Єврокотлован. Куди зникли півтора мільйона євро на ремонт митного пункту «Устилуг»

5 мільйонів євро! За ці кошти можна було б звести дві нові школи. Або, до прикладу, їх би вистачило, щоб виплачувати мінімальну пенсію у всій Волинський області протягом майже 5 місяців. Або, наприклад, закупити понад 20 тисяч бронежилетів для армії. Чи ж збудувати до 150 кілометрів дороги. Але ці кошти ще у 2013 році Євросоюз виділив для реконструкції митних постів на Західному кордоні України. І вони «загубились» десь у заплутаних коридорах і кабінетах українського бюрократизму.

«ЗА ДЕРЖАВУ ОБІДНО»

Про нібито зникнення 5 мільйонів євро грантової підтримки говорили вже давно на рівні чуток. Аж допоки у липні цього року Євросоюз не надіслав Україні офіційну претензію з вимогою повернути кошти, надані 5 років тому у рамках програми добросусідства.

Митний перехід у тому вигляді, у якому є зараз, створює певні незручності для всього Устилуга.

«Скупчуються машини. Це блокуються доїзди до будинків, до пожежної частини, тобто – значні незручності. Якби було розширення митниці, звичайно це вирішило б проблему з чергами тому, що була б більша пропускна спроможність самої митниці. Ми патріоти своєї держави, але переїжджаєш на польську митницю і бачиш значущу різницю. Як то кажуть – за державу обідно», - прокоментувала заступник голови Устилузької об’єднаної територіальної громади Світлана Дубицька.

Згідно домовленостей з Євросоюзом, Україна мала профінансувати лиш 10% вартості робіт, решту витрат брав на себе ЄС. Нам фактично дарували новий митний пост, але чиновники примудрилися звести партнерські домовленості з Європою нанівець. Чому не використали кошти і завалили проект? Ми спробували з’ясувати у власному журналістському розслідуванні.





НЕВІДОМА ЧИ "НЕВИДИМА" ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА

Під час здійснення земельних робіт на пункті пропуску у листопаді 2013 року екскаватори вирили чимало людських кісток. То невже ніхто не знав, що пункт пропуску «Устилуг» знаходиться на давньоруському городищі, де не можна копати до здійснення археологічних досліджень?

Ми поспілкувалися з Олегом Осаульчуком, керівником «Рятівної археологічної служби», яка здійснювала розкопки на Устилузі.

«Пам’ятка археології у місті Устилуг відома досить давно. Вона навіть має охоронний номер. В 1977 році городище у місті Устилуг було включене до реєстру пам’яток Української СРС як пам’ятка археології місцевого значення», - повідомив Олег Осаульчук.

Якщо це було відомо, то яким чином проводити земельні роботи розпочали до дослідження території археологами?

«На момент нашого виїзду у грудні 2013 року там не те що котлован був викопаний, там вже були фундаменти частково залиті», - пригадує археолог ті події. Копати далі будівельникам заборонили, роботу почали археологи, які знайшли ще багато людських останків.

Постає наступне логічне питання. Якщо археологи дослідили територію і вилучили з ґрунту все, що знайшли, чому реконструкція пункту пропуску не відновилася?

«Згідно договору, укладеного з ДФС, ми обсяг робіт зробили, навіть з надлишком. Мало бути продовження робіт, але оскільки фінансування Євросоюз припинив, через… ну, з моєї інформації через зловживання ДФС… Ви собі можете уявити? ДФС зловживає коштами. То припинили фінансування по всіх митних переходах. Роботи призупинилися не через археологів, а через зловживання Державною фіскальною службою грантовими коштами Євросоюзу», - висловлює власну думку Олег Осаульчук.

Запитуємо, що тоді відбулося, і в заступника начальника Управління культури Волинської облдержадміністрації Валерія Дмитрука.

«Спираючись на висновки археологів, було підготовлено лист в ДФС, що для проведення подальших робіт з розбудови МАП Устилуг необхідно заключати договір вже на іншу площу, оскільки було виявлено значну кількість решток людей і поселення давньоруського часу. Після 2015 року ДФС не зверталася до нас про продовження робіт», - розповів Валерій Дмитрук. На питання, чому ж не продовжили розкопки, чиновник відповідає просто: «Це питання до ДФС».

То невже, маючи 5,5 мільйона євро, ДФС не спромоглася профінансувати археологічні дослідження, необхідні для продовження реконструкції?

«Все, що було зроблено щодо охорони історичної спадщини, було зроблено за кошти ДФС. Чому за кошти ДФС? Тому що в 2005 році, коли затверджували проект реконструкції, про пам’ятник археології ніхто не здогадувався. І коли розпочалися земельні роботи, то тут було знайдено археологічні залишки. Проте, в рамках проекту Євросоюзу, який стосується реконструкції «Устилуга», виділяти кошти на археологічні дослідження і підтвердження чи спростування гіпотези є там городище чи немає там городища – це було б нецільовим використанням коштів», - відповідає прес-секретар Волинської митниці Валентина Черниш.

Цікаво, що городище в Устилузі внесли в реєстр культурної спадщини ще в 1977 році, а ДФС та проектна організація не знали про це навіть у 2013.

Новий проект реконструкції пункту пропуску «Устилуг» розробляє ПП «Проект-центр». Зв’язуємося з його директором.

«Ми робили цей проект вже після того, як почали копати той котлован. Ми його почали корегувати, тому що він був виготовлений… не скажу не грамотно, але були певні похибки», - повідомив нам Олександр Базюк.

Отже, початковий проект реконструкції мав похибки та не врахував необхідність проведення археологічних досліджень і охорони культурної спадщини. Окрім того від проектанта нам стає відомо, що підрядна організація, не маючи на руках ні проекту реконструкції ні навіть підписаного договору із митницею, у листопаді 2013 року почала копати котлован, в прямому сенсі – на кладовищі! Хто дав дозвіл на початок земельних робіт? Хто в загалі в Україні був відповідальним за втілення цього проекту?




РЕВОЛЮЦІЯ

Ми намагалися поставити кілька питань речниці Державної Фіскальної Служби України Наталії Непряхіній.

У лютому цього року ДФС вже відбивалася у медіапросторі від звинувачень у розкраданні грантових коштів. Тому своє офіційне пояснення Наталія Непряхіна запостила у Фейсбуці з тегом #ЗапитатиПросто. Втім, отримати відповідь виявилося куди складніше – речниця ДФС спочатку скеровувала до Волинської митниці, а потім ігнорувала.

А ось прес-секретар Волинської митниці Валентина Черниш бачить причину провалу проекту у революції.

«Березень 2014 року – думаю, нікому не треба пояснювати, що тоді робилося з державною службою. Державних службовців люстрували, кидали в урни, вони звільнялися, а деякі самі повтікали з України. Контроль над реалізацією проекту в 2014 році був трохи втрачений», - розповідає Валентина Черниш.

То проблема була не в тому, що викопали людські рештки часів Русі, про які, нібито, ніхто не знав, а у тому, що відбулася Революція Гідності?

«У 2014 році держава Україна мала більше проблем пов’язаних з революцією, аніж освоєння коштів на реконструкцію пункту пропуску «Устилуг», - підсумовує Валентина Черниш.

Важко з цим не погодитися, адже 2014 рік – це революція і початок російського вторгнення в Україну. На перший план вийшла безпека і оборона Східного кордону, а не модернізація Західного. Але ж у 2015 році Європа не вимагала повернення грантових коштів. Тому був виготовлений новий проект, з урахуванням охорони культурної спадщини, і оголошений новий тендер на 42 мільйони гривень. Що пішло не так цього разу?




НЕ "РОЗФУКАНІ" І НЕ "РОЗТРИНЬКАНІ"

«Намагаючись виконати вимоги по проекту, вони виставили на тендер суму, яка не враховувала ті рови, які треба було зробити для охорони історичної пам’ятки. Тому вони спочатку виставили, а потім зрозуміли, що їм цих коштів буде дуже бракувати і взялися корегувати проектно-кошторисну документацію», - пояснює Валентина Черниш.

Якщо ця інформація відповідає дійсності, то свідчить, як мінімум, про кричущу некомпетентність тих чиновників, які відповідали за проект і приймали рішення.

Про класичне українське «нема фінансування» пише у своєму пості і речниця ДФС Наталія Непряхіна.

«Як бачимо, гроші не «розфукані», не «розтринькані», як люблять деякі писати і кричати про зраду. Але чомусь ніхто не пише, що з 2009 року грошей на реконструкцію та будівництво пунктів пропуску у рамках співфінансування, да і взагалі, хоч якогось фінансування, не виділялося. Зазначені видатки були передбачені для ДФС лише у 2 половині 2016 року. ДФС готова завершити всі проекти у 2018 році», -зазначає Наталія Непряхіна.

Власне, до кінця 2018 року лишилось 2 місяці, а на «Устилузі», як то кажуть, і кіт не валявся. Та й взагалі, враховуючи, хто генпідрядник проекту, закрадаються сумніви, що реконструкція була б здійснена, навіть якби всі необхідні кошти виділили.




ФІРМА-ПРИВИД

У серпні 2015 року у тендері на 42 мільйони гривень, оголошеному Державною Фіскальною службою України, перемогло ТОВ «Мультипоінт». Фірма, заснована кіпрською компанією, добре відома запорізьким антикорупціонерам. Зв’язуємось із колегами із Запоріжжя:

«Фірма трохи випала з поля нашого зору бо не отримує підрядів. Зайшла на рік, нахапала все, що тільки можна, і зникла», - повідомив журналіст «Наші гроші. Запоріжжя» Юрій Сидоров.

За юридичною адресою ТОВ «Мультипоінт» у Києві лишень житлова квартира. Сусіди запевнили, що ні про фірму ні про її засновників за адресою її реєстрації нічого не чули.

Зате про неї добре чули слідчі запорізької поліції. ТОВ «Мультипоінт» фігурує у кількох кримінальних провадженнях. Зокрема, фірму підозрюють у незаконному привласнені коштів, виділених Запорізькою ОДА на реконструкцію очисник споруд. Як і в Устилузі, у Запоріжжі «Мультипоінт» теж не виконав жодних робіт, втім, там за це отримав 3,5 мільйона гривень. Приватні компанії також судяться з цим товариством за невиконання господарських договорів і стягують істотні суми коштів.




Фіскальна служба все ж планує завершити реконструкцію пункту пропуску «Устилуг», але вже за власні, українські гроші. А європейський грант, у сумі 5,5 мільйона євро, Україна мусить повернути. У липні 2018 року Керуючий орган видав Державній фіскальній службі України остаточну судову апеляцію на оплату. Тут лиш варто додати, що в 2013 році це було 58 мільйонів гривень, а сьогодні це вже близько 175 мільйонів.

Роман КОЛЮХОВ («Волинь24»)