«Одну неділю ми молимося в церкві, другу – ви», – як у селі на Волині священик громаді протистояв. ДОДАНО ВІДЕО

Церковна громада села Скобелка Горохівського району вирішила перейти до Православної церкви України. Цьому активно протидіє настоятель храму. Аби завадити волевиявленню після святкової служби в неділю, 20 січня, почав правити вечірню. А потім запропонував правити в церкві почергово: одну неділю – священику ПЦУ, другу неділю – Московського патріархату.

Про це інформує «12 канал».

Місцевий Свято-Миколаївський храм перебував під покровом Української православної церкви Московського патріархату. На перехід люди пристали після підписання Томосу Вселенським патріархом Варфоломієм.

Сільський голова Михайло Цуцман розповів, що під час різдвяних свят віряни зібрали підписи, де більшість (а це близько семиста селян) підтримали новостворену українську церкву.

«У нас приблизно тисяча, трошки більше людей, які мають право голосу, які старші 18-ти років. За моєю інформацією, понад сімсот людей висловились за перехід у Помісну православну церкву. З тої сторони від священика теж ходили, але там питання неправильно ставили: ти за священика чи не за священика. Там за церкву взагалі мови не було», – стверджує Михайло Цуцман.

Змінити конфесію згодились не усі скобелчани. Близько тридцяти людей разом із настоятелем храму виступили проти. Тож на свято Водохреща, 20 грудня, мешканці зібралися на подвір‘ї церкви, аби провести остаточні збори.

Один з ініціаторів переходу в ПЦУ Анатолій Головчун наголосив, що в голосуванні мають право брати участь тільки члени релігійної громади села Скобелки, хоча бути присутніми можуть всі охочі.

«Згідно із статутом релігійної громади села Скобелки, участь у зборах, у підготовці порядку денного, у виступах на зборах, в обговоренні і голосуванні мають тільки члени релігійної громади села Скобелки. Бути присутніми на зборах можуть всі бажаючі», – сказав на зборах Анатолій Головчун.

Втім, процес волевиявлення затримався. Настоятель храму отець Назарій із близько двома десятками парафіян не хотів виходити з церкви та після звершення святкової служби почав правити вечірню. Тим часом біля храму зібрались сотні людей. Чекаючи отця Назарія, вони колядували.

Декан Горохівського району Православної церкви України Андрій Сидор висловив переконання, що перехід таки відбудеться.

«Є закон України про те, як краще громаді перейти у лоно Православної церкви України – дві третини, в нас є більше, я думаю, в нас питання вирішені. Тут просто затягується процес, щоб не надати церкві можливість молитися рідною своєю українською мовою. Ми знаємо, що на Сході гинуть наші хлопці, і ми хочемо в українських храмах молитися за наших воїнів, за перемогу над супротивником, а не молитися за воїнство «его отечества», – каже отець Андрій.

Під час бесіди місцевого активіста Анатолія Головчуна з отцем Назарієм Філіповичем священик запропонував зробити окремі перемовини у дзвіниці, куди ввійде по семеро представників від кожної сторони.

«З дзвіниці ми не тікаємо, почекаєте цих десять хвилин, ми прийдемо – все скажемо», – звернувся до присутніх настоятель храму.

Священики української православної церкви Московського патріархату намагались переконати селян не поспішати з переходом в ПЦУ. Пізніше запропонували служити в храмі по черзі.

«Для того, щоб не було різних непорозумінь, не було різних сварок, не було, вибачте за слово, мордобою – ми, я як священик цієї громади – пропоную такий варіант: почергово. Одну неділю ми молимося в церкві, другу – ви», – запропонував отець Назарій Філіпович.

На такий варіант більшість селян не погодилась. Тому люди вирішили провести додаткові збори у письмовому форматі. Кожен вірянин, хто підтримує перехід до Православної церкви України, поставив свій підпис у бланку.

Врешті більшість скобелчан знову ж таки підтвердили бажання приєднатись до Православної церкви України. Громада склала протокол зборів.

У селі хочуть зробити ще одні збори, де розглядатимуть робочі моменти процедури переходу. Проте люди розуміють, що цей процес легким не буде, адже є супротив зі сторони настоятеля.

Отець Назарій каже, що теж відстоюватиме право служити у храмі для своєї, хоч і невеличкої, близько тридцяти осіб, церковної громади. Обидві сторони єдині лише в одному: у громаді має бути мир, а в серці – Бог.

Більше – у сюжеті.