогодні чи завтра, чи буде це підставою для парламенту призначати позачергові вибори? Адже 15-тиденний термін пропущено.
У мене таке враження що секретар міської ради не хоче, щоби парламент призначав ці вибори в найближчий час. Яка ще інша причина може бути: неуважність, помилка, прорахунок … ?
Яка сесія?
У п’ятницю в міській раді, як на мене, мав місце банальний фарс.
Секретар ради розуміючи, що у неї немає підтримки у більшості депутатів, вирішила зманіпулювати ситуацією. Тим більше, що все це прикривалось нібито пам’яттю про міського голову.
І їй це вдалося, адже вона здобула тактичну перемогу. Зараз у неї для цього є такий інструмент, як право головуючого на сесії. Тож вона вирішила використовувати норми регламенту на свою користь. Спробую коротко пояснити.
Теоретично, питання «Про дострокове припинення повноважень Луцького міського голови Романюка М.Я.» можна було б виносити і на чергову сесію.
Але в цій ситуації був великий ризик, що депутати поставлять його в кінці порядку денного. А це аж ніяк не влаштовує Юлю Вусенко. Адже на чергову сесію виносять одне дуже дискусійне питання: «Про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради Вусенко Ю.В.».
Тому й виник варіант із скликанням позачергової сесії в той же день, на порядок денний якої виносилось лише одне питання.
Всі ж розуміють, що не голосувати за факт визнання смерті міського голови ніхто не буде. Це буде виглядати аморально. Той же УКРОП буде голосувати за це питання. Але все впирається у питання, хто на цей момент буде секретарем ради. Тобто, Вусенко і Ко воюють зараз не так за те, щоб припинити повноваження померлого міського голови, як зберегти посаду для себе.
Те саме стосується і УКРОПу. Вони не проти голосування за це рішення, але прагнуть до того моменту поміняти секретаря.
Чому це так важливо? Бо саме ця особа буде виконувати обов’язки міського голови до обрання нового на позачергових виборах. Саме за це зараз і йде політична боротьба у міській раді. Частково про це я писав у попередьому свому блозі.
Вцілому ж дії обох сторін протистояння цілком прогнозовані. На позачергову сесію не прийшли депутати, які мали намір змінити секретаря ради, для них зараз не вигідно розглядати це питання. В свою чергу, секретар ради використовує своє рішення про скликання позачергової сесії як фактор тиску на депутатів та для блокування розгляду питання про зміну секретаря ради.
Шанси у сторін різні: на стороні Юлі Вусенко мала частина депутатів та повноваження головуючого на сесії, у прихильників УКРОПу - більшість депутатів. З медійної точки зору «правильною» виглядає позиція Вусенко і Ко, адже і вона, і Тарас Яковлев та інші постійно апелюють до того, що такий перебіг подій в раді є неповагою до памяті Миколи Романюка.
Їх підтримують журналісти та політики, які бояться монополії УКРОПу в органах влади Волині. Причина цього - приклад «ефективності» обласної ради.
Натомість партія УКРОП з союзниками медійно майже не працюють. Немає чітких і зрозумілих меседжів про їхні плани, про те, чому вони намагаються змінити секретаря. Немає навіть критики помилок, які допускає секретар ради. Через це чимало соціально активних людей не розуміють процесів, які ініціюються прихильниками Ігоря Палиці.
Хто прорахувався?
Обидві сторони допустили помилок, які завадили їм реалізувати їх плани.
Так, Юля Вусенко даремно не скликала у 15-денний термін позачергову сесію. З того, що я чув про депутатські переговори, припускаю, що якби позачергова сесія відбулася у перші 10 днів після смерті міського голови, то це питання було б проголосоване вцілому. Причина проста - опоненти не мали на той час більшості. Тобто, відтермінування сесії зіграло на руку УКРОПу та його союзникам, число яких збільшилось не відразу.
Помилок допустили і депутати з УКРОПу. Основна - те що вони самі не винесли на розгляд чергової сесії міськради питання про визнання факту смерті міського голови. Адже тоді вони б забрали аргументи у секретаря ради і могли, маючи більшість, поставити це питання в порядку денному наступним після заміни секретаря ради.
Тобто, міг бути такий алгоритм: проголосувати за звільнення Юлі Вусенко - оголосити перерву в сесії - внести на друге пленарне засідання питання про обрання нового секретаря - і тоді припинити повноваження померлого міського голови. Натомість отримали чималі іміджеві втрати, через нібито небажання голосувати за це питання.
Які можливі сценарії?
Моя особиста думка: ситуація в міській раді вже вирішена. УКРОП має підтримку більшості депутатів. І кістяк цих нових «союзників» сформувався саме з депутатів фракції БПП «Солідарність». Зараз, ті хто вже в меншості, просто тягнуть час.
Але це не врятує ситуацію. Адже ігнорування секретарем ради вимог більшості депутатів про проведення чергової сесії приведе за собою застосування запасного механізму, що передбачений в ст. 46 закону про місцеве самоврядування - сесію скличе одна третина депутатів ради. І секретар ради не має право вето, щоб заблокувати рішення цієї «депутатської сесії». Інших варіантів я поки не бачу.
"P.S. Ситуація в якій зараз перебуває наше місто доволі непроста. Жодна із груп, на мою думку, не вартує того, щоб управляти нашим містом. Але закривати очі на брехню одних, щоб тим самим нашкодити іншим - я не вважаю це правильним. Говоріть правду такою як вона є. А час розставить все на свої місця."
Коментарі:
Є обов'язок відправити лист. а не скликати сесію