Готові лягти під ніж: волиняни про нову хворобу в соцмережах

У соціальних мережах все більшої популярності набуває новий тренд, на яких люди хочуть бути такими, як у додатках: з повними губами, великими очима і тонким носом.

За хештегом #snapchat знайдено 47,6 млн публікацій, #snapchatfilters – 1,6 млн публікацій.

Пластичний хірург з Волині Ростислав Валіхновський на своїй сторінці у «Фейсбуці» розповів про нове явище Snapchat dysmorphia (дисморфія снепчат), коли пацієнти шукають хірургічного втручання, яке б допомагало їм мати вигляд, як фільтровані версії їх самих. Проблема в тому, що вони ніяк не можуть вдовольнитись і повторюють одні й ті самі пластичні операції або знову і знову піддаються багаторазовим ін'єкціям краси.



«Бажання змінити і вдосконалити свою зовнішність у таких додатках, як Snapchat та Facetune, спричиняє стурбованість власною самооцінкою, змушує відчувати себе недостатньо привабливим у реальному житті і навіть діяти, як тригер, на людину, що призводить до дисморфічного розладу», – зазначає Валіхновський.

Активні користувачі Snapchat і Facetune розповіли, як впливають на них мобільні додатки зміни зовнішності.

Юрій Свиридюк:

«Мені подобаються різноманітні маски в цій програмі. Коли ти фотографуєшся сам або з друзями, то це піднімає настрій».



Ольга Новікова:

«Користуюсь усіма можливими додатками, для того щоб зробити фото естетичним для підписників. Мене надихають блогери, у яких цікаві фото з якісною обробкою. До слова, підтримую хірургічні втручання у зовнішність, навіть сама замислююсь над ринопластикою і збільшенням грудей, але без фанатизму і шкоди для здоров’я».



Інтернет-видання «Волинь24» попросило прокоментувати нове явище експертів.

Олександр Дурманенко, кандидат соціологічних наук, викладач курсу «Фотожурналістика»:

«Коли з’явилася фотографія, всі захопились цим способом зафіксувати реальність і завжди хотіли її трішки прикрасити. Художнику у цьому плані простіше: гра світла й тіні, правильний одяг і фон можуть приховати певні недоліки у зовнішності. Оскільки фотографія відображає об’єктивну реальність, то фотографи намагаються маніпулювати зображенням: від поліпшення контрастності до використання сучасних фільтрів.

Людина хоче відчувати себе творцем. Людина хоче виділитись. Чим можна це зробити? Екзотикою чи сюжетом? Не завжди це виходить. Зовнішність теж не завжди є вагомою у кадрі. На допомогу приходять фільтри і маски. Соціальні мережі задають певний тренд та напрямок, хоча питання краси дуже суб’єктивне. Часто користувачам хочеться бути подібними на зірок та відомих блогерів. Традиційно у програмах змінюють очі, пластику обличчя та додають об’єм губам. (Звідси тренд дакфейс – напружене обличчя та надуті губи на фото, що додають вилицям більш чіткої форми і візуально роблять щоки меншими – ред.)

Ніхто не забороняє користуватися фільтрами, але важливо визначити межу втручання, бо мистецтво фотографії вимагає художнього смаку, який є не у всіх.

Добре це чи погано – про це зараз говорити ще рано. Фотографія проходить свої віхи історії. До прикладу, фотоколажі теж спочатку не сприйняли, бо вони порушували головний принцип фотографії – спотворювали реальність. Згодом всі були в захваті від них, оскільки додавали світлині певних філософських відтінків. Це є, і з цим треба змиритись. Наша епоха – епоха візуального вибуху. З усіх сторін на нас дивляться красиві зображення. Бути серед них і залишатись осторонь – неможливо».



Ольга Лазаренко, кандидат психологічних наук, психотерапевт:

«Мобільні додатки і технології, які дозволяють коригувати фотографії, самі по собі не впливають на спосіб мислення чи емоцій, на самоцінність. До них можна ставитися, як до гри чи розваги, а можна нав’язливо і прискіпливо обирати «правильний» фільтр. Більшою мірою на кожного з нас впливає культура і субкультура та модні тенденції. Можна говорити про негативний вплив на дорослих і підлітків, активних користувачів «Інстаграму», які з позиції глядачів порівнюють себе із відретушованими фото. Вони прискіпуються і знаходять багато недоліків.

Змінювати свою зовнішність не на фото, а в реальності стало більш доступно в останні роки, зокрема в сфері пластичної хірургії та корекції вікових змін.

Тіло постає об‘єктом, який можна змінити, виправити. Воно не розглядається (за деякими винятками) як суб‘єкт, тілесний вияв духовного чи барометр душевних переживань. Бережність замінюється на механістичність, ніжність – на відстороненість, любов чи позитивне спостереження своєї зовнішності – на критику і ненависть. Це і є справжня проблема».




Марія ПАВЛОВИЧ
Фото із відкритих джерел в інтернеті


Передрук заборонено.