«Колись винесла вагітну на третій поверх на руках», - найстарша акушерка Луцька. ЦИТАТНИК

Найстарша і найдосвідченіша акушерка Волині Віра Відринська, яка уже розміняла дев’ятий десяток років, розказала, чому чоловіки непритомніють на пологах, як правильно підготуватися до народження дитини, а також пригадала, як одного разу голова жінки застрягла у ліжку.

Після навчання у луцькому медучилищі Віра Григорівна працювала і в колгоспному пологовому, і в міністерському санаторії, а останніх 56 років жінка працює у Луцькому пологовому будинку. Завдяки їй цей світ побачили тисячі малят.

Сама Віра народилася на сільській печі, а пуповину ножицями їй перерізав дідусь. Каже, тепер для жінок є усі умови, щоби народити, бо колись акушерки не мали ні рукавичок, ні одноразових шприців. А ще жінка мала нетипове хобі - приймати пологи з сідничним передлежанням плоду (явище, при якому дитина розташовується в матці не вниз голівкою, а вниз сідницями і ніжками, - ред.).

* * *

Пологів колись було дуже багато. Колись я приймала пологи прямо в сільських хатах, де було повно дітей. Я приймала їх самостійно, робила обхід і йшла на прийом до жінок, робили усі профогляди дояркам. Зараз важко комусь повірити, як то воно все було: приїжджала машина, я брала величезну сумку, в якій було все приготовано для пологів і їхала на виклик.

Я народилася в селі на печі, дідусь сам ножицями перерізав пуповину, а вже на другий день прийшла акушерка Віра, обробила пуповину, і мама назвала мене Вірою.



У пологовому тоді було дуже важко працювати, у той час я ще й дитину грудним молоком годувала. З колегою ми мінялися: вона працювала в пологовому, а я пішла на «швидку». І пам’ятаю: їду, забігаю додому, годую малого і далі їду.

Влаштувалася в жіночу консультацію у Луцьку 2 лютого 1963 року. І оце я вже 56-ий рік працюю в пологовому будинку.

У пологовому залі колись буде дуже тяжко працювати. Родів багато, а медперсоналу нема. Тільки прийдуть дівчата з медучилища, тільки навчиш їх, а вони то заміж і в декрет, то шукали інші місця і йшли звідси. До 2000 року я працювала у пологовій залі. Далі вирішили омолодити кадри, і тому я зараз працюю у приймальному відділенні.

1973 році мене одну з-поміж середнього медичного персоналу нагородили званням відмінника охорони здоров’я.

Свого часу вела практику у студентів медучилища. У багатьох з них я навіть приймала пологи.



Завдяки мені на світ з’явилися тисячі малюків. За 12 годин я могла прийняти близько 20-ти пологів. Приймала дві трійні, двійні, були дітки й по 6 кілограмів.

Я дуже любила приймати пологи з сідничним передлежанням плоду (явище, при якому дитина розташовується в матці не вниз голівкою, а вниз сідницями і ніжками, - ред.). Таке в мене було хобі. Зараз в більшості таких кесарять, а я любила їх приймати.

Раніше не було такого, що чоловіки були присутні на пологах. Їх дуже рідко пускали, був дуже строгий режим. Чоловіки на пологах – це з одного боку добре, а з іншого – мені не зовсім добре. Бо ж деякі жінки чи то соромляться перед чоловіками, чи то бояться показатися слабкими.

Багато й таких чоловіків, що непритомніли під час пологів дружин (сміється). Деякі дуже активно йдуть, особливо, коли роблять операції, то дитинку прикладають їм на груди. Можливо, це й добре, жінка не так хвилюються, бо чоловік поряд і дитинка з ним. Я вважаю, що це добре, хай так і буде. Мужчини, може, почнуть більше поважати жінок.



Поголи вдома менш безпечні. Хоча собі навіть колись думала піти з колегами на такі пологи. Але коли я в селі раніше працювала, то їздила додому і приймала там в жінок пологи сама. Тільки що тоді воно так не вважалося, що то пологи вдома.

А зараз у жінок є всі умови, щоб безпечно народжувати. Жінка йде на пологи: у неї сорочка стерильна, пелюшки стерильні, і халат для акушерки, система одноразова, катетер одноразовий, шприци одноразові.

Раніше шприци, системи, голки - все використовували багато разів. Раніше ми приймали пологи навіть без рукавичок. Навіть була небезпека нам, акушеркам, заразитися. Нас кололи, робили профілактику, якщо ми приймали жінку з небезпечним діагнозом. Рукавиці навіть кип’ятили. А голки взагалі заточували наждаком. Зараз на пологах є лікар, дитячий лікар, анестезіолог, анестезист. А колись акушерка була одна.

Коли народжувала жінка народного артиста Василя Зінкевича, він співав цілу ніч, аж поки вона не родила. У всіх своїх колег-лікарів приймала пологи, політиків, чиновників. Я свою роботу знала.

Я ніколи не забуду, коли до нас з рівненського пологового втекла жінка. У неї родилася крупна дитинка вагою 4800 грамів. Через деякий час вона навіть покликала мене хресною мамою для малюка.

Колись винесла вагітну на третій поверх на руках. Я чергувала у відділенні патології вагітних на третьому поверсі, а одна вагітна спустилася на низ і закровила. Я бігом спустилася за тією жінкою і не знаю як, але на руках винесла її на третій поверх. Я кричала на ходу, щоб готували операційну, за три хвилини вона вже була там. Її прокесарили. Все закінчилося добре.



У нас був такий період, як тільки поступала жінка в приймальне відділення, ми їй давали таблеточку, щоб породілля заспокоїлася. А ще, у кожній пологовій залі стояв апарат з оксидом азоту, жінки дихали і знеболювалися. Ще давно колись робили спеціальний знеболювальний лікер. Туди входила беладонка (настойки і екстракти беладонни використовують у медицині як болезаспокійливі і протиспазматичні засоби, яка допомагала розкриватися шийці матки і викликала полегшення). Замовляли ми ці лікери в аптеках. Зараз проводимо психопрофілактику.

Не знаю в кого, а у мене жінки ніколи не кричали. Я завжди з ними знаходила спільну мову. Навіть зараз, коли поступає вагітна, аж хочеться, після того як поміряєм, погладити, поговорити з дитинкою.

Я навіть могла визначити хлопчик там чи дівчинка за серцебиттям плоду. У дівчаток серцебиття частіше, а в хлопчиків - повільніше.

Було якось, що жінка застрягла у ліжку. Колись ліжка були з металевими перегородками. От народжувала та жінка і так головою смикнулася, що аж застрягла поміж тих перегородок. Довелося їх тоді розрізати.

А була одна жінка, яка ставила перед ногами дзеркало, щоб подивитися, як голівка дитини виходить. От так їй хотілося зробити.

Кажуть, що старшим жінкам краще не народжувати. То у мене була така історія, що у нас народжувала ще польська акушерка, педантична така пані. Вона народила в 41 рік. Я тоді була ще молода, і дуже не хотіла приймати у неї пологи. І сниться сон мені: поступає до нас ця полька Марія Андріївна, і в неї відійшли води. Приходжу зранку я на роботу, розказую дівчатам про свій сон. Через кілька годин насправді поступає Марія Андріївна, у неї відійшли води. Я дуже хвилювалася. На пологах був головний лікар, черговий лікар. Приймаємо пологи. Стоїть головний лікар і каже робити перінеотомію (розсічення промежини жінки по середній лінії, від спайки статевих губ у бік ануса, застосовується для полегшення народження дитини, - ред.). А я кажу йому: «Я виведу так голівку дитини, без розрізів». В результаті вона в 41 рік родила дитину без жодної тріщинки.

Діти народжували дітей. 12 років дівчинці було, звали її Надя. Казала весь час: «Тьотінька, тьотінька, поможіть». Зазвичай таких маленьких кесарили, а ця чомусь сама народжувала. І народила дитинку, щоправда, дуже маленьку.

Ніколи не забуду жінку, яка працювала на якомусь з заводів міста інженером і народила хлопчика без ручки. Вона від нього відмовилася. Згодом його забрали до Львова, дитині зробили протез.

Дуже боляче, коли відмовляються від дітей. Раніше було багато дітей-відмовників. Бувало, поступить, родить, відмовляється. Це зараз ми не можемо прийняти жінок без паспортних даних. А колись не могли відмовити. Вона народить, напише якесь вигадане прізвище і все. Ті, хто кидав дітей, ніколи не давали свого прізвища, а якщо й давали, то міняли роки народження, адреси. Отак заплутували сліди.

Я не вважаю, що сучасні жінки мають відмовлятися від роботи і спорту через вагітність. У мене навіть колись було: приймаю пологи, почало мене нудити, побігла вирвала і повернулася. Жінки в русі – це добре, вони спілкуються. Якщо це ще й хороші емоції – вони ж передаються і дитині.

Щодо нетрадиційних пологів. Добре, якщо перед самими пологами жінка приймає теплу ванну, бо відбувається не таке болісне відкриття шийки матки, ну і жінці легше народити. А пологи в самій воді я не практикувала. У пологовій залі є ванни, але самі пологи зараз проводять у Луцьку так, що жінка лежить на боці. Раніше крісло таке було, а зараз пологи на боці.

Колись народжені діти були більш здоровими, витривалими. А все тому, що раніше ми не мали права перерізати пуповину, доки вона пульсує. Коли закінчувалося пульсування, тоді накладали зажим і відділяли. Тепер тільки дитинка родиться, зразу розсікають пуповинку. І ота кров від плаценти, яка мала піти до дитинки, вона лишається в плаценті, її забирають і здають у банк, щоб пізніше її влити дитині в разі чого. На мою думку як акушерки, навіщо давати пізніше, якщо треба, щоб дитинка була здорова тепер.

Раніше пологи були фізіологічні, ми не поспішали відділяти дитяче місце (орган, що забезпечує постійний зв'язок між організмом матері і плодом, - ред.), бо треба, аби воно саме відділилося. Вести пологи фізіологічно – це лише допомагати народити жінці. А якщо порушити сам процес пологів, уже тоді піде патологія.



Я в забобони не вірю. Кажуть, що не можна хімічної завивки робити, ну це, звичайно, правильно, бо це ж хімікати, які негативно діють на дитинку. І в’яжуть, і працюють, і готують наперед - усе для дитини. Але я вважаю, якщо є кому допомогти підготувати, не треба самій робити це наперед. Різні випадки бувають. Жінка приготує, піде щось недобре, жінці ще гірше буде, коли ті речі будуть перед нею лежати. Зараз усе є в пологовій залі: і рукавички, і пінеточки. Дитинка родиться і її одразу одягнуть. Раніше дітей туго замотували в пелюшки, а зараз маля вільненько лежить.

Щоб пологи пройшли добре, треба розуміти, що це - фізіологічне явище. Це як у жінки йде ментруація: в одного болить, в іншого не болить, а сприймаємо ж це як нормальне, хто поп’є таблеточку чи ще щось. І пологи – це фізіологічне. Якщо жінка правильно дихає, як навчать у школі матерів, погладжує внизу живота, придушує пальчиками точки для знеболення, то все пройде добре. А тепер є ще й м’ячики, на яких вагітні сидять, на драбинці гойдаються.

Пологи пройдуть нормально, якщо жінка правильно налаштована. Але буває неврівноважений тип жінок. У них і пологи закінчуються з ускладненнями. Вагітній треба налаштуватися, що народити вона повинна нормально і самостійно. А зараз раптом що – відразу кесарське. Раніше кесарське так не дозволяли, їх було приблизно 10 за місяць, а тепер за день може бути 6. Чому? Бо багато є кесарських повторних.

Зараз виписують надто рано, я вважаю. На третю добу жінка ще не зовсім відійшла від пологів, на другу добу починає прибувати молочко, груди починає розпирати. Раніше виписувалися на дев’яту добу і додому йти жінці було легше. А тепер таке виписування коли добре, а коли й ні. Просто чи то слабші жінки стали, можливо це пов’язано з екологією, харчуванням. Не всі такі здорові, бадьорі, у багатьох – анемія. Жінка після пологів ще до себе не прийшла і тут їй треба вже виписатися, іти додому, пеленатися. Добре, якщо вони йдуть додому, де їх чекає хороший і дбайливий чоловік, мама. Але якщо молода мама ще плаче тут, в пологовому, бо чоловік п’є, а вдома ще двоє діток, вона не знає, що робити. Її серце рветься додому, вона приходить, а там усе це. То яка ж вона тоді?

Я люблю свій пологовий, я пережила тут 5 головних лікарів. А лікарів скільки! Імена і по-батькові всіх пам’ятаю. От дав Бог пам’ять і ще не відібрав. Не знаю, скільки, та ще трішки пороблю.

Хотіла би, щоб хтось з внуків-правнуків пішов у медицину, але поки менеджери, ще хтось. Хіба менші підуть у медицину.

Спілкувалася Ольга ЗЕЙЛИК
Фото автора

Передрук заборонений