Варила і їла кульбабу, бо грошей не було, - волинська вчителька про заробітки в Італії

Учителька хімії із села Лище Луцького району одинадцять років працювала в Італії, а нині вже в Україні повернулася до улюбленої справи: вчителює у школі, а ще курує невеличкий бізнес у селі.

Галині Сергіївні Власюк майже 70 літ. Раніше була заступником директора школи. А нині - знову викладає улюблений предмет. У неї - хімічна і філософська освіта, - йдеться у сюжеті Волинського телебачення.

Спершу, каже жінка, побоювалась, що за роки роботи за кордоном втратила навики педагога. Проте цього не сталось.

"Діти добрі і слухняні. Якщо десь щось не так, то це провина вчителя. Юо урок треба вести так, щоб вони не мали часу гратися чи порушувати дисципліну. Звісно, по всякому буває", - каже Галина Власюк.

У 56 років, коли жінка пішла на пенсію, раптово захворів син. Потрібні були гроші на операцію. тож жінка нелегально поїхала до Італії, де працювала її донька.

"Перша робота була дуже важка. Донька вже їхала, я більше не мала знайомих. Жінка, яку доглядала, була паралізована. Треба було десь 120 кілограм її ваги вміти посадити на коляску", - пригадує вона.

Спершу грошей майже не було. За перші місяці, каже жінка, схудла на 12 кілограм.

"Зазвичай шукала кульбабу, варила і їла її. А на обід давали 80 грам макаронів і чверть помідора. На сніданок - чашка чаю або кави і три пряники", - розповідає Галина Власюк.

Найважче було те, що в Італії доводилось доглядати за смертельно зворими пацієнтами.

"Зазвичай це люди з Альцгемером. Вони люблть блукати і їх потім шукає поліція. Тому мене відпускали на неділю. А в понеділок закривали у помешканні і отак до кінця тижня. Так я працювала 7 місяців", - пригадує вона.

Зароблені кошти жінка вклала у невеликий двоповерховий магазин. Тепер, каже вчителька, в Італію поїде тільки у мандри. Бо найбільша її радість - учні.