УКРОП сам себе підставив
Проведення 19-ї позачергової сесії Луцької міської ради показало наскільки непрогнозованою є місцева політика та як часто її "роблять" некомпетентно.
Я не був присутній в цей день у місті, тому перед тим як написати цей блог перечитав репортажі журналістів із сесії та переглянув архів он-лайн трансляції сесії на сайті міськради. Отож, мої коментарі будуть наступні:
- УКРОП із союзниками мають більшість у міській раді, тому вони мають політичне право керувати радою;
- На даний момент рішення про припинення повноважень секретаря міської ради не вступило в силу, оскільки Юлія Вусенко його не підписала;
- У поспіху зробити «все і вже» депутати із нової більшості наламали таки «дров», і це може їм же нашкодити в подальшому.
А тепер розгорнутіше по цим питанням.
УКРОП має право керувати міською радою
Я буду непопулярним, але скажу очевидну річ: міською радою має право керувати депутатська більшість, а не меншість. Так було і раніше. Просто зараз змінився склад цієї більшості. Це може багато кому не подобатися, але це є доконаний факт.
Всі ж чітко бачать, що станом на зараз у Луцькій міській раді є депутатська більшість сформована довкола фракції УКРОП. До цієї більшості входять депутати з фракцій «Батьківщина», «Радикальна партія» та два позафракційних депутати. Може бути багато закидів і звинувачень про те, яким чином сформувалась ця більшість, хто в цьому винен, яким чином «переконували» депутатів міняти свою позицію, але це і є ПОЛІТИКА. Тут завжди домовляються, тут нема постійних ворогів та союзників.
Втім це є хороший матеріал для оцінки виборцям, журналістам, активістам, членам згаданих партій. Однак слід пам’ятати й інше – виборці голосували за міського голову і депутатів від різних партій, а от вибір секретаря ради – рішення самих депутатів. Тому апелювати до неврахування думки виборців в цьому політично-кадровому питанні сумнівно.
Я вже писав про це раніше – блокування розгляду питання про зміну секретаря ради було лише спробою затягнути час, але ніяк не могло вплинути на подальший перебіг подій. Закон України «Про місцеве самоврядування» говорить, що рішення міської ради приймаються більшістю голосів від загального складу ради. Через це укропівська більшість мала повне політичне та юридичне право ініціювати питання про зміну секретаря ради. І це відбулося.
Вусенко поки що не звільнена, а рішення - нелегітимні
Однак, займати виграшну позицію і правильно реалізувати свої переваги – не одне і те саме. Тому, моя оцінка дій і рішень позачергової сесії Луцької міської ради наступна: голосування за дострокове припинення повноважень секретаря ради – юридично правильне, а от поспішне підписання цього рішення одним із депутатів міськради – суперечить законодавству.
Тобто, депутат міської ради Григорій Пустовіт мав право головувати на сесії міськради під час розгляду питання про припинення повноважень секретаря ради, але він не мав права підписувати відповідне рішення ради та продовжувати головувати на сесії при розгляді інших питань порядку денного.
І в цьому маленькому, але важливому, моменті депутатська більшість допустила серйозної помилки. В підсумку – можна ставити під сумнів вцілому рішення про зняття з посади Юлії Вусенко. Тепер поясню.
Частина 16 статті 46 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» дійсно надає право протоколи сесії та прийняті радою рішення підписувати депутату, який за дорученням депутатів головував на її засіданні. Але тут є важлива примітка – є лише дві ситуації за яких це може зробити «головуючий» депутат, і мова про частину 7 та 8 цієї ж статті. А там йдеться про те, що могла б бути скликана сесія міської ради з ініціативи не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради, або ж була скликана сесія для розгляду електронної петиції.
Натомість, 15 березня відбувалась позачергова сесія, яка була скликана секретарем міської ради. Саме тому секретар міської ради Юлія Вусенко головувала на цій сесії, саме тому вона повинна була підписати протокол сесії і саме вона мала виключне право підписувати прийняті на цій сесії рішення! Так каже пункт 3 частини 1 статті 50 згаданого мною закону. Іншого в законодавстві немає, незважаючи навіть на всю суперечність такої ситуації. Адже фактично секретар ради Юлія Вусенко повинна була б підписати рішення ради про припинення її ж повноважень. Цікавість ситуації ще й в тому, що іншого варіанту дій, як підписати таке рішення секретар ради не мала, адже права вето у неї не має.
Отож, правильним був би наступний алгоритм дій депутатів: після затвердження протоколу про таємне голосування за дострокове припинення повноважень секретаря ради, право головування на сесії мало б повернутись до Юлії Вусенко. Депутати мали б завершити розгляд питань з порядку денного і вже після завершення сесії секретар ради була зобов’язана підписати прийняті рішення та оприлюднити їх. Саме з цього моменту посада секретаря міської ради ставала б вакантною.
В цій ситуації, відповідно до частини 1 статті 50 закону про місцеве самоврядування, не менш як половина депутатів від загального складу ради отримала б право вносити на розгляд наступної чергової сесії міської ради свою пропозицію щодо кандидатури нового секретаря ради.
Наразі ж реалізація цього сценарію є неможливою. Хіба що Вусенко сама дійсно підпише прийняте радою рішення про її звільнення.
Як УКРОП сам себе підставив
На жаль, в українських умовах дуже часто політична доцільність чи чиясь особиста примха йдуть в перекір вимогам законодавства та навіть здорового глузду. Так сталося і 15 березня на сесії міської ради.
Відразу зазначу: я не можу зрозуміти навіщо було діяти таким чином.
Ну розважте самі: УКРОП має більшість в міській раді, отож саме він має право керувати радою, в т.ч. обирати та призначати інших посадових осіб. Якщо це не вдається зробити на сесіях де головує Юлія Вусенко, то це можна було сміливо робити на іншій сесії, яку депутати мали право скликати самостійно. УКРОП цього не захотів робити.
Більше того, в певний період здалося, що Вусенко здалася: підтвердилась інформація про те, що для неї звільняється місце в парламенті, всі спроби сформувати довкола себе хоча б хитку коаліцію провалились, ситуація була патова. Саме тому, Юлія Вусенко відкрила 19-ю позачергову сесію на яку вже прийшли її опоненти. Тобто, вона розуміла що депутатська більшість прийме потрібні їм рішення.
Це і сталося. Рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради підтримало під час таємного голосування 24 міські обранці. Залишилось дочекатися, коли секретар ради підпише це рішення, щоб запустити механізм обрання нового секретаря.
Натомість депутати з УКРОП вирішили діяти нахрапом. І це, на мою думку, їхня велика помилка. Бо якщо раніше дії укропівців були дискусійні з політичної точки зору, але грамотні з юридичної сторони, то зараз все стало навпаки. Нова депутатська більшість бажаючи поспішно звільнити Юлю Вусенко порушила закон. На даний момент немає підстав визнавати це рішення легітимним, адже воно підписано особою, яка не мала на це права.
Таким чином, замість того щоб «розчистити» собі шлях, укропівці із союзниками самі собі нашкодили. Бо Вусенко далі лишатиметься на цій посаді певний період часу. І цьому їй допоможуть судові розгляди цієї ситуації, адже підстав більш ніж достатньо.
Крім того, не на руку укропівцям гратиме такий перебіг подій і в медійній площині. Також цей прокол може зашкодити їм і під час можливих виборів. Тобто, з політичної точки зору такі поспішні дії створюють УКРОПУ нові проблеми, а натомість їхнім опонентам дають додаткові аргументи.
Тепер ситуація дійсно доведена до абсурдної. З одного боку секретар ради, яка не маючи підтримки в депутатів різними способами чіплялася за посаду, а з іншого – депутатська більшість, яка мала право і можливість обрати нове керівництво ради, але зробила це в такий спосіб, що сама собі нашкодила. І якщо юридичних підстав для проведення позачергових виборів депутатів міськради стало менше (бо сесія відбулась), то політичних стало набагато більше. Розв’язати цей вузол може парламент шляхом прийняття політичного рішення про позачергові вибори у Луцьку. Але чи зможе він це зробити? Прогнозувати розвиток подій на більший термін поки складно.
Я не був присутній в цей день у місті, тому перед тим як написати цей блог перечитав репортажі журналістів із сесії та переглянув архів он-лайн трансляції сесії на сайті міськради. Отож, мої коментарі будуть наступні:
- УКРОП із союзниками мають більшість у міській раді, тому вони мають політичне право керувати радою;
- На даний момент рішення про припинення повноважень секретаря міської ради не вступило в силу, оскільки Юлія Вусенко його не підписала;
- У поспіху зробити «все і вже» депутати із нової більшості наламали таки «дров», і це може їм же нашкодити в подальшому.
А тепер розгорнутіше по цим питанням.
УКРОП має право керувати міською радою
Я буду непопулярним, але скажу очевидну річ: міською радою має право керувати депутатська більшість, а не меншість. Так було і раніше. Просто зараз змінився склад цієї більшості. Це може багато кому не подобатися, але це є доконаний факт.
Всі ж чітко бачать, що станом на зараз у Луцькій міській раді є депутатська більшість сформована довкола фракції УКРОП. До цієї більшості входять депутати з фракцій «Батьківщина», «Радикальна партія» та два позафракційних депутати. Може бути багато закидів і звинувачень про те, яким чином сформувалась ця більшість, хто в цьому винен, яким чином «переконували» депутатів міняти свою позицію, але це і є ПОЛІТИКА. Тут завжди домовляються, тут нема постійних ворогів та союзників.
Втім це є хороший матеріал для оцінки виборцям, журналістам, активістам, членам згаданих партій. Однак слід пам’ятати й інше – виборці голосували за міського голову і депутатів від різних партій, а от вибір секретаря ради – рішення самих депутатів. Тому апелювати до неврахування думки виборців в цьому політично-кадровому питанні сумнівно.
Я вже писав про це раніше – блокування розгляду питання про зміну секретаря ради було лише спробою затягнути час, але ніяк не могло вплинути на подальший перебіг подій. Закон України «Про місцеве самоврядування» говорить, що рішення міської ради приймаються більшістю голосів від загального складу ради. Через це укропівська більшість мала повне політичне та юридичне право ініціювати питання про зміну секретаря ради. І це відбулося.
Вусенко поки що не звільнена, а рішення - нелегітимні
Однак, займати виграшну позицію і правильно реалізувати свої переваги – не одне і те саме. Тому, моя оцінка дій і рішень позачергової сесії Луцької міської ради наступна: голосування за дострокове припинення повноважень секретаря ради – юридично правильне, а от поспішне підписання цього рішення одним із депутатів міськради – суперечить законодавству.
Тобто, депутат міської ради Григорій Пустовіт мав право головувати на сесії міськради під час розгляду питання про припинення повноважень секретаря ради, але він не мав права підписувати відповідне рішення ради та продовжувати головувати на сесії при розгляді інших питань порядку денного.
І в цьому маленькому, але важливому, моменті депутатська більшість допустила серйозної помилки. В підсумку – можна ставити під сумнів вцілому рішення про зняття з посади Юлії Вусенко. Тепер поясню.
Частина 16 статті 46 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» дійсно надає право протоколи сесії та прийняті радою рішення підписувати депутату, який за дорученням депутатів головував на її засіданні. Але тут є важлива примітка – є лише дві ситуації за яких це може зробити «головуючий» депутат, і мова про частину 7 та 8 цієї ж статті. А там йдеться про те, що могла б бути скликана сесія міської ради з ініціативи не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради, або ж була скликана сесія для розгляду електронної петиції.
Натомість, 15 березня відбувалась позачергова сесія, яка була скликана секретарем міської ради. Саме тому секретар міської ради Юлія Вусенко головувала на цій сесії, саме тому вона повинна була підписати протокол сесії і саме вона мала виключне право підписувати прийняті на цій сесії рішення! Так каже пункт 3 частини 1 статті 50 згаданого мною закону. Іншого в законодавстві немає, незважаючи навіть на всю суперечність такої ситуації. Адже фактично секретар ради Юлія Вусенко повинна була б підписати рішення ради про припинення її ж повноважень. Цікавість ситуації ще й в тому, що іншого варіанту дій, як підписати таке рішення секретар ради не мала, адже права вето у неї не має.
Отож, правильним був би наступний алгоритм дій депутатів: після затвердження протоколу про таємне голосування за дострокове припинення повноважень секретаря ради, право головування на сесії мало б повернутись до Юлії Вусенко. Депутати мали б завершити розгляд питань з порядку денного і вже після завершення сесії секретар ради була зобов’язана підписати прийняті рішення та оприлюднити їх. Саме з цього моменту посада секретаря міської ради ставала б вакантною.
В цій ситуації, відповідно до частини 1 статті 50 закону про місцеве самоврядування, не менш як половина депутатів від загального складу ради отримала б право вносити на розгляд наступної чергової сесії міської ради свою пропозицію щодо кандидатури нового секретаря ради.
Наразі ж реалізація цього сценарію є неможливою. Хіба що Вусенко сама дійсно підпише прийняте радою рішення про її звільнення.
Як УКРОП сам себе підставив
На жаль, в українських умовах дуже часто політична доцільність чи чиясь особиста примха йдуть в перекір вимогам законодавства та навіть здорового глузду. Так сталося і 15 березня на сесії міської ради.
Відразу зазначу: я не можу зрозуміти навіщо було діяти таким чином.
Ну розважте самі: УКРОП має більшість в міській раді, отож саме він має право керувати радою, в т.ч. обирати та призначати інших посадових осіб. Якщо це не вдається зробити на сесіях де головує Юлія Вусенко, то це можна було сміливо робити на іншій сесії, яку депутати мали право скликати самостійно. УКРОП цього не захотів робити.
Більше того, в певний період здалося, що Вусенко здалася: підтвердилась інформація про те, що для неї звільняється місце в парламенті, всі спроби сформувати довкола себе хоча б хитку коаліцію провалились, ситуація була патова. Саме тому, Юлія Вусенко відкрила 19-ю позачергову сесію на яку вже прийшли її опоненти. Тобто, вона розуміла що депутатська більшість прийме потрібні їм рішення.
Це і сталося. Рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради підтримало під час таємного голосування 24 міські обранці. Залишилось дочекатися, коли секретар ради підпише це рішення, щоб запустити механізм обрання нового секретаря.
Натомість депутати з УКРОП вирішили діяти нахрапом. І це, на мою думку, їхня велика помилка. Бо якщо раніше дії укропівців були дискусійні з політичної точки зору, але грамотні з юридичної сторони, то зараз все стало навпаки. Нова депутатська більшість бажаючи поспішно звільнити Юлю Вусенко порушила закон. На даний момент немає підстав визнавати це рішення легітимним, адже воно підписано особою, яка не мала на це права.
Таким чином, замість того щоб «розчистити» собі шлях, укропівці із союзниками самі собі нашкодили. Бо Вусенко далі лишатиметься на цій посаді певний період часу. І цьому їй допоможуть судові розгляди цієї ситуації, адже підстав більш ніж достатньо.
Крім того, не на руку укропівцям гратиме такий перебіг подій і в медійній площині. Також цей прокол може зашкодити їм і під час можливих виборів. Тобто, з політичної точки зору такі поспішні дії створюють УКРОПУ нові проблеми, а натомість їхнім опонентам дають додаткові аргументи.
Тепер ситуація дійсно доведена до абсурдної. З одного боку секретар ради, яка не маючи підтримки в депутатів різними способами чіплялася за посаду, а з іншого – депутатська більшість, яка мала право і можливість обрати нове керівництво ради, але зробила це в такий спосіб, що сама собі нашкодила. І якщо юридичних підстав для проведення позачергових виборів депутатів міськради стало менше (бо сесія відбулась), то політичних стало набагато більше. Розв’язати цей вузол може парламент шляхом прийняття політичного рішення про позачергові вибори у Луцьку. Але чи зможе він це зробити? Прогнозувати розвиток подій на більший термін поки складно.
Коментарі: