Сергій Лейчук: «Товариство, а не секта»

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Рівненської області, членів якого торік публічно звинуватили у сектантстві та прозвали «Колом слухачів», називає звинувачення у бік товариства маніпуляторством та нападами тих, хто начебто намагається дискредитувати історичні розвідки товариства. Запевняють: товариство не має нічого спільного з сектою і єдине, що робить, — вивчає історію України та рідного краю.

Нагадаємо, що звинуватили товариство у протиправній діяльності торік. Пресконференцію заради цього зібрав Анатолій Ясковець, який раніше входив до товариства, та чоловік покійної діячки товариства Алли Рибачук. Проте підбурювачем конфлікту члени товариства називають саме Анатолія Ясковця.

— Анатолій Ясковець вдало використав запит суспільства на кримінальні новини та міжрелігійні взаємини, які так хвилюють наших співгромадян. Аби вигородити себе, відвернути увагу, він нав’язує громадськості облудну ідею «секти» і перекладає свою провину на товариство та його окремих членів, колишніх друзів, — стверджує голова ради Українського товариства охорони пам’яток історії і культури Рівненської області Сергій Лейчук.

За словами пана Лейчука, Українське товариство охорони пам’яток історії і культури Рівненської області є громадською організацією, яка діє з березня 2016 року і керує якою рада товариства з десяти осіб, зокрема, Михайло Стичишин, Петро Опанасюк та Сергій Лейчук.

— Дослідницькі матеріали товариства викликали позитивний резонанс у суспільстві й несприйняття промосковських сил, їхніх місцевих прихвоснів, які заперечують твердження про існування потужної української держави кінця XVII ст., — зазначає Сергій Лейчук. — У це й же час Анатолій Ясковець відкидає свою відповідальність за сімейну драму, озвучену дружиною Ольгою Ясковець (побиття власної дружини та працівниці фірми, доведення сімейного бізнесу до межі краху).

Ми не маємо права визначати міру відповідальності у цьому сімейному конфлікті кожної з його сторін. Проте члени товариства підтримують Ольгу Ясковець у її намаганнях не залишитись без зароблених коштів, без даху над головою, без своєї частки бізнесу, з трьома дітьми, які люблять і підтримують свою маму.

Виникає логічне запитання: кому це вигідно? Кому не до вподоби наша діяльність, а найбільше — наша активна патріотична, проукраїнська позиція, пошукова та дослідницька діяльність з вивчення української історії, українського світогляду, українських традицій. Вказаний сімейний конфлікт та судову тяганину між подружжям Ясковців не відомі нам треті особи використовують лишень з однією метою — руйнування діяльності товариства і дискредитації його активних членів.

Також для нас став диким і кричущим факт порушення могили учасниці товариства Алли Рибачук, яка згідно з власною волею була похована в селі Ходоси Рівненського району. Без дозволів, поночі, по-злодійськи було викопано і понівечено тіло Алли Рибачук. Адже викопування та ексгумація без відповідних дозволів, зокрема священника, є не лише невіглаством і порушенням моральних, етичних норм життя, а й святотатством.

Але ні аферистичні махінації Ясковця, який намагається «віджати» майно у дітей та дружини, ні намагання ворогів Української держави, які прагнуть знищити товариство, не стануть перешкодою для плідної праці з відновлення правдивої історії, без якої ми не зможемо вільно йти в майбутнє.

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури Рівненської області, за словами Сергія Лейчука, проводить дослідницькі та секційні зустрічі щодо відродження обрядовості волинян, відновлення традиційного волинського піснеспіву, відродження лікування фітозасобами. Товариство створило фільми «Берестечко. Битва за Україну», «Волинська кухня», «Лукаве людобуйство». Брало участь у радіо- і телевізійних програмах, наукових конференціях, випустило друком «Рахманство України», «Костомаров та Шевченко про Хмельницького», «Правда і вигадки про Берестецьку битву». Редагували члени товариства і кіносценарій польського письменника і публіциста, уродженця Волині Якуба Новаківа-Кшемінського «Мозковий Центр», щоденник французького лікаря-хірурга, українського етнографа із Стародубщини Домініка-П’єра де ля Фліза «Похід Наполеона в Росію в 1812 році». Також товариство проводить зустрічі з молоддю у навчальних закладах, бере активну участь у громадських заходах з відстоювання історичних будівель Рівного, підтримувало створення Музею Рівного та художньої галереї і т.п.

— Наша громадська організація тісно взаємодіє з Українським товариством охорони пам’яток історії та культури. З-поміж інших обласних організацій вона визнана найкращою, — розповідає Сергій Лейчук. — Станом на 1 жовтня цього року в нашому товаристві було 95 членів. Наші осередки діють у Рівному, Дубні, Сарнах, Радивилові та Таллінні (Естонія).

За час діяльності члени товариства упорядкували джерела у селі Хотині Рівненського району, Писаній Криниці на горі Високий Верх у Карпатах, упорядкували могили загиблих у роки Другої світової війни у селі Бистричі, рахманські могили XV ст. біля села Устя на Кореччині та у Кременці на Тернопільщині. Також ми увіковічили пам’ять державного і військового діяча національно-визвольних змагань у роки Другої світової війни Тараса Бульби-Боровця до його 100-річного ювілею. Провели перший етап розкопок на місці замку, геодослідження історичного центру Рівного, провели розкопки на місці монастиря у парку імені Тараса Шевченка, залучили волонтерів та 180 тисяч гривень на проведення робіт, підписали угоди про співфінансування проєкту «Таємничі підземелля Рівного» з міським головою Рівного Володимиром Хомком. Також ми провели геодослідження бункера Коха, території замку, території парку імені Тараса Шевченка, вулиці Пушкіна, розробили пропозиції з музеєфікації знайденого підземелля у парку ім. Шевченка «На Гірці». Ініціювали та беремо участь у спорудженні пам’ятника державному і військовому діячеві Івану Богуну в Київському військовому ліцеї, який очолює наш земляк Герой України Ігор Гордійчук.

Записала Олена ІВАНЮК

Джерело